Фото: РНБО
Оксана Заболотна говорить, що управлінські рішення в 2024-му мало відрізнялися від попередніх років як часів каденції Володимира Зеленського, так і попередніх президентів. Певні тенденції притаманні всім главам держави, урядів і парламентів. Вони пов’язані, зокрема, зі специфічним розподілом рішень та недоцільним використанням РНБО. По-перше, всі популярні рішення, ухвалені Верховною Радою, Кабміном чи президентом подаються як ініціатива останнього. Наприклад, видача тисячі гривень у межах програми «єПідтримка» чи введення національного кешбеку, що насправді були рішеннями уряду. З більш незручними питаннями протилежна ситуація. Скажімо, президент намагався дистанціюватися від закону про мобілізацію, хоча президент є Верховним головнокомандувачем, а отже це його зона відповідальності, каже посадовиця Центру спільних дій.
«Хоча закон про мобілізацію обговорювали близько п’яти місяців, президент дуже мало коментував цю тему, необхідність цього закону, вимоги до нього».
Читайте також: Однією з задач представлення Плану стійкості було заспокоєння суспільства — політолог
За словами Оксани Заболотної, друга тенденція полягає у використанні Ради національної безпеки і оборони як інструмента втручання у виконавчу владу. В той же час, РНБО має бути координаційним органом у сфері безпеки, й там мали б розглядати саме ці питання. Цього року було кілька гучних засідань РНБО, каже Оксана Заболотна.
«В грудні — щодо медико-соціальних експертних комісії. Президент захотів вирішити це питання, хоча це пряма відповідальність уряду. В січні цього року було гучне засідання РНБО щодо економічної безпеки, на якому президент доручив уряду розробити певні законопроєкти, дав вказівки правоохоронним органам щодо взаємодії з бізнесом. Це не зовсім входить до відповідальності президента й точно не ті питання, що має розглядати РНБО. Але інші президенти робили так само».
Як зазначає посадовиця Центру спільних дій, це пов’язано й з певними недоліками Конституції України. Виконавча влада в нас розірвана між президентом і прем’єр-міністром, оскільки саме президент подає кандидатури міністрів оборони та закордонних справ. Оскільки цілісність виконавчої влади порушена, президенти шукають різні способи розширити свій вплив і на іншу її частину, що не в їхньому підпорядкуванні.
Оксана Заболотна говорить, що мова йде не про зміну влади, а про зміну системи. Це тривалий процес, що потребує широкого суспільного обговорення серед громадянського суспільства й політиків. Посадовиця Центру спільних дій каже, що зміна влади при чинній системі влади, сформованій Конституцією, фактично нічого не змінить.
«Якщо поглянути на каденції наших президентів, усі вони були дуже різними людьми, але в результаті ми бачимо спільні тенденції. Це «перетягування ковдри» на себе у виконавчій владі, неконституційні призначення керівників певних органів, зокрема правоохоронних, несуб’єктний парламент».
За словами Оксани Заболотної, необхідно впроваджувати комплексні зміни й вирішувати наявні проблеми системи. Вони стосуються не лише цілісності виконавчої влади, а й, наприклад, спроможності уряду втілювати політику на місцях. Адже зараз голів місцевих державних адміністрацій зараз призначає президент, хоч формально й за поданням уряду.
У тисячний день з початку повномасштабної війни Володимир Зеленський виступив у Верховній Раді із щорічним посланням Президента України про внутрішнє та зовнішнє становище України. Зокрема, Зеленський представив «План внутрішньої стійкості України». Він містить такі пункти:
Як читати і слухати Громадське радіо на тимчасово окупованих територіях — інструкція
Повністю розмову слухайте в доданому аудіофайлі