Тероризм у Луцьку відповідає тренду розвитку популізму в діях і риториці нинішньої влади — Костюченко

21 липня уродженець Оренбурзької області РФ Максим Кривош майже 12 годин утримував 13 пасажирів рейсового автобуса в центрі Луцька. Серед заручників були вагітна жінка, підліток і літня жінка. Поліція розпочала спецоперацію «Заручник». До неї залучили співробітників СБУ. Зокрема, Кривош вимагав від державного керівництва визнати себе внутрішніми терористами, а президента України Володимира Зеленського — прокоментувати фільм «Земляни». Пізніше Зеленський поспілкувався з ним.

«Ми з ним говорили 7-10 хвилин, ми домовилися про те, шо він зробить перший крок, він відпустить декількох наших людей. У нас була інформація про пораненого, я просив його відпустити. Вагітну жінку, пораненого і дитину. Він сказав, що пораненого немає, це був блеф, тому домовилися, що він відпустить трьох людей, і я після цього запишу відео. Після того, як це відео вийде у соцмережі, він через півгодини випускає усіх людей. Приблизно так і відбулося: 30-40 хвилин — і він відпустив заручників».

Після розмови відпустили трьох заручників, а пізніше й сам Максим Кривош вийшов із автобуса. Він стояв із піднятими руками близько двох хвилин. А потім з’явився БТР, було чутно вибухи. Голова управління СБУ у Волинській області Павло Данюков розповів, чому так сталося:

«Ви не бачили, як на відстані з ним велися переговори… ми мали пересвідчитися, що в нього немає дистанційного пристрою. Йому давалися команди підняти руки, опустити руки, повернутися, постояти, місцевість сканувалася приладами виявлення небезпеки для заручників. Тільки після цього підійшли до нього співробітники поліції і СБУ для того, щоб уникнути можливих жертв серед заручників, які перебували у автобусі. Тому ця затримка була викликана професійною необхідністю, а не просто це був театр».

Начальник ГУ НП у Волинській області Юрій Крошко пізніше повідомив, що підслідність у кримінальних провадженнях щодо Кривоша не порушена. І поліція, і СБУ розслідує свою частину цієї події. Крім того, спецоперацію «Заручник» керувала поліція, а спецоперацією «Бумеранг» займався антитерористичний центр УСБУ.

У соцмережах з’явилось багато версій того, що відбувалось, зокрема, і сценарії під керівництвом Арсена Авакова для зміцнення своєї влади. До речі, Євген Коваль — поліцейський, який носив воду у автобус, у якого стріляли над головою і якого обіцяють представити до нагороди, — це перший заступник голови Нацполіції, саме він керував слідчо-оперативною групою по розслідуванню вбивства журналіста Павла Шеремета.

Питають люди і про те, яку функцію в антитерористичній операції в Луцьку виконував заступник очільника ОП, який відповідає за комунікацію і піар.

Чому одразу виникають такі конспірологічні версії, ми запитали у експерта з питань безпеки і ризиків Юрія Костюченка.

Юрій Костюченко: На мій погляд, є кілька проблем.

По-перше, дійсно, насправді, зазвичай є певна послідовність подій, яка була кричуще порушена у тих матеріалах, які доступні громадськості. Спочатку завжди проводиться штурм, під час якого звільняються заручники і відбувається захоплення чи нейтралізація терориста. Тут усе було якось навпаки: терорист звільняє заручників, вибачається, виходить, після чого його тріумфально штурмують. Звісно, будуть виникати підозри, що щось тут не те.

По-друге, для кожного суспільства є притаманним свій патерн насильства, кожна спільнота генерує певний тип насильницької поведінки, у тому числі поведінки політичного насильства: є такі речі, які нам притаманні і не притаманні. Якщо ми будемо говорити про захоплення заручників, то у новітній історії України вони, звісно, були, але їх було до 2014 року аж два. А от після 2014 року таких випадків значно побільшало — зареєстровано понад 140. Тобто ми маємо зростання у 250 разів. Але вони ж переважно всі стосуються дій проросійських бойовиків на окупованих територіях.

Нинішній випадок є певною аномалією, він свідчить про те, що тут щось не так. Для нашого суспільства непритаманні такі дії, ми не захоплюємо заручників, це не наше, такого в нас бути не може.

• Для нашого суспільства непритаманні такі дії, ми не захоплюємо заручників, це не наше, такого в нас бути не може

Але, з іншого боку, в нас зараз відбуваються потужні соціальні трансформації, тому можуть виникати такого роду аномалії. Більше того, це не тільки соціальні, але й політичні трансформації, адже в нас все ж таки зараз при владі радикальні контр-елітарні популісти, які базуються на конфліктному наративі між справжнім народом і внутрішніми ворогами. Адже, якщо подивитися на програму Зеленського, вона побудована на конфліктному протиставленні справжнього народу: молоді сім’ї, лікарі, вчителі, бабці, і, з іншого боку — корупціонери, депутати, які заважають. Тому цей наратив буде і вимагає розвитку.

Політична наука підказує, що логіка розвитку популістичних проєктів вимагає побудови на уламках інституцій авторитарних вертикалей диктаторського типу. Тому тут буде роздмухування внутрішнього конфлікту, залякування населення сконструйованою загрозою, штучними ворогами, формування образу популісту як єдиного захисника. Все це буде супроводжуватися ось такого роду загрозами. Тому цей тероризм загалом і відповідає тренду розвитку популістичної політики нинішньої влади і її риторики. Так само і реакція влади – вона віддзеркалює її природу. А це руйнування інституцій, заміна політики політтехнологіями, піар замість управління. Все це є візитівкою популізму, тому ми бачимо кричущу некомпетентність, неадекватні контрпродуктивні рішення на кшталт цих довгих перемовин незрозуміло взагалі з ким. Це на всіх рівнях — відсік професіоналів, відосики замість вчинків і рішень, а ситуація вимагає саме вчинків.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android
якщо у вас iOS