Фото: ОП
Інна Совсун нагадує, що питання демобілізації тісно пов’язане із мобілізацією, й розглядати їх потрібно в комплексі. За її словами, демобілізація буде можливою лише тоді, коли настане розширена та якісна мобілізація, тому потрібно вирішити токож проблеми, пов’язані з нею.
Нардепка стверджує, що питання демобілізації, з юридичної точки зору, зовсім нескладно прописати. Для цього потрібно визначити терміни служби, можливо, уточнивши їх для різних категорій.
«Це один абзац у законопроєкті. Питання не в юридичній техніці, а в тому, що демобілізація може статися лише тоді, коли буде ким замінити людей, які вже третій рік захищають країну. Якщо таких людей немає, то постає не юридичне, а цілком практичне питання. Первинним є питання мобілізації, тут потрібно дивитися, чому люди зараз не хочуть мобілізуватися», — наголошує Інна Совсун.
Читайте також: Якщо втомиться піхота, може бути не «фортеця Покровськ», а «фортеця Київ» — сержант ЗСУ
Інна Совсун говорить, що для цього є декілька причин, з частиною з яких можна працювати. Неможливо компенсувати втрату комфорту чи страх людини, але можна змінювати якість БЗВП, яка турбує багатьох людей, каже нардепка. У той же час, за її словами, це питання й надалі не вирішують, подекуди людей відправляють на фронт без належної підготовки.
Інша причина, з якої люди не бажають мобілізуватися — відсутність визначених термінів служби. Зараз люди мають обміняти комфортне життя з близькими та сім’єю на безтермінову службу, говорить Інна Совсун. Тому необхідно працювати з тими коментарями й пересторогами людей, які уникають служби:
«Ці причини доволі очевидні: якість підготовки, визначена тривалість служби, адекватне командування. Це ті речі, з якими можна працювати, покращувати мобілізацію й цим вирішувати проблему людей, які служать уже третій рік і точно потребують заміни».
Інна Совсун говорить, що кроки, необхідні для впровадження закону про демобілізацію, саботуються, зокрема на рівні виконавців. Наприклад, у контексті дотримання правил організації БЗВП та відповідальності керівників центрів підготовки. З іншого боку, є бажання уникнути вирішення цієї проблеми з політичних причин.
«Політичне керівництво країни не хоче говорити про демобілізацію, бо це передбачає мобілізацію нових людей. А мобілізація — це вкрай політично неприємне питання. Коли політичне керівництво держави з усією очевидністю дуже активно говорить про вибори, то не хочуть навіть казати слово «мобілізація».
Зокрема, нардепка відзначає, що президент Зеленський фактично зовсім не говорив про мобілізацію напряму в своїх зверненнях до народу й міжнародної спільноти. Інна Совсун каже, що в парламенті є близько десятка законопроєктів про демобілізацію, зареєстрованих різними депутатами, але при цьому немає необхідного політичного рішення.
У Силах оборони служить багато людей, які воюють від початку повномасштабного вторгнення або й ще довше, з часів АТО, ООС. З відсутністю термінів служби пов’язана ще одна важлива проблема — часті випадки самовільного залишення частини.
У той же час Володимир Зеленський підписав закон #12095 про добровільне повернення на службу для тих, хто вперше самовільно залишили військові частини або дезертирували.
Нардепка Соломія Бобровська в етері Громадського радіо зазначила, що кількість людей, які пішли в СЗЧ, була б достатньою, щоб сформувати кілька бригад. У грудні 2022 року ухвалили закони про підвищення відповідальності за СЗЧ та дезертирство. Тоді Головком і Генштаб сподівалися, що це вирішить проблему, але цього не сталося, сказала Соломія Бобровська.
Як читати й слухати Громадське радіо на тимчасово окупованих територіях — інструкція