Україну поділили на чотири карантинні зони: як це працюватиме і що змінюється у Львові та Києві?
Україну поділили на чотири карантинні зони — «зелену», «жовту», «помаранчеву» та «червону». До цього урядовці ухвалили нову постанову про адаптивний карантин. І ці зони визначатимуть за епідеміологічним рівнем поширення коронавірусу.
Моніторинг рівня небезпеки проводитимуть за тими показниками:
- завантаженість ліжок в закладах охорони здоров’я становить понад 50%;
- середня кількість ПЛР-досліджень та ІФА-тестів менше, ніж 24 на 100 тис. населення протягом тижня;
- коефіцієнт виявлення випадків коронавірусу понад 11%;
- показник динаміки зростання випадків Covid-19 понад 10%.
Перше місце за кількістю інфікованих вже понад місяць посідає Львівщина. Наразі там зафіксовано загалом 9 тисяч 379 захворілих, за попередню добу виявили 131 нового інфікованого. Ще у червні місцеві посадовці пояснювали причини зростання кількості хворих кількома факторами — від недисциплінованості місцевих мешканців до збільшення кількості ПЛР-тестувань.
Яка ситуація на Львівщині нині, як там борються із поширенням COVID-19, та чи готуються до ймовірного оголошення області «помаранчевою» чи навіть «червоною» зоною?
Ми дізнавалися у заступник голови Львівської ОДА Тараса Греня. А про ситуацію у столиці розпитали радника міського голови Києва, секретаря Штабу з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації Володимира Бондаренка.
Тарас Грень: Якщо ми говоримо про абсолютну цифру у 9 тисяч, то на 2,5 мільйони населення це не так уже і багато. Крім того, саме Львів на початку прийняв 11 потягів із нашими громадянами з-за кордону. Звичайно, що вони перебували тут і це нормально, що в нас є такі показники захворюваності. Але ми констатуємо те, що вони є відносно стабільні.
Якщо брати на сьогодні критерії, по яких МОЗ буде відносити Львівщину до однієї з якихось зон, то в нас на сьогодні тільки один коєфіцієнт виходить за межі — це коєфіцієнт виявлення, що пояснюється як недисциплінованістю наших людей, так і безпосередньо тим, що наші тестування є коректні і правдиві. І якщо допустима межа складає 11 одиниць, то у нас є при всіх умовах 11,05. Тому ми вважаємо, що ситуація не є настільки критичною.
Володимир Бондаренко: Станом на 30 липня, один із чотирьох показників, за яким з 1 серпня буде визначатися одна з чотирьох кольорових зон, у Києві перебуває на межі «жовтого» і «помаранчевого» — це показник динаміки, приросту захворюваності, який розраховується за два тижні. І він у нас складає 21,44%.
Водночас, відповідно до постанови Кабміну, цей показник для потрапляння у «помаранчеву» зону має перевищувати 20% протягом п’яти днів. Станом на вчора, позавчора і поза-позавчора такої ситуації з перевищенням не було, ми були у межах норми.
Кожного ранку на сайті МОЗ публікуються зведені показники у розрізі регіонів, і вони формуються в автоматичному режимі на підставі тих даних, які надсилаються органами охорони здоров’я у регіонах.
Якщо взяти сьогодні показники МОЗ, то ті регіони, де немає можливості до послаблення протиепідемічних обмежень, будуть розподілені на чотири категорії за кольором. Найгірш ситуація буде з регіонами, які можуть потрапити до «червоної» зони. Наприклад, це Чернігівська область, яка має приріст динаміки – 155%. Фактично, за постановою Кабміну, з 1 серпня – це повний фулдаун. Що це таке? Це знову обмеження у перевезеннях, це обмеження у відвідуваннях закладів освіти, обмеження діяльності суб’єктів господарювання, крім торгівлі основними необхідними продуктами харчування, це припинення відвідування соціальних установ і це повернення до того, що ми мали у березні. Це найстрашніше, що може бути із регіоном, в якому буде «червоний» рівень.
Але ми маємо зауважити, що до «червоного» рівня може належати не вся область, а конкретний населений пункт, де буде зафіксоване перевищення показників. Якщо, наприклад, на території області буде зафіксоване перевищення показників у трьох населених пунктах, не обов’язково, що вся область йде на фулдаун. Ці населенні пункти можуть бути у «червоному» рівні, а область може бути навіть у «зеленому».
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі
Встановлюйте додатки Громадського радіо: