Фото: Facebook / Solomiia Bobrovska
Соломія Бобровська розповідає, що в НАТО є три напрямки, за якими працює кожен член і партнер альянсу. Це президентський, міністерський та парламентський.
У межах парламентського напрямку основною подією є парламентська асамблея, куди з’їжджаються 32 країни-членкині НАТО, а також партнери. Окрім того, в межах парламентської роботи проводять такі семінари, як «Роуз-Рот».
Ці семінари проводять не лише в країнах-членкинях альянсу, а й в тих, які працюють у сферах демократії, оборони, політики.
«Цього разу приймала Польща. Було доволі багато делегацій. Здається, близько 20, якщо не помиляюсь, представників різних країн. І були певні обговорення, і всі вони зводились до питання України. Зокрема я мала доповідь по Україні: які наші пріоритети, потреби, де ми сьогодні є тощо», — розповідає нардепка.
Читайте також: «Ніхто не дасть гарантій, що прямого зіткнення між НАТО і Росією не буде» — експерт-міжнародник
Соломія Бобровська пояснює, що на «Роуз-Рот» була панельна дискусія «Підтримка України до перемоги». На ній обговорювали кілька ключових тез.
Членкиня оборонного комітету Верховної Ради каже, що вже вкотре порушували питання дозволів бити західною далекобійною зброєю по російській території. За словами нардепки, дуже часто партнери не знають про те, що їхні країни беруть участь в тому, щоб ділитися своїми розвідданими або давати дозволи на певні удари. Тобто доводиться пояснювати, що Україна не робить щось самовільно, що дію узгоджують із союзниками.
«А ще є питання логістики, військового персоналу тощо. Ось щодо цих речей ми досі розвінчуємо міфи, пояснюємо, як це все працює. Тому що в багатьох країнах були перевибори. І є нові люди, які ухвалюють сьогодні рішення. Дуже часто ці люди потім йдуть в міністри оборони, і теж ухвалюють рішення», — каже Бобровська.
Також українська сторона говорила про іранський фактор та небезпеку «шахедів». За словами Бобровської, представникам з Туреччини довелося пояснювати, який реальний розмір іранських дронів, яка їхня дія.
Окрім того, на семінарі поставало питання створення повітряного оборонного щита над Західною Україною тими країнами, що межують з нами. Тобто йдеться не лише про те, щоб вони збивали повітряні цілі у своєму просторій, а й захищали українське небо, щоб Україна могла розвантажити свої системи ППО.
Бобровська каже, що щодо останнього питання була складна реакція Польщі. А також будуть складнощі з Румунією. Але нардепка вважає, що вчергове прийшла та межа, коли партнери мають показати, що готові допомагати не лише фінансово й технічно, а й своїми силами. Це допоможе Україні покращити протиповітряну оборону центральної, східної, південної частини країни.
«Це точно буде дуже складна, довгострокова, напевно, історія. Хтось буде відсилатися до американців, для когось це буде не самостійне рішення. Але друг пізнається також в біді, тож будемо бачити», — підсумовує членкиня оборонного комітету.
Читайте також: Трамп лякає, що збиття російських ракет силами НАТО призведе до Третьої світової — політолог
Нагадаємо, Сполучені Штати дозволили Україні використовувати свою зброю для ударів по Росії, але лише її прикордонних регіонах. Пізніше позиція Вашингтону щодо цього питання так і не змінилася.
Нещодавно канцлер Німеччини Олаф Шольц заявив, що Берлін не дозволить Україні використовувати німецьку зброю для ударів углиб РФ. Заборона залишиться навіть тоді, коли інші партнери дадуть свій дозвіл на удари.
На початку вересня президент України Володимир Зеленський наголосив, що саме брак далекобійності призвів до операції у Курській області РФ.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі