Говорили з Катериною Сенченко фотографинею та креативною директоркою The Gate Agency.
Олена Новікова: Чи не була ця зйомка порушенням карантину?
Катерина Сенченко: Усе відбувається як в операційній. Я виглядаю, мабуть, як помічник хірурга. У мене одноразовий стерильний халат медичний, я вдягаю його ще на порозі, одноразові хірургічні рукавички і бахіли. Також в мене є маска, яку я перу і прасую. Зйомка триває десь годину.
Я написала пост, що шукаю героїв 17 березня, тоді ще не було таких суворих обмежень. Я одразу для себе вирішила, що буду робити це так, ніби вдираюсь в операційну. Я зрозуміла, що не зможу висидити вдома у такий момент, коли життя багатьох стрімко змінились. Цей проєкт про людей, які абсолютно по різному переживають ізоляцію. Коли я заходжу до людей додому, я розповідаю їхню історію зі сторони: як вони виглядають, що вони думають, як вони намагаються захиститись від цієї ситуації.
У соціальних мережах люди часто говорять про те, скільки вони подивились серіалів, які знайшли онлайн курси чи як займаються спортом. Або вони сварять владу, людей, які ходять маски по вулиці, китайця, який зжер летючу мишу. Вони не бачать себе зі сторони і не знають, як це показати.
Усе почалось з того, що моя подруга запанікувала — їй стало погано у карантині. Вона сказала, що не може бачати радість у соціальних мережах, бо її дуже лякає невизначеність у майбутньому. Я почала розповідати історії людей, у яких я вже побувала і їй стало легше. Я хотіла б, щоб цей проєкт був про наше сумісне переживання, що ти не один у цьому, є людина, яка живе ось так, а є який живе от так. Це нормально відчувати, що тобі не нормально.