Після прийняття законопроєкту про зняття недоторканності логічно було б і змінити процедуру імпічменту — Москалюк

Верховна Рада 18 грудня підтримала в другому читанні законопроєкт, що стосується питання недоторканності народних депутатів

Ведучі

Тетяна Курманова

Гостi

Олександр Москалюк

Після прийняття законопроєкту про зняття недоторканності логічно було б і змінити процедуру імпічменту — Москалюк
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2019/12/hr-drivetime-19-12-18_moskalyuk.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2019/12/hr-drivetime-19-12-18_moskalyuk.mp3
Після прийняття законопроєкту про зняття недоторканності логічно було б і змінити процедуру імпічменту — Москалюк
0:00
/
0:00

Парламент ухвалив в цілому законопроєкт про виключення з Кримінально-процесуального кодексу норм про депутатську недоторканність. Ще 3 вересня Верховна Рада проголосувала за скасування депутатської недоторканності. Відповідні норми були виключені з Конституції. Але у КПК залишилися статті, відповідно до яких депутату можна оголосити підозру, притягти до відповідальності і заарештувати тільки за погодженням парламенту. У КПК також містилися норми про те, що стосовно депутатів не можна проводити обшуки та інші слідчі дії. У жовтні група депутатів від «Слуги народу» подала законопроєкт про виключення цих положень. Відповідно до нього, узгоджувати всі процесуальні дії щодо народного депутата повинен не парламент, а генеральний прокурор.

Крім того, за законопроєктом  з КПК виключаються всі норми про недоторканність. Замість них туди включили положення про те, що «народні депутати не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання в парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу та наклеп».

У Центрі протидії корупції називають проголосований нардепами законопроєкт «фейковим» та заявляють, що він створює монополію на відкриття кримінальних проваджень.

Згідно з проголосованим законопроєктом, стверджують в ЦПК, генеральний прокурор отримує монополію на відкриття кримінальних проваджень щодо нардепів. Тобто лише одна людина в країні може внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що означає залежність початку розслідування щодо нардепа від доброчесності чи зайнятості генпрокурора.

Що означає зняття «фактичної» недоторканності та чи не буде після цього влада концентруватись лише у руках генпрокурора? Про це ми поговорили з експертом громадської організації «Слово і діло», кандидатом юридичних наукОлександром Москалюком.

  • З однієї сторони, я б не став драматизувати, але з іншої сторони, дійсно генеральний прокурор збільшує свої повноваження, і це не просто збільшення якихось юридичних повноважень, це збільшення і політичної ваги. Тому в цій частині в мене є певні питання.
  • Проте, скільки б я не казав критичних слів з приводу нинішнього варіанту, але це все одно краще, ніж те, що в нас було – кількість феодалів в нас зменшилася на 425 депутатів.
  • Коли ми говоримо про те, що треба взагалі скасувати парламентський імунітет, з однієї сторони, це класна історія, але давайте згадаємо – а в якій європейській країні взагалі відсутній імунітет? Серед усіх європейських країн єдиний приклад – Нідерланди. В світі є ще дві-три країни, де в парламентарів немає ніякого імунітету, але ці країни навряд чи можуть бути взірцем і демократії, і розвинутого суспільства.
  • Якщо вже так радикально підійшли до цього явища імунітету, вирішили його повністю скасовувати, а не приводити його до якихось європейських стандартів, то логічно було б, щоб була змінена процедура імпічменту. Тому що в нас імунітет був стосовно депутатів і стосовно президентів. Стосовно депутатів ми його повністю знімаємо, а президент залишається з тим імунітетом, який в нього завжди був. А з точки зору системи стримування противаг цього не можна робити.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.