Що треба реформувати в українській армії

Гість — керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко.

Чи можливо реформувати українську армію?

Олександр Мусієнко: Реформувати армію зараз — це можливо, і це потрібно робити. Про це зазначив президент України Володимир Зеленський, коли він робив своє звернення з приводу призначення нового головнокомандувача Збройних Сил України. І він говорив про те, що потрібно змінити, вдосконалити, покращити. Є певні реформи, і є зміни, яких потрібно досягти.

Тому що коли ми говоримо про доставлення боєприпасів, озброєння, розподіл зброї — це реформа системи логістики, це покращення роботи логістики, яку треба зробити. Коли ми говоримо про забезпечення швидке — це так само робота Міністерства оборони й Збройних Сил разом у зв’язці. Для того, щоб це все дуже оперативно виробити, або закупити й довести, розвести на фронт усім підрозділам. Ми говоримо про те, що у нас мають бути певні механізми, які передбачають зміну характеру того, що є зараз у Збройних Силах. Проблеми, які виявилися під час повномасштабного вторгнення: наприклад, документообіг, тобто потрібна ліквідація «паперової армії». Зі скороченням штабів треба скоротити документообіг, тому що людям в штабах стільки доводиться відписувати, це займає тривалий час, тому подекуди й штаби такі (роздуті — ред.).

Запровадження тої ж самої технологічної компоненти, створення нового роду військ, сил безпілотних систем — це теж певні зміни. Решта, скажімо, стосується більше військової сфери, це стосується зміни підходів до того, як застосовувати війська, як розподіляти озброєння, що має бути пріоритетним і так далі. Це вже залежить від нашої військової стратегії, обраної нашим військовим керівництвом. Ну, вочевидь, оборонної стратегії, як зазначив головнокомандувач Збройних сил Олександр Сирський в інтерв’ю німецьким медіа. Тобто під це підводяться певні там важелі. У цьому теж будуть зміни, наскільки мені відомо, і доволі такі структурні та серйозні.

Це ті речі, які здатні покращити уже стан дуже швидко.

Читайте також: Вразив суцільний паперовий дурдом у нашій армії — військовий

Про Сирського і «радянську» військову освіту

Олександр Мусієнко: Я взагалі не дуже розумію, коли кажуть «це радянський офіцер» або «це радянські підходи».

Це українські офіцери, тому що вони служать в українській армії.

Я розумію, коли хочуть сказати, що начебто це якісь минулі методики. Ну насправді військова наука і класичне військове мистецтво не змінювалося тисячі зо дві років, мабуть.

Якщо флангові операції проводили різні війська, в різних війнах, в різні часи, просто різні це були військові. Це була кавалерія, або на слонах деякі війська наступали — армія Ганнібала, наприклад. То зараз флангові атаки проводять з допомогою бронетехніки. Є певні класичні речі, які були завжди, який би режим не був: радянський тоталітарний, злочинний, Російська Імперія. Є якісь історичні речі.

Уявлення формувати виключно про освіту — це дуже хибна річ, тому що будь-якому військовому, який керує, особливо офіцерам, які керують великою кількістю людей, військами, їм недостатньо обмежувати себе лише вищим навчальним закладом, який вони закінчили. Це постійне навчання, це постійне вивчення ворога, це постійне розуміння того, яким чином краще протидіяти, які рішення знайти, які висновки ми можемо зробити з наших попередніх помилок або з наших перемог, відповідно, що дає нам перевагу, як цей успіх розвивати тощо.

Тобто це постійний шлях трансформації та самовдосконалення. Звичайно, якщо ця людина хоче рости.

Саме тому, наприклад, в Генеральному штабі створено і функціонує військово-наукове управління, яке постійно забезпечує перших осіб військових (і Генеральний штаб, і головнокомандувача) відповідними різними аналітичними даними: з історичного досвіду, із сучасності. Там подається аналітика і з досвіду країн НАТО, що і як. Аналізується те, що відбувається на полі бою, робляться певні корективи.

Тому це залежить конкретно від офіцера. Якщо офіцер, якщо людина хоче зростати, уловлювати зміни, які є в озброєнні, в специфіці їхнього застосування. Ну, наприклад, дрони. Зараз, я думаю, у всіх є консенсус, що це відіграє дуже важливу роль. І попередній головнокомандувач Збройних Сил генерал Залужний про це говорив. І новий головнокомандувач Олександр Сирський це підтверджує. Президент видав указ створити сили безпілотних систем. Тобто, тут консенсус. Це як приклад.

Інше питання, що є негативні досвіди й практики. На превеликий жаль, є такі люди, зокрема в Силах оборони, Збройних силах, які не завжди прагнуть ось цього розвитку, не дуже розуміють, як конкретно в цій ситуації діяти. Такі випадки трапляються. Але загалом це все насправді дуже відносно.

Слухайте також: Можна надати бонуси добровольцям в армії — Борис Хмілевський про мобілізацію 

Раніше юрист Юрій Танасійчук в ефірі Громадського радіо заявляв, що рекрутинг не допоможе позбутися пострадянських синдромів у ЗСУ.

25 грудня 2023 року стало відомо, що Кабмін вніс до Верховної Ради законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби» № 10378, у якому регулюються питання щодо відстрочки від призову на військову службу, у тому числі людей з інвалідністю.

Уряд пропонує парламентарям накласти низку обмежень на тих громадян, які не виконали обов’язки щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації, для порушників правил військового обліку та законодавства про оборону підвищити штрафи, а за відмову проходити медогляд позбавляти волі, так само як за ухилення від мобілізації.

11 січня народні депутати відправили законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби» його ініціатору — Кабінету міністрів.

Увечері того ж дня міністр оборони Умєров заявив, що нова редакція законопроєкту про мобілізацію вже готова, у ній врахували всі пропозиції.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі