Альона Шевцова допомагає українському війську ще з 2014 року, коли після подій Майдану перші добровольчі підрозділи пішли захищати державу. Вона займається цим й досі.

Втім, за її словами, потреби армії змінюються, тому що змінюється війна — як технологічно, так і тактично.

«Багато чого вже забезпечують Збройні сили. Тому що у 2014 році це були харчові продукти, взуття, більш “земні” потреби. А зараз це більш технологічні речі: засоби БПЛА, автомобілі. Власне, основні потреби зараз — РЕБ та засоби БПЛА», — зазначає радниця командування Сухопутних військ.

Спікерка пояснює: вона поєднує свою роботу у ЗСУ із цивільною роботою у бізнесі. Радниця збирає необхідне для армії й об’єднує навколо цього своїх партнерів. Поєднує «корисне з корисним», як зазначає сама.

«І основна робота — це робота у підрозділах Збройних сил для того, щоб спілкуватися з командирами різних рівнів. Спілкуватися про те, які у них є проблемні питання. Треба систематизувати їх та вже на рівні відповідних структур у Збройних силах розв’язувати ці проблемні питання», — пояснює Альона Шевцова.

Читайте також: Як не вигоріти — історія витривалості волонтерства на Франківщині

Про мобілізацію

Радниця командування Сухопутних військ вважає, що закон про мобілізацію ухвалили надто пізно. Тобто, після того, як закон вступає у дію, необхідний певний час для розв’язання проблемних питань, щоб нормативний акт дійсно запрацював. Україна ж ухвалила закон в активну фазу, коли росіяни накопичили велике угрупування і намагаються наступати.

Також, задля ефективної мобілізації, треба відповідна робота з працівниками ТЦК й розуміння суспільства. Адже зараз велику частину працівників територіальних центрів комплектування становлять люди, які повернулися із зони бойових дій. І коли вони чують негативні речі у свою сторону від цивільних, то можуть відповідно реагувати.

«Треба працювати з персоналом ТЦК та СП, щоб навчатися, як правильно спілкуватися. Але, знову ж таки, треба і людям розуміти, що зараз активна дискредитаційна кампанія щодо ТЦК та СП. Хоча люди там виконують свою роботу. І зовсім не всі люди там все життя просиділи в тилу. Це також люди, які відвоювали, які отримали поранення, вони вже зробили для батьківщини дуже багато. І до них неповагу проявляти — також не дуже правильно», — розповідає Альона Шевцова.

Читайте також: До кінця істерії щодо мобілізації чоловіків на роботу не повернеш — Марченко

Про життя з трансплантованою ниркою

Альона Шевцова займається захистом прав пацієнтів, хворих на хронічну ниркову недостатність, а також сама має трансплантовану нирку. Першу трансплантацію їй зробили у Білорусі ще до початку повномасштабного вторгнення. Через певний час була потреба у ретрансплантації, й вже другу пересадку їй провели в Україні, за кілька тижнів до вторгнення. Це стало можливим завдяки закону «Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині», який ухвалили у 2018 році.

«Буквально 9 лютого мені зробили операцію. І я фактично одразу після операції, коли мені треба було бути у стерильних умовах, 25 лютого вже була в штабі. У 2022 році, з червня місяця, я перебувала в оперативно-стратегічному угрупуванні військ «Хортиця», у підпорядкуванні підрозділів, які там були. Тож в Дніпрі я все-таки один раз лежала в лікарні, тому що трансплантована нирка вимагає певних умов», — каже радниця командування Сухопутних військ.

Нагадаємо, з 18 травня чинності набув оновлений закон про мобілізацію, згідно з яким усі чоловіки віком 18-60 років протягом 60 днів (до 16 липня включно) повинні оновити свої облікові дані. Зокрема, це можна зробити онлайн через застосунок «Резерв+», який доступний для завантаження на смартфонах через App Store та Google Play Market.

На спільній пресконференції з учасниками третього саміту Україна — Північна Європа президент Володимир Зеленський повідомив, що мобілізація в Україні збільшилася після ухвалення відповідного закону.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту