«Книга про Ярослава Стешенка — це щоденник інтелігента «Розстріляного відродження»: інтерв’ю з упорядником

Книга про життя Ярослава Стешенка отримала гран-прі Bookforum Best Book Award 2021. Говоримо про книгу і трагічну долю українського книгознавця і бібліографа.

Ведучі

Олена Новікова

Гостi

Євген Пшеничний

«Книга про Ярослава Стешенка — це щоденник інтелігента «Розстріляного відродження»: інтерв’ю з упорядником
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2021/09/hr-drivetime-21-09-17_pshenychnyj.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2021/09/hr-drivetime-21-09-17_pshenychnyj.mp3
«Книга про Ярослава Стешенка — це щоденник інтелігента «Розстріляного відродження»: інтерв’ю з упорядником
0:00
/
0:00

Гість — кандидат філологічних наук, упорядник книги «Ярослав Стешенко. Епістолярний монолог» Євген Пшеничний.

Євген Пшеничний: Листи Ярослава Стешенка я зібрав по різних архівах різних держав, прокоментував і видав, написавши перед цим нарис про життя і творчість Ярослава Стешенка.

Ярослав Стешенко — син міністра освіти УНР Івана Матвійовича Стешенка й Оксани Михайлівни Старицької (доньки українського письменника Михайла Старицького).

Ярослав Стешенко був українським бібліографом, книгознавцем, колекціонером, бібліофілом і екслібрисистом, колекціонував і досліджував екслібриси.

Десь з 14 років він ступив на дорогу служіння українській культурі, зокрема книзі. Пізніше він почав працювати в Українському науковому інституті книгознавства.

  • Однак «ленінсько-сталінсько-берієвська» держава зробила все, щоб ця дорога привела його до бухти Нагаєва — більшовицького табору смерті, де він загинув у страшних муках, тижня не доживши до 35-ліття.

Це, по суті, не тільки листи, це щоденник українського інтелігента, людини «Розстріляного відродження» 1920-30 років.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

Довідка з Вікіпедії: Більшість праць Ярослава Стешенка не були опублікованими та втрачені.

1921 року сімнадцятирічного юнака вперше заарештували за звинуваченням у причетності до контрреволюційної організації. Але незабаром Ярослава відпустили — не було доказів будь-якої його вини. Це повторилося і 1923 року.

1929 року Стешенка знову заарештували за належність до міфічної Спілки визволення України. Але Ярослав одразу рішуче заперечив свою належність до будь-яких антирадянських підпільних угруповань. І переконливо доводив слідчому всю абсурдність наклепів. Через деякий час справу передали на розгляд так званої київської трійки з попереднім вироком — 10 років заслання. Проте «трійка» після розгляду слідчих матеріалів не знайшла складу злочину і постановила звільнити Стешенка з-під варти.

1933 року Ярослава знову затримали під час розслідування загадкової справи «Археологів — Жупанів». У ній, судячи з архівних документів, використано матеріали чотирирічної давності. Вийти з в’язниці Ярославові не пощастило. Потім був Казахстан, де 1936 року Стешенку винесли повторний вирок із засланням на Колиму. Там, не витримавши нелюдських умов життя, 1939 року Ярослав Стешенко загинув.

Реабілітований посмертно 1956 року.

Громадське радіо — інформаційний партнер BookForum. Цьогоріч він проходить у Львові 15-19 вересня.

Слухайте більше розмов про BookForum 2021:

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Коментарi до запису