Експерт-міжнародник розповідає, що скандинавські держави та країни Балтії є регіоном надмірної уваги з боку РФ. Це було ще з часів Холодної війни, коли напруга була досить серйозною з боку Радянського Союзу до скандинавських країн. З точки зору воєнних, маневрових, доктринальних дій там доторкаються дві безпекові парасольки: НАТО та СРСР, а зараз Росії.

«Чим більше політично загострювалися відносини між такими блоками, а зараз між НАТО і державою-агресоркою, тим більше ризиків та провокацій з боку Росії спостерігалося. Йдеться про заліт у повітряний простір винищувачів, спостереження за об’єктами критичної інфраструктури або військовими об’єктами, кібератаки. До речі, у 2020 році Норвегія також звинуватила Росію у кібератаках на сайти своїх державних установ, зокрема парламенту.

Такі тенденції були й раніше. Зараз просто через загострення ситуації ця конфліктність між НАТО, Росією та Китаєм буде збільшуватись.Епіцентром якраз є деякі регіони, які надмірно важливі в контексті цих маневрових військових дій. Особливо, коли там проводяться якісь навчання, відпрацьовуються техніки протидії або нападу.

Критична інфраструктура є важливою, особливо для такої країни як Норвегія, яка є енергоресурсною країною. Норвежці є конкурентами, бо продають свої енергетичні ресурси західним країнам», — зауважує Ференс.

Читайте також: Росія реагує на «мову сили», а не дипломатію — політолог про можливі перемовини

Про диверсії

За словами експерта-міжнародника, навіть не маючи прямого військового конфлікту, час від часу диверсійні дії проводяться сторонами, що ворогують. Це роблять, щоб «тримати в тонусі одне одного».

«Треба бути готовими до протидій. Потрібно також володіти розвідувальною інформацією, яка стосується тих чи інших дій противника, щоб убезпечити себе.

Всередині НАТО є відповідні структури, що опікуються безпекою критичної інфраструктури держав-членів. Тому тут є важливими обмін даними, консолідація та навчання», — говорить експерт.

Про рівень загрози

На думку Богдана Ференса, рівень загрози з боку Росії відчувається по-різному серед держав-членів НАТО. Країни, що мають спільний кордон з РФ набагато більше відчувають цю загрозу і їх називають «алармістами».

«Російсько-українська війна з високою інтенсивністю і масштабністю продовжується. Ніхто з впевненістю не може сказати (ні президенти, ні розвідки), як будуть далі розгортатися події. Існують певні прогнози, але точно ніхто не може сказати, що прямого протистояння між НАТО та РФ не буде. Ніхто не знає, яким чином буде Китай відігравати свою роль у конфронтації зі США.

Поки ніхто точно не може сказати, як будуть події розгортатись через 10-15-20 років. Для експертів зрозуміло, що проблем буде більше, світ стає менш прогнозованим і конфліктність буде лишень наростати», — зазначає Ференс.

Читайте також: Путін ставить на Заході на тих, хто побоїться битися — директор ЦПД

Більше деталей

У Норвезькій розвідці вважають, що РФ стала більш схильною до диверсій на критичній інфраструктурі, ніж рік тому. Зокрема застереження стосується об’єктів нафтової та газової галузі.

Очільник Служби зовнішньої розвідки Норвегії віцеадмірал Нільс Андреас Стенсенс пов’язує це з тим, що Росія намагається протистояти західній підтримці України.

Він не надав конкретних подробиць щодо загроз. Проте, підкреслив, що РФ, ставши «державою-вигнанцем», готова до більш ризикованих дій, хоча намагається уникати прямої конфронтації з НАТО.

Норвегія є найбільшим постачальником газу до Європи та великим експортером нафти. Тож країна побоюється, що цілями можуть стати її нафтогазові об’єкти.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту