
Синхронізація зусиль задля ветеранів: якою буде підтримка у 2026-му?
Хто і як допомагатиме ветеранам у 2026-му обговорювалося під час стратегічної сесії, ініційованої компанією МХП у співпраці з ветеранами, державою, бізнесом та представниками неурядових організацій.

Кількість тих, хто захищав Україну зі зброєю в руках, сьогодні сягає близько 1,5 млн — і ця цифра щороку збільшується. Такі дані Міністерства у справах ветеранів. Це величезний пласт суспільства, що включає представників різних професій, регіонів та життєвих історій. Така статистика свідчить не лише про масштаб війни, а й про готовність українців захищати свою державу, свободу та майбутнє.
Під час сесії вдалося напрацювати напрямки розвитку підтримки ветеранів на засадах співпраці між ветеранською спільнотою, державними інституціями та бізнесом. Про кроки з боку держави говорить заступниця міністра у справах ветеранів України Юлія Кіріллова:
«Насправді ми розуміємо, що пішли в новий формат роботи, де держава активно комунікує та співпрацює у формуванні й реалізації політик. Не тільки самостійно ухвалює рішення, а й комунікує з громадянським суспільством і бізнесом. Тому що, лише у взаємодії можливо створити й реалізувати щось ефективне».
Про важливість співпраці між державою та бізнесом
За словами Юрія Мельника, заступника СЕО зі сталого розвитку, голови Наглядової ради Благодійного фонду «МХП-Громаді», станом на сьогодні бізнес повинен концентруватися на двох речах: підтримці військових і підтримці ветеранів.
«Підтримка ветеранських сімей, підтримка ветеранських дітей, підтримка дітей військових – це бізнес повинен робити апріорі й не зважати на те, скільки на це коштів виділяє держава. Я впевнений, що держава, якщо і збільшує бюджет, то робить це свідомо. Золоте правило — аби ми об’єдналися зусиллями, тому що в бізнесу є те, чого немає в держави.
У бізнесу є руки, щоб зробити будь-який проєкт у конкретній громаді. Держава може виділити на нього кошти, але працівника Міністерства ветеранів у громаді практично немає. Бізнес може на будь-який проєкт виділити сили, сконцентрувавшись на роботі ветеранського простору, на психологічній та реабілітаційній підтримках, відновленні лікарні та започаткуванні реабілітаційного відділення. Це може зробити бізнес, тому що в нього є для цього сили й в нього є для цього руки», — зауважує Юрій Мельник.
Саме цим зараз і займається компанія МХП у межах програми «МХП Поруч»: це програми індивідуального супроводу та комплексної підтримки військових, ветеранів та їхніх родин. Під час проходження служби та після повернення з фронту, наголошує Юрій Мельник:
«Як план дій у 2023-му році ми створили програму «МХП Поруч», яка має, як на мене, дуже вдале поєднання — вона комплексна і багатовекторна. Але, з іншого боку, для неї стоїть задача дійти до кожної конкретної людини, маючи комплексний підхід. Це і медична реабілітація, й психологічна реабілітація, юридичний супровід, фінансова підтримка, допомога сім’ям, допомога дітям, розвиток ветеранського спорту, розвиток і зайнятість ветеранів поза роботою, ветеранський бізнес. Це складові програми «МХП Поруч», але вона повинна дійти до кожної людини, хто цього потребує».
Серед присутніх компаній, які надають допомогу в реінтеграції ветеранів, був і ДТЕК. Компанія, до слова, стала першою в енергетиці, хто зробив аудит доступності підприємств для ветеранів з інвалідністю. Комплексна програма ДТЕК із підтримки мобілізованих співробітників, ветеранів та ветеранок, що допомагає їм повернутися до цивільного життя та знайти роботу в компанії, охоплює всі етапи. Від адаптації, навчання, працевлаштування до створення безбар’єрного середовища на підприємствах, зауважує Вадим Галицький, керівник проєкту «ПроВетеран» в енергетичній компанії ДТЕК.
«Найбільший із бізнесів ДТЕК — це ДТЕК Енерго зміг реалізувати пілотний проєкт у створенні такого інклюзивного простору на шахті. Ми вважаємо, що якщо це можливо на шахті, то це можливо будь-де. Вкрай важливо, що ветеран повертається до цивільного життя, повертається в громаду. Безумовно, для нього мають бути доступні сервіси: ЦНАП, магазин, центр спеціального захисту. Але наша задача як бізнесу — створити умови на виробництві, аби він міг повернутися, адаптуватися в колективі, продовжити працювати, бути економічно активним, забезпечувати себе й свою родину. І в цьому, з одного боку, виклик, а з іншого боку, можливості перед нами й перед бізнесом на 2026 рік. Я думаю, що на всі наступні роки також».
Слухайте також: «Реінтеграція ветеранів — це непросто, змін треба захотіти» — координатор МХП Юрій Короп
Що кажуть самі ветерани?
Важливу участь у діалозі взяли й самі ветерани. Зокрема, речник Міністерства у справах ветеранів України Геннадій Попенко зауважив на важливості обговорення синхронізації дій та рішень:
«Ветеранам потрібно знати про те, що відбувається навколо, й мати уявлення про повний спектр пропозицій. А суспільству водночас необхідно бути обізнаним щодо потреб ветеранів, й максимально донести те, що воно може запропонувати. А отже, необхідно як і створити пропозиції, так і впровадити механізми комунікації для того, щоб кожна зі сторін цього діалогу орієнтувалася у великому обсязі інформації».
Якщо говорити про ветеранський бізнес, то завдяки участі у грантових програмах від Благодійного фонду «МХП-Громаді» та Українського ветеранського фонду, ветерани та ветеранки, їхні рідні, а також родини загиблих захисників і захисниць, можуть розпочати або ж масштабувати власні бізнеси, створити нові робочі місця та сприяти розвитку економіки у своїх громадах. Про підтримку від Українського ветеранського фонду розповідає перша заступниця виконавчого директора фонду Ніна Роговець.
«Ми й надалі будемо підтримувати те, що ми вже розпочали в минулі періоди, тобто це надання бюджетних грантів на створення або масштабування підприємницької діяльності ветеранів, ветеранок, захисників і захисниць. Платформа «Кар’єра ветеранів», яка у нас наразі функціонує, буде й надалі працювати. І ветеранське підприємництво, і працевлаштування ветеранів є надважливим для нашої держави».
Важливість юридичного супроводу
У питаннях юридичного супроводу ветерани та ветеранки також не залишаються сам на сам. Юристка із супроводу ветеранів ТОВ фірма «Астарта Київ» Владислава Ломакіна розповіла про найпоширеніші запити:
«Як юристка із супроводу ветеранів можу виділити такі ТОП-3 питання з нашого відділу. Найперше питання — це, звичайно, оформлення статусу УБД. Друге питання — це отримання грошового атестата від військової частини, від ТЦК та СП, оскільки особи хочуть переоформити пенсію по інвалідності. І в ТОП-3 питань — оформлення земельної ділянки, проте під час воєнного стану у нас припинене таке право. Проте я розповідаю, як це все правильно реалізувати, які документи потрібні для цього права».
Слухайте також: Від звернення до перемоги в суді: як МХП забезпечує правовий супровід військових
Водночас після повернення з фронту, ветерани стикаються з комплексом викликів, які охоплюють і фізичне здоров’я, і психологічний стан, а також і соціальну адаптацію. Війна змінює людину назавжди, і тому реабілітація стає не просто бажаною, а життєво необхідною складовою їхнього відновлення. Вона допомагає повернути контроль над власним тілом, подолати наслідки травм, відновити сили та знайти внутрішню рівновагу, зазначає перший заступник міського голови Миронівської міської ради Дмитро Жукотанський.
«Реабілітація – це величезна проблема. Вона може бути як фізична, так і ментальна. Ми багато говоримо про ментальну реабілітацію, але фактично вона є всюди. Тому іншим напрямком в діяльності й в планах на 2026-ий рік у Миронівській громаді, зокрема, є план з фізичної реабілітації, і вже ми поступово його впроваджуємо. У нас є водолікарня, яка працює з опорно-руховим апаратом, – це той профіль, який ми могли б трансформувати в реабілітацію і виконувати цей функціонал. Водночас є проблема із фізіотерапевтами, ерготерапевтами, з фахівцями, які могли б виконувати цю функцію. Сьогодні ми маємо хороші кейси, які ми могли б використати й впровадити в нашій подальшій діяльності.
Тому, як на мене, план зрозумілий, шлях, як реалізовувати, також зрозумілий. Єдине, аби ми дотримувались таких взаємовідносин комунікації, щоб це справді реалізувати для наших ветеранів», — каже Дмитро Жукотанський.
Слухайте також: Щоб ветеран відчував себе вдома: Наталія Оболєнська про реабілітацію за підтримки програми «МХП Поруч»
Однією з ключових складових реабілітації є спорт. Для ветеранів фізична активність — це не лише про тренування. Це спосіб відчути, що тіло знову здатне на зусилля. Це спосіб повернути собі довіру до власних можливостей. Спортивні заняття також мають потужний психологічний ефект, розповідає Єгор Алєксєєнко, начальник управління адаптивного спорту в ДУ Агенція масового спорту України Мінмолодьспорту. Ці заняття допомагають знизити рівень стресу, тривоги, депресивних проявів, що часто супроводжують ветеранів після повернення з війни.
«Спорт — це один із ключових інструментів, тому що людство на сьогодні не придумало кращого методу для системних зустрічей, ніж тренування. Тобто тренування декілька разів на тиждень — це чудова можливість поспілкуватись в колі однодумців, обмінятись думками, емоціями, своїм станом. Також ми вбачаємо дуже великий сенс у тому, щоб кожен інструктор, тренер був наставником для своїх учасників клубу і піклувався не тільки про фізичний стан, але й про інші складові здоров’я, які будуть впливати на всі сфери життя».
Єгор Алєксєєнко також розповів про цьогорічні зміни до закону про фізичну культуру і спорт, де окремим розділом винесли адаптивний спорт. Також він поділився планами на 2026 рік.
«Наша мета і план на 2026 рік — це масштабування клубної сітки, проведення фізкультурно-оздоровчих заходів для ветеранів, їхніх родин та військовослужбовців, системне навчання тренерів, як взаємодіяти з учасниками клубів на трьох рівнях – тіло, розум і дух, та розвивати не тільки фізичну складову, але й емоційну, соціальну, духовну, емоційну, інтелектуальну. І ми для цього проводимо тренінги, запланували вже запуск першого навчання з університетом фізичного виховання та спорту, в межах якого тренери зможуть здобути знання та практичні навички, як працювати та взаємодіяти з ветеранами, з різними видами ампутацій, різними видами протезування, яке навантаження можна давати, яке не можна, які вправи використовувати, які не використовувати», — додав Єгор Алєксєєнко.
Синхронізація і спільна робота підтримки захисників і ветеранів потрібна вже зараз.
Повністю розмову слухайте в доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту


