Від звернення до перемоги в суді: як МХП забезпечує правовий супровід військових

«Питання юридичного супроводу стосуються кожного»

Руслана Кравченко: Як у програмі «МХП Поруч» і зокрема в компанії МХП відбувається процес юридичного супроводу військових і ветеранів?

Сергій Старовойт: Насамперед хотілося б декілька слів розповісти про програму «МХП Поруч». Компанія МХП спільно зі своїм стратегічним партнером — Благодійним фондом «МХП-Громаді» запустила програму «МХП Поруч», яка ефективно працює вже понад 2 роки. Старт програми відбувся у травні 2023 року і з метою реалізації її функції згодом був створений Центр із взаємодії з військовими та ветеранами. Ми сприяємо допомозі військовим частинам, надаємо психологічний та юридичний супроводи, допомагаємо у професійній адаптації, працюють групи підтримки. Тобто ми надаємо комплексну допомогу та індивідуальний супровід для військовослужбовців, ветеранів та членів їхніх родин.

Руслана Кравченко: Як часто цим категоріям населення потрібен саме юридичний супровід?

Сергій Старовойт: Ці питання стосуються кожного, тому потрібен правовий захист кожної категорії. Наприклад, якщо розрізняти за категоріями, то військовослужбовці — це категорія взаємовідносин із військовою частиною: підготовка рапортів, зокрема на направлення щодо проходження ВЛК, це подача рапортів на направлення на лікування. Ці взаємовідносини доволі нелегкі, оскільки не завжди військова частина відгукується, наприклад, на подачу усного рапорту, і тоді ми готуємо письмовий. Готуємо усі відповідні документи, повністю супроводжуємо військового до позитивного результату. Якщо ми не бачимо позитивного результату, тоді ми додаємо інші інструменти нашої роботи, наприклад, подача адвокатських запитів, оскарження дії військових частин або інших суб’єктів владних повноважень, куди звертається військовослужбовець.

Щодо ветеранів, то це питання грошового забезпечення, коли людина повертається додому, у цивільне життя, виникають питання щодо отримання статусу учасника бойових дій. Також можуть виникати питання щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв’язку зі встановленою інвалідністю. На ці процеси потрібно постійно впливати. І коли ветеран до нас звертається, ми сприяємо у допомозі.

Для працівників компанії створений Telegram-канал «Сила ветеранів», у якому ми поширюємо новели законодавства чи успішні кейси. Тоді військові та ветерани бачать, з якими питаннями вони можуть до нас звертатися, і ми допомагаємо у розв’язанні цих питань. Насправді це безліч питань і процесів. Допомагаємо й у питанні виплати додаткової винагороди у зв’язку з пораненням. Ми готуємо весь пакет документів, подаємо, і військові отримують ті кошти, які мали були виплачені військовою частиною без усіх згаданих процесів.

Руслана Кравченко: Ви також підтримуєте юридичним супроводом і цивільних — це родини військовослужбовців і жителі громад, де розташовані потужності МХП. Яка юридична допомога потрібна цим категоріям населення?

Сергій Старовойт: Важливо звернути увагу, що програма розповсюджується не виключно для працівників компанії, а вона охоплює й жителів територіальних громад, де розташовані потужності МХП. Наразі це 13 областей і близько 700 населених пунктів. Існує гаряча лінія 45-45, куди безпосередньо можуть звертатися цивільні за отриманням допомоги.

Щодо питань, які найбільше цікавлять цивільних — це допомога у пошуку зниклих безвісти. Родини цієї категорії часто не знають, які документи їм потрібно для подачі до ТЦК чи іншого уповноваженого органу. Тоді ми повідомляємо, де їх брати.

Міністерство у справах ветеранів зараз впроваджує ініціативу щодо створення Інституту фахівців із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб і це потрібно. На заході України створені простори, куди люди йдуть за допомогою, і там її отримують.

Читайте також: «Якщо ти не борешся за результат, ти борешся сам за себе» — ветеран Артем Лукашук про марафони як реабілітацію

«Допомогли сумарно отримати від держави 120 млн грн у зв’язку із загибеллю захисника»

Руслана Кравченко: Чи допомагаєте ви юридичним супроводом рідним при загибелі захисника або захисниці?

Сергій Старовойт: Звісно, допомагаємо, оскільки знову ж таки це питання збору документів, які можуть бути з помилками. Їх потрібно виправляти, але не завжди військова частина вчасно реагує на ці питання. Тоді ми спільно з юридичним департаментом, який надає нам підтримку, робимо адвокатські запити й отримуємо ті чи інші документи.

За час роботи Центру із взаємодії з військовими та ветеранами щодо правового напрямку нам вдалося допомогти у виплатах на суму 120 мільйонів грн. Це в тому числі й одноразова грошова допомога у зв’язку із загибеллю захисника, це і додаткова нагорода у зв’язку з пораненням чи встановленою інвалідністю. Відверто скажу, що це складні кейси. Наприклад, дуже багато запитів, коли ТЦК не повідомляє, на якому етапі перебуває розгляд справи. Тому люди звертаються до нас, і ми комплексно допомагаємо їм цьому.

Руслана Кравченко: Ви допомагаєте і в оформленні статусу учасника бойових дій. Наскільки складний саме цей процес вашої роботи?

Сергій Старовойт: Щодо отримання статусу учасника бойових дій, найскладніше — це домогтися від військової частини довідку за формою 6 щодо безпосередньої участі у боях. До 2022 року потрібно було 30 днів перебувати в зоні бойових дій, щоб отримати статус УБД. Однак від початку повномасштабного вторгнення навіть 1 день є підставою для отримання цього статусу. І тут головне — домогтися видачі цієї довідки у військовій частині й надалі звернутися до Міноборони або Нацгвардії. У цих структурах, до слова, різні правові акти щодо грошового забезпечення. Наприклад, якщо зник безвісти військовий ЗСУ, то з 1 лютого цього року його родині держава виплачує 50% грошового забезпечення, а якщо це військовий Нацгвардії — то 100%.

Руслана Кравченко: Рідні загиблого не завжди знають цю інформацію?

Сергій Старовойт: Так, все вірно, вони не завжди це знають. І найголовніше, ключове і болюче, що їм не надають цієї інформації в тих обсягах, в яких вона має бути надана. І тому ці простори, про які я згадував стосовно заходу України, вони є необхідними.

Читайте також: «Ветерани потребують, щоб їх чули, а не просто слухали» — координаторка із взаємодії з військовими та ветеранами МХП

«З родинами загиблих потрібно вміти правильно комунікувати»

Руслана Кравченко: Наскільки комплексною є ваша підтримка, адже ви працюєте разом із координаторами з питань взаємодії з військовими та ветеранами? Чи потрібна людям, яких ви консультуєте, психологічна підтримка? Робота з людьми, які втратили своїх рідних, це складна робота.

Сергій Старовойт: Звісно, щодо втрати — це болюче питання для кожної родини, і психологічна підтримка тут необхідна. Створені мобільні групи, ми працюємо на заході України. До груп також входить психолог, який надає величезний обсяг допомоги. З родинами загиблих потрібно правильно комунікувати, має бути і досвід, і знання, і розумний підхід до цього всього.

Руслана Кравченко: Чи маєте ви партнерів у цій допомозі?

Сергій Старовойт: Так, наші партнери — це Благодійний фонд «Веста», який також надає юридичну та психологічну допомогу. До їхньої мобільної групи входить і соціальний працівник. Вони також закріплені на заході України у 4 областях.

Руслана Кравченко: Я вже вас запитувала за складність вашої роботи, чи можете ви пригадати найскладніші кейси?

Сергій Старовойт: Був доволі незвичний кейс, коли загинув наш працівник і разом з його мамою ми почали збір документів на отримання одноразової грошової допомоги. Тоді виявилось, що у свідоцтві про народження загиблого захисника замість його батька вказана вигадана особа. Хоча жінка на той час перебувала в шлюбі з батьком захисника. Тобто виникла ситуація, коли потрібно було показати, що цієї особи не існує, це вигадана людина. Ми пішли до суду, який врегулював усі питання, і частка коштів батькові була виплачена.

Як звернутися за правовою допомогою

Руслана Кравченко: Чи завжди вдається допомогти тим, хто до вас звертається? Чи інколи на законодавчому рівні це просто неможливо?

Сергій Старовойт: Є моменти, коли береш запит у роботу, але одразу повідомляєш про ризики. Водночас ми за те, що пробувати завжди потрібно.

Шляхи звернення доволі різні, але три ключових — це особисті звернення, через координатора і через гарячу лінію.

Кожен запит індивідуальний: деякі питання можна вирішити за день, а є такі, що можуть тривати півроку, а то і більше. Тоді я стежу за цим процесом. Також хочу зазначити роль координатора в обробці запитів — це та команда, якою я дійсно пишаюсь. Завдяки консолідації з експертами, фахівцями та координаторами відбувається злагоджена робота, яка приносить результат.

Руслана Кравченко: Програма «МХП Поруч» також допомагає в реінтеграції та реадаптації ветеранів, зокрема і щодо облаштування нових робочих місць. Чи тут бувають юридичні моменти?

Сергій Старовойт: Тут не потрібен юридичний правовий супровід, оскільки позиція компанії МХП — це створення нових робочих місць. Водночас, до прикладу, я супроводжував ветерана, який повернувся із зони бойових дій і йому безпосередньо було створено нове робоче місце. Раніше він працював машиністом на елеваторі, однак він уже не міг виконувати свої обов’язки повною мірою і, враховуючи індивідуальну програму реабілітації виданою МСЕК, йому було заборонене фізичне навантаження.

Компанія МХП створила йому нове робоче місце — це пральня. Тобто компанія закупила пральні машини і цей працівник безпосередньо займався пранням робочого одягу співробітників МХП. Тобто він залишився з роботою, він задоволений своїм робочим місцем. Задоволені і працівники, які не носять одяг додому, і задоволені родини працівників, які цей одяг не перуть.

Такий підхід застосовується до кожного працівника, адже ключове завдання МХП, щоб працівник залишився в компанії. Якщо він буде не в змозі працювати на своєму попередньому робочому місці, компанія створить нове.

Руслана Кравченко: Якщо говорити про обізнаність населення в правовому аспекті, наскільки люди на 4 році повномасштабної війни розуміють всі свої права?

Сергій Старовойт: Ця динаміка є позитивною, оскільки, за період моєї роботи, я бачу більше усвідомлення та більше знань. Люди часто приходять на консультації з метою пересвідчення тих чи інших фактів. Зрозуміло, що інформацією вони вже володіють, і це набагато простіше.

Водночас запити людей об’єднує незнання певної інформації. Наприклад, це документація по зниклих безвісти рідних. Питання можуть стосуватися й інших сфер, не лише військового права, а і, до прикладу, житлового законодавства. Правовий супровід в усіх питаннях безкоштовний.

Руслана Кравченко: Ви також берете участь у різних заходах, куди приходить населення, і де можна дізнатися більше про юридичну або правову допомогу. Розкажіть про це більше, хто організовує ці зустрічі?

Сергій Старовойт: Ці зустрічі організовує безпосередньо координатор на місцях, і він бере в цьому участь.

Підсумовуючи, я б хотів наголосити, що ми за партнерство з державою, з Міністерством у справах ветеранів. Ми бачимо, що крок за кроком все рухається в правильному напрямку і нормативна база удосконалюється.

На прикладі добровольців, там була певна розбіжність у виплаті коштів сім’ям загиблим. Адже сім’ям загиблих добровольців виплачували 2 мільйони гривень, а сім’ям військовослужбовців — 15 мільйонів грн. Проте Міністерство ветеранів подало відповідний законопроєкт, він вже підписаний президентом і вже реалізований. Йдеться про автоматичну доплату у 13 мільйонів грн на рахунки заявників.

Читайте також: «Люди — найбільша цінність, тому в МХП підтримуємо військових і ветеранів, відбудовуємо громади» — Павло Мороз

Повністю розмову слухайте в доданому аудіофайлі