Поліція плутає масові і мирні зібрання, обмежуючи права українців — Людмила Янкіна

Правозахисники презентували доповідь про переслідування активістів в Україні у 2020 році.

Ведучі

Тетяна Курманова

Гостi

Людмила Янкіна

Поліція плутає масові і мирні зібрання, обмежуючи права українців — Людмила Янкіна
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2021/01/hr-drivetime-21-01-29_yankina.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2021/01/hr-drivetime-21-01-29_yankina.mp3
Поліція плутає масові і мирні зібрання, обмежуючи права українців — Людмила Янкіна
0:00
/
0:00

Гостя — керівниця стратегічного напрямку із захисту правозахисників та громадських активістів Центру прав людини ZMINA Людмила Янкіна.

Людмила Янкіна: Наш моніторинг за 2020 рік зафіксував 101 інцидент: це напади на активістів, погрози, підпал автівок або ушкодження майна, дискредитаційні кампанії. Це решта негативних явищ, які проявляються стосовно громадських діячів та правозахисників за їхню активність і захист прав інших людей.

Підтримайте Громадське радіо на Спільнокошті

Якщо говорити про те, а хто ж найбільше піддавався цим явищам, то фіксуємо цей антирейтинг вже з 2014 року. Потерпілими є група активістів:

  • антикорупційні активісти (20 випадків нападів, погроз, підпалу будинків, автівок),
  • захист прав ЛГБТ-спільноти (нападам піддалися 19 активістів),
  • активісти, які займаються захистом довкілля і борються з «чорними» забудовами (9 випадків).

Поліція плутає, що таке масові і мирні зібрання. У 2020 році, особливо в карантинний період, поліція намагалася обмежити свободу мирних зібрань, які гарантовані Конституцією. Вони спиралися на постанову Кабміну про заборону масових зібрань, які не відносяться до мирних зібрань. Тут картина не полегшилася. Ми зараз плануємо провести низку перемовин із Нацполіцією, для того, щоб вони, щонайменше, перестали плутати ці питання.

Ну і також у нас поки що немає прогресу в реєстрації злочинів на ґрунті ненависті, і належної кваліфікації. Особливо ті злочини, які здійснюються стосовно ЛГБТ-спільноти.

Часто ці заяви про злочин реєструються як звернення громадян, що є порушенням, або не реєструються впродовж 2-3 тижнів, або неналежно кваліфікують. Злочин кваліфікують просто як «хуліганство», що насправді не відповідає дійсності. Поліція і прокуратура це пояснюють тим, що важко довести, хоча, наприклад, за наявності свідків та свідчень потерпілого, все можна довести, є відео, але все одно правоохоронні органи настоюють на своєму (мовляв, важко довести статтю саме на ґрунті ненависті).

Повну програму слухайте в аудіофайлі

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android
якщо у вас iOS

Коментарi до запису