Вишивка власним волоссям, розкадрування снів, трансляція світанку: в Києві презентують мистецьку платформу дивних послуг

17 жовтня о 13:00 кураторка Леся Кульчинська презентує проєкт «Service. Economy of Love».

Ведучі

Тетяна Курманова

Гостi

Леся Кульчинська

Вишивка власним волоссям, розкадрування снів, трансляція світанку: в Києві презентують мистецьку платформу дивних послуг
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2021/10/hr-drivetime-21-10-13_kulchytska.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2021/10/hr-drivetime-21-10-13_kulchytska.mp3
Вишивка власним волоссям, розкадрування снів, трансляція світанку: в Києві презентують мистецьку платформу дивних послуг
0:00
/
0:00

Подія відбудеться у нових приміщеннях мовних курсів Goethe-Institut Ukraine у Києві на Дніпровському узвозі, 1.

У проєкті йдеться про інноваційну онлайн-платформу, де можна запропонувати й замовити послуги, які неможливо класифікувати чи віднести до звичних жанрів, а отже ніде більше не знайти. Засаднича концепція цього некомерційного проєкту відсилає до відомого маніфесту Йозефа Бойса «Кожна людина – художник». На платформі кожна і кожен може запропонувати або пошукати химерні послуги. Платформа унікальна не лише для України, але й для світу.

Більше про платформу розповіла кураторка платформи Леся Кульчинська.

Леся Кульчинська: На початку у мене була ідея створення мистецького проєкту, перформативної події. Хотілося зробити такий сервісний центр, де художники замість того, щоб просто представляти свої роботи, могли б надавати свої послуги.

Ця ідея народилась на фоні карантину та економічної кризи, коли багато проєктів моїх знайомих скасувались через закриття інституцій. Багато людей опинились у ситуації на межі виживання. Зокрема, і галерея, у якій працювала я.

Участь глядача чи глядачки тут дуже важлива. Це ніби спроба налагодити оцей безпосередній контакт між художником, художницею і глядачкою, глядачем. Зазвичай ці контакти опосередковані в інституції, яка замовляє художнику роботу. Тоді глядач чи глядачка просто приходять і перебувають в пасивній ролі, сприймаючи це.

Тут же інституція відсутня, налагоджений прямий контакт між глядачем і художником. Глядач сам вирішує, потрібно йому це чи ні, цікаво йому це чи не цікаво. Якщо йому справді цікава пропозиція, то що він готовий за неї віддати. Мистецька робота – це теж робота, художник вкладає дуже багато часу, зусиль, праці, ресурсу. Ми ж приходимо на виставку, витрачаємо на перегляд 3 хвилини, кажемо, що нас щось не вразило і йдемо далі.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Коментарi до запису