«Треба дати не рибу, а вудочки»: що не так із державним фінансуванням культури

Про фінансування культури

Ольга Сагайдак вважає ситуацію у сфері фінансування культури критичною. На її думку, культура залишається на маргінесах для держави. Окрім розважальної функції та такої, яка може презентувати нас заходами, варениками й сорочками за кордоном, ніяк інакше культуру держава не бачить.

Станом на 2021 рік, видатки на культуру були 23936,3 млн грн, а на 2025 плануються на рівні 24935,4 млн грн.

«Якщо говорити про номінал, то суми не суттєво відрізняються. У 2021 році долар коштував 29 грн, а у 2025 році коштуватиме 41 грн. Відповідно питома вага цієї суми зменшилась десь на 35,5%. Спроможність зробити будь-що або фінансувати зарплати працівникам сильно зменшилась.

Це впливає на тих людей, які працюють в бібліотеках, театрах, музеях тощо. Це велика сфера. Очевидно, що перш за все ми маємо говорити про те, щоб зберегти людей. Наразі так виглядає, що люди залишаються на хлібі й воді.

Це мені нагадує ситуацію з Бобиком, який під час війни, коли залишають будівлю, сидить на ціпку, тому що має стерегти, а йому залишають пайку. Це стосується, наприклад, музейників. Директор музею в прифронтовій зоні, який зберігає колекцію і відповідальний за її збереження, натомість мусить розв’язувати екзистенційні питання: чи виживе він, чи прохарчується», — говорить Сагайдак.

За її словами, жертвами скорочення фінансування стали навіть не інституції, а люди в них.

Читайте також: «Бюджет на 2025-й враховує, що війна триватиме весь наступний рік» — Боярчук

Як це змінити

Фахівчиня зазначає, що якщо щось не є першочерговим, то не треба утримувати це просто за звичкою. Треба допомогти людям творити та реалізовувати, щоб мати доходи від своєї творчої діяльності, а не з державного бюджету. Прикладом цього є Національна академія мистецтв. Експертка зауважує, що це не навчальний заклад, а в багатьох європейських країнах такий заклад – це джерело меценатства. Так авторитетні та заможні артисти, творчі люди підтримують молоде покоління.

«Нам треба сідати з олівцем і дуже акуратно рахувати, чітко визначити пріоритети, що ми маємо зберегти. Перш за все — люди, а на другому місці — культурна спадщина, якої стає все менше.

Якщо ми не можемо дати людям достойні зарплати, то маємо дати їм волю, дерегулювати й лібералізувати роботу цих установ, щоби можна було споживати як донорські кошти, так і проявити якесь підприємництво. натомість люди, які працюють у музеях чи мистецьких галереях, можуть розраховувати на оперування рівно двома рядками бюджету: мінімальні заробітні плати й комунальні платежі. Казначейство, згідно з постановою КМУ №590, блокує будь-які інші витрати. Навіть, якщо вони залучають донорські кошти, вони не зможуть ними скористатися на будь-що інше.

Ми паралізуємо роботу тих спроможних, які готові щось робити. А треба дати не рибу, а вудочки тим, хто може ловити рибу. Треба попросити піти ловити рибу тих, хто звик її споживати й не дивитися, звідки вона береться. І треба чітко проговорити пріоритети. Так, це може бути болючим і непопулярним рішенням», — зауважує Ольга Сагайдак.

Читайте також: «Є претензії до якості планування бюджету» — економіст про потребу збільшення податків

Додатково

Нагадаємо, 13 вересня уряд затвердив проєкт державного бюджету на наступний рік.

За словами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, пріоритет цього бюджету — оборона та безпека України. Усі внутрішні ресурси будуть направлені на ці цілі.

Видатки на оборону зростуть щонайменше до 2,22 трлн гривень, буде більше грошей на українську зброю, техніку та дрони.

Другий пріоритет — фінансування захищених статей бюджету. Більш як 400 млрд грн уряд виділяє на соціальний захист. Пенсії будуть проіндексовані, субсидії виплачуватимуться всім, хто цього потребує.

211 млрд грн підуть на охорону здоровʼя, майже 170 млрд грн — на освіту.

Третій пріоритет — підтримка регіонів та бізнесу. Місцеві бюджети й надалі отримуватимуть допомогу коштом дотацій і субвенцій.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі