Треба набратися терпіння та довіряти перемовникам — Рєзніков про обмін

Зокрема, звернення до президента записала Тетяна Матюшенко, чоловік якої з 2015 року утримується бойовиками. Вона закидає голові держави, що «в списки на обмін потрапляють люди, які не мають відношення до конфлікту на Донбасі».

Більшість з тих, кого отримала Україна з так званої «ДНР» — цивільні, двоє військових, один правоохоронець. З «ЛНР» — всі цивільні.

Офіс президента опублікував перелік імен українців, які повернулись. Імена тих, кого передали в самопроголошеним «Л/ДНР» — офіційно не оприлюднили.

«Дуже важливо говорити не тільки про кількість, але і про якість обміну», — про це напередодні обміну написав на своїй сторінці у Facebook колишній бранець бойовиків «ДНР» журналіст Станіслав Асєєв.

«Більшість хлопців, з якими я сидів в «Ізоляції», пропустять вже третій (!) обмін. Я особисто, інші звільнені полонені і громадські організації, готові надати або президенту, або пану Єрмаку доповідь про долю кожної окремо взятої людини. Деякі з них в буквальному сенсі вже вмирають через відсутність будь-якої медичної допомоги. Не можна не вітати майбутній обмін, але підхід до цієї проблеми треба повністю міняти, шановний Офіс президента», — написав Станіслав Асєєв, якого, нагадаємо, звільнили з в’язниці «ДНР» і передали на підконтрольну Україні територію під час обміну 29 грудня 2019 року.

Що можна відповісти на такі закиди, ми запитали в віце-прем’єр-міністра, міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексія Рєзнікова.

Олексій Рєзніков: Мені сумно, і я розумію позицію і жаль родичів, дружин, батьків, мам, сестер, дочок всіх тих, хто ще залишився у полоні. Але я не розумію, коли говорять, що треба змінити підхід і не кажуть, у який спосіб.

На сьогодні Україна як держава зобов’язана і робить все необхідне, щоб повернути усіх наших бранців, що знаходяться сьогодні в полоні. Українською делегацією заявлено близько 200 осіб в режимі роботи тристоронньої контактної групи.

Це вже не перший обмін, і кожен раз ми забираємо в Україну рівно стільки, скільки ми можемо забрати. Тому що там перемовини відбуваються не з доброзичливими і хорошими сусідами, а з ворогом, з тим, хто вчинив агресію у 2014 році. Отже, кого можемо забрати, того і забираємо. Тому треба набратися терпіння, довіряти перемовникам і дати їм можливість вести ці перемовини. Адже будь-який публічний аспект, коли звучать якісь прізвища, ворог використовує як торги і піднімає ставки.

• Ми готові забрати всіх наших українців не тільки на території окупованого Донбасу, а й на території окупованого Криму і Російської Федерації. Але це, на жаль, не залежить тільки від української делегації

Я нагадаю, що в режимі Нормандського формату в грудні в Парижі було домовлено, що необхідно провести обмін всіх на всіх. Це означає, що не існує жодних обмежень і жодних умов. Ми готові забрати всіх наших українців не тільки на території окупованого Донбасу, а й на території окупованого Криму і Російської Федерації. Але це, на жаль, не залежить тільки від української делегації. Ви можете спитати працівників ОБСЄ, які сьогодні є координаторами і модераторами цього процесу. Це дуже складні перемовини і вони не відбуваються просто так. І питання формування списків залежить не тільки від України, на жаль.

Немає критерію – хто кращий, хто гірший, ми маємо боротися за кожного.

Кого ж віддали Україні? Цю інформацію збирали представники Медійної ініціативи за права людини, і ми зв’язалися з координаторкою цієї ініціативи Тетяною Катриченко та розпитали, що це за люди.

Тетяна Катриченко: Серед двадцяти людей, яких отримала Україна, двоє військовослужбовців. Обидва потрапили в полон у 2019 році. Це Микола Гриненко і Віктор Шайдов. Віктор Шайдов – це один з військовослужбовців, який наприкінці травня 2019 року випадково заїхав на непідконтрольну територію України.

Всі інші – це цивільні особи, 7 – з Донецька, і 11 – з Луганська. І про цих людей дуже мало є інформації.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.