Російська пропаганда відмовилась просувати «русинський сепаратизм» на Закарпатті і переключилася на угорську тему – Тужанський

Децентралізація на Закарпатті: очільник МЗС Дмитро Кулеба каже, що Україна не мінятиме межі Берегівського району на догоду інтересам Угорщини

Ведучі

Василь Шандро

Гостi

Дмитро Тужанський

Російська пропаганда відмовилась просувати «русинський сепаратизм» на Закарпатті і переключилася на угорську тему – Тужанський
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2020/06/hr-drivetime-20-06-10_tuzanskii.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2020/06/hr-drivetime-20-06-10_tuzanskii.mp3
Російська пропаганда відмовилась просувати «русинський сепаратизм» на Закарпатті і переключилася на угорську тему – Тужанський
0:00
/
0:00

Днями в українських ЗМІ і соцмережах почала ширитися інформація про те, що буцімто Україна віддає Угорщині Берегівський район Закарпаття. І сталося це начебто на зустрічі міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби і його угорського колеги Петера Сійярто, яка відбулася два тижні тому. Зокрема, про пише письменник Андрій Любка в статті на сайті «Радіо Свобода».

Проте згідно реформі децентралізації в контексті розробки нового адміністративного устрою, Берегівський район, де проживає більшість угорського населення, планують укрупнити, додавши Виноградівський, де проживає більшість українців. З початку обговорень АТУ окремого Берегівського району не мало б бути, він, підкріплений Виноградівським, з’явився начебто після перемовин Кулеби та Сійярто.

Закарпатська область

Чи є в цьому загроза територіальної цілісності України, ми розпитали в експерта з українсько-угорських відносин, директора Інституту Центрально-європейської стратегії Дмитра Тужанського.

Дмитро Тужанський: На жаль, і досі триває хвиля маніпуляцій та пересмикувань. В даній ситуації треба все ретельно роз’яснювати, і не тільки про те, що цей Берегівський район існує всю незалежність України, а що він існує з моменту заснування Закарпатської області в середині ХХ століття. І якщо брати дані перепису 2001 року, то частка етнічних угорців у цьому Берегівському районі складає понад 70%. Голова райради, голова РДА, мер Берегова в цьому районі – це етнічні угорці. Двоє з них пов’язані із проугорськими партіями. Тобто, якщо мислити апокаліптичними сценаріями та якимись трагедіями, то вже мало б за понад півстоліття щось статися. На щастя, нічого немає, окрім провокацій.

З іншого боку, дійсно угорці відстоюють цю ідею етнічної автономії для етнічних угорців, є цілі концепції. На початку 90-х на Закарпатті були навіть місцеві референдуми з приводу утворення угорської автономії на базі Берегівського району. Але це застарі ідеї, вони абсолютно неактуальні. У сьогоднішньому загостренні українсько-угорських відносин в Будапешта є купа претензій і вимог, але угорський район там не вимагали.

Взагалі, за моїми спостереженнями, починаючи з 2014 року, російська пропаганді відмовилася від «русинського сепаратизму» на Закарпатті, і почала працювати з угорською тематикою. Провідні російські медіа пишуть про життя в Берегові, хоча Берегове – це дуже маленьке місто. Вони зараз закладають ці негативні зерна, адже в потрібний момент це може вибухнути.

Ще два-три місяці тому, слідуючи реформі адмінтерустрою, на Закарпатті мало бути лише три райони, і Берегівського там не планувалося, він мав бути інтегрований в Мукачевський район. Потім з’явилася ідея з чотирьома районами – Берегівський і ще три. Зараз я не виключаю, що в нас буде фініш навіть не з п’ятьма районами, які ми побачили на оцих мапах, а може бути навіть і шість, бо там є питання по великому Тячівському району. Тут треба розуміти, що Закарпаття – не простий регіон у різних аспектах: географічно, етнічно, інфраструктурно тощо. Але якщо правильно все організувати, реформа може піти на користь. Так, можливо, є підстави для галасу, але все-таки не такі, як там малюють, що ми здаємо щось комусь в оренду.

Я не відстоюю Берегівський район у його нинішній конфігурації, хоча я не проти нього. Тому що мені здається, що Україна через реформу децентралізації і адмінтерреформу може рухатися до кращих європейських практик місцевого самоврядування. А це як раз означає враховувати думку громади, враховувати етнічні моменти, враховувати зв’язки, логістику, інфраструктуру, тобто мислити розумно.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.