Експерт ринку праці Сергій Марченко розповідає, що в Україні демографічна криза вже багато років: людей народжується менше, ніж помирає, люди природним шляхом ідуть з ринку праці.

«Війна тільки посилила дисбаланси, які були у нас. Стан ринку праці дуже непростий. Його можна характеризувати як ринок шукачів. Це ситуація, коли шукачі диктують роботодавцям свої умови, і ті вимушені протягом останніх кількох років постійно підіймати заробітні плати, щоб залучити тих людей, які залишилися на ринку праці», — каже експерт.

Мобілізація та ринок праці

Марченко зазначає, що закон про мобілізацію негативно вплинув на економіку, оскільки процеси сильно розтягнулися в часі.

«Генерал Залужний ще рік тому говорив, що мобілізація потрібна, армії не вистачає людей. Але замість того, щоб провести швидку мобілізацію, політики почали перекладати відповідальність одне на одного: давайте Верховна Рада щось прийме, давайте Кабмін щось прийме, а давайте президент щось прийме. І цей законодавчий пінг-понг привів до того, що вже більше як рік війську не вистачає людей. Водночас мобілізаційні заходи нормально не проводяться», — каже експерт.

За його словами, це призвело до того, що чоловіки почали звільнятись з роботи.

«У той час, коли потрібно найняти умовно 300-400 тисяч людей в ЗСУ, весь ринок, всі кілька мільйонів чоловіків призовного віку думають, мобілізують їх чи ні. І те, що чоловіки звільняються — це стійкий тренд ринку, який почався ще до Нового року, коли почались розмови про потреби в мобілізації. Багато чоловіків зараз намагаються зайвий раз не виходити на вулицю й не влаштовуватись на роботу офіційно, де їм можуть вручити повістку. Тому це додатковий чинник, який тисне на ринок праці», — пояснює експерт.

Слухайте також: Лариса Денисенко: Держава має пояснювати мобілізацію як необхідність для виживання

Про дефіцит кадрів

Марченко розповідає, що дефіцит кадрів спостерігається зараз в усіх галузях.

«Спробуйте найняти людину і ви натрапите на труднощі. Рекрутингові агенції бачать ці процеси в динаміці. Якщо до 2022 року найняти бухгалтера — була дуже тривіальна та нескладна задача, то зараз це дуже складно. Багато людей виїхало. Можливо, багато бухгалтерів могли б працювати віддалено. Але найняти бухгалтера, який ходитиме в офіс на роботу в Києві, уже проблемно. І так практично виглядає ситуація з кожною спеціальністю», — пояснює експерт.

Однак, через інші додаткові причини найскладнішим експерт називає становище промисловості.

«Звісно, найбільше постраждала промисловість, адже вона залежить не тільки від свого підприємства, але й від великої кількості суміжних. Якщо певний механізм, який виробляє підприємство, складається з 200 деталей, то достатньо, щоб росіяни розбомбили один з 200 заводів, які поставляють їм ці запчастини, і виробництво вже зупиниться», — говорить Марченко.

За його словами зʼявилось більше можливостей для жінок.

«Наприклад, недавно я спілкувався з HR-співробітниками однієї з найбільших мереж приватних клінік в Україні. Вони змінили оголошення про найм «водіїв» швидких на «водійок». Вони зараз активно намагаються найняти жінок на ці посади, бо чоловіків не вистачає», — розповідає експерт з ринку праці.

Як адаптуватись роботодавцям

На думку Сергія Марченка, ситуація на ринку праці вже не вирівняється ніколи. Навіть коли закінчиться війна, багато людей просто не повернуться із-за кордону.

«Зараз за кордоном за різними оцінками перебувають близько 4-5 мільйонів наших співгромадян. І кожен місяць, кожен день, який вони проживають за кордоном, приводить до того, що люди вивчають мови, діти ходять в садочки, в школи. Вони знаходять роботу, зав’язуються якісь стосунки. Є чітке розуміння, що тої кількості людей, які були в Україні до війни, у нас уже не буде ніколи», — каже експерт з ринку праці.

Стабілізувати ситуацію допомогло б завершення великої мобілізації, вважає Марченко.

«Поки не пройде мобілізація, поки не закінчиться в суспільстві ця істерія, що забирають всіх, поки не буде якогось розуміння, що закінчилася умовно велика мобілізація, то чоловіків на роботу не повернеш. Бо якось так вийшло, що за два роки інформаційний фон в країні сильно змінився. З великих патріотів, які дивилися новини й співали про «Байрактар», ми перетворились у людей, які не соромляться ухилятися від військового обліку. Це неприємний загальний тренд», — зазначає експерт.

Читайте також: Економіст: Україна воює в кредит, мобілізація — це гроші, яких держава не має

Додаткова інформація

Нагадаємо, 11 квітня Верховна Рада ухвалила в другому читанні законопроєкт про мобілізацію, 16 квітня його підписав Володимир Зеленський. Закон набуде чинності 16 травня. У ньому, зокрема, передбачені адміністративна й кримінальна відповідальність за не оновлення своїх даних у територіальному центрі комплектування та неявку до розподільчого центру.

У новому законі прописані додаткові виплати на час воєнного часу. По-перше, додаткова щомісячна винагорода на умовах розміру та в порядку, який встановить Кабінет міністрів. Також винагорода за знищене озброєння та військову техніку ворога у розмірі від 12 до 908 тисяч гривень. Порядок і розмір виплат також встановить Кабмін.

Для осіб, які підпишуть контракт, пропонується компенсація 50% від першого внеску за кредитом у рамках програми «Є оселя». Додаткову виплату 100 тисяч гривень після першого року військової служби, і ще 100 тисяч після другого року. Також пропонується військовослужбовцям, які підписали контракт, отримати сертифікат розміром 150 тисяч гривень на купівлю авто.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту