15 вересня оголосять ім’я переможця «Зустріч: Українсько-єврейська літературна премія»

Розмова з директоркою з комунікацій Фундації «Українсько-єврейська зустріч» Наталією Федущак.

Василь Шандро: Почнімо нашу розмову з премії. Переможець або переможниця будуть відомі за кілька днів. Є короткий список. Нагадайте, будь ласка, що це за премія і для кого вона.

Наталія Федущак: Премія щорічна, цьогоріч проходить вдруге з часу заснування. Торік визначали переможців у категорії фікшн, художня література, а цього — у нон-фікшн, документальна література. Торік переміг Василь Махно з новелою «Вічний календар».

Премія «Зустріч» спирається на спільний, багатовіковий досвід українців і євреїв, який втілено у літературі. Хочемо не тільки спонукати українських авторів, щоб вони висвітлювали українсько-єврейські взаємини, але й визначати авторів та авторок, які вже пишуть у цій сфері. Торік я була приємно вражена, що отримали на премію 30 книжок. Цього року — також. Ми не чекаємо висвітлення суто українсько-єврейського питання. Має бути якийсь аспект. Є надія, що ці книги будуть мати вплив на суспільство.

У середу, 15 вересня, на відкритті Форуму видавців у Львові буде оголошений переможець або переможниця.

Василь Шандро: Поговорімо про авторів та авторок, які увійшли у короткий список.

Наталія Федущак: До нього увійшли 4 чоловіки та одна жінка:

• Станіслав Адлєр «Вигнанець з раю: Одіссея хлопчика з Болехова»;
• Ірина Мелешкіна «Мандрівні зорі в Україні. Сторінки історії єврейського театру»;
• Сома Моргенштерн «В інші часи. Юні літа у Східній Галичині»;
• Йоханан Петровський-Штерн «Антиімперський вибір: постання українсько-єврейської ідентичності»;
• Юрій Скіра «Покликані: Монахи Студійського Уставу та Голокост».

Кожна книжка чудова по-своєму. Премія складає 6500 євро: 4000 євро для самого автора, 2000 євро для видавця. Фіналісти отримають по 250 євро.

Хто і як досліджує українсько-єврейські взаємини в літературі?

Василь Шандро: Українсько-єврейські взаємини — це питання, яке належить до компетенції українських науковців або людей українського походження, які знають тематику? Ніхто за нас це не робитиме?

Наталія Федущак: З одного боку — так. Ми маємо пам’ятати, що українці та євреї живуть на території сучасної України більше тисячі років. Мають спільну історію. Є моменти, коли вони жили добре разом. Є і трагічні сторінки у цій історії. Я, як дитина української діаспори, не можу сказати, що виросла у світі, де євреї були частиною мого світу. Були дуже болючі роки Другої світової війни та Голокост. Ми це маємо зрозуміти. Разом з цим є генерації людей (і українці, і євреї), які виїхали з колишнього СРСР. Вони мають спільну історію. Якщо ви у Канаді, Америці, Ізраїлі, то це відчувається. Є люди, які попри болісні спогади, спілкуються. Вони хочуть знати свою історію.

Василь Шандро: Художня література на цю тематику так само повнокровна, її багато різної, різнорегіональної? Чи вона сконцентрована лише довкола Києва та Західної України?

Наталія Федущак: Для мене було відкриттям, скільки є такої літератури. На місцевому рівні видається багато книжок. Ця різноманітність вразила. Хочеться, щоб громадяни України й не тільки, знали, що ця література існує.

Василь Шандро: Чи важливим є досвід українсько-єврейського порозуміння, намагання через літературу знайти спільні знаменники? Чи додає це нового розуміння, досвіду?

Наталія Федущак: Однією з програм, яку підтримує наша організація, є «Літературна резиденція у Бучачі». Вже було 2 таких заходи. Цього року пройде наступна резиденція у трохи іншому форматі. Завдяки їй збудували міст з Домом Агнона у Єрусалимі. Українські письменниці Софія Андрухович, Ірена Карпа, Катерина Бабкіна мали аудієнції та читання в Ізраїлі. Це було фантастично: ізраїльтяни відчували щось спільне з Україною та її історією. Дім Агнона у Єрусалимі провів Літературний фестиваль. Там Василь Махно та Андрій Курков брали участь. Говорили про український досвід. Це питання гуманності.

Так ми розуміємо наскільки тісний цей світ, скільки можемо навчитися з кожною розмовою. Пандемія — річ жахлива. Але є й позитив, адже вона об’єднала людей під час наших заходів онлайн, які без неї, може, й не об’єдналися б.

Василь Шандро: Для американських українців важливий момент існування у великій кількості культур. Як не загубити себе і знайти спільну мову з багатьма іншими людьми?

Наталія Федущак: Я мала розмову про це з Махном. Він дорослим виїхав у Нью-Йорк. Махно — український письменник, але його «Вічний календар» вийшов польською мовою. Хочуть його видати й на івриті. Ця книжка має потенціал. Добра річ — українська культурна дипломатія. Багато людей, що живуть за кордоном, просувають українську культуру, навіть якщо вони не є членами діаспори.

Двері потихеньку відкриваються, люди бачать, що таке Україна. Якраз культурні проєкти показують, що Україна — європейська країна, унікальна, яка має новий дух у собі.

Однією з наших важливих ініціатив є Проєкт спільного історичного наративу. Про нього можна більше дізнатися на нашому сайті. Українські та єврейські історики обговорюють важливі, болючі питання. Не потрібно, щоб ми мали одну точку зору, важливо, щоб ми мали розуміння одне одного.

Василь Шандро: Чи є це дискусією поза історичним колом?

Наталія Федущак: В Ізраїлі є організація «Ізраїльські друзі України», які багато зробили для підтримки, процвітання України в Ізраїлі. Мені часто люди кажуть, що не варто говорити про болісні питання, хай історики говорять про це. Нам треба рухатися вперед, дивитися, як ми можемо мати бізнесові контакти, збудувати культурні взаємини. В Ізраїлі є український фестиваль «Етнохутір». Туди їдуть люди українського походження та самі ізраїльтяни. Захід настільки виріс у масштабі, що уже нема для нього приміщення. Люди дивляться у цьому напрямкові: як можемо будувати взаємини нині, як можемо жити разом.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS