Ухвалення у першому читанні законопроєкту про олігархів — це підняття ставок, але забезпечити його складно — Олег Саакян

Олег Саакян: Те, що було обіцяне, внесене. Але суперечностей навколо документу це не зменшує: стосовно конфліктів інтересів, вибірковості, визначення, хто ж саме називатиметься олігархом.

Складно сказати, як виводили суму у 84 мільйони доларів, якою формулою користувалися. Ця сума дозволяє підвісити на гачок не тільки топ-10 прізвищ українських, а більше людей: латифундистів, місцевих олігархів. Із ними можна буде боротися, але не за допомогою цього закону, а за допомогою рішучості, РНБО.

Документ є не правовим, а більше політико-правовим. Цим пакетом розписуємося у тому, що державні інституції, які мали б займатися профільною політикою, — АМКУ, суд, слідство тощо, — вони не працюють. Таким чином вводимо ручне керування цією сферою. Президент бере все у свої руки, має РНБО під боком і підміняє собою усі ці інституції.

• Хтось скаже, що це узурпація влади, хтось буде цьому аплодувати, оскільки багато років розповідали, що олігархи є ключовою проблемою держави.

Я скептично налаштований, що документ пройде парламент. Не тільки через те, що у парламенті значно представлені олігархи, але й через те, що опозиція у цьому бачитиме загрозу переслідувань для себе.

• Частина політичної еліти, яка не є клієнтами цього закону, розуміють, що це не зовсім європейський шлях до демократично-правової держави. Цей механізм нагадує практики тоталітарних держав.

У цьому пакеті є декілька класних ініціатив, які безвідносно до самої ідеї деолігархізації, мали б в Україні відбуватися: унормування лобізму, фіксація зв’язків з олігархічними структурами політиків, вихід на певні елементи антимонопольного законодавства.

Є вірогідність, що законопроєкт зможемо побачити у сесійній залі за два тижні.

Повністю програму слухайте в аудіофайлі

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS