Ілюстративне фото з відкритих джерел
Напередодні саміту G7 в Італії країни-учасниці обговорюють нові санкції щодо банків третіх країн, які користуються російською Системою передачі фінансових повідомлень — аналогом міжнародної системи SWIFT. Фінансові обмеження щодо інших країн почали застосовуватись ще торік.
Іван Ус розповідає, що перші санкції не стосувались третіх країн, заборона стосувалась лише мати певні відносини з Російською Федерацією. Чому санкції не спрацювали? Країни Глобального Півдня їх не застосовували, чим надали можливість проіснувати Росії та наростити деякі показники. Стало зрозуміло, що лише санкції від країн Заходу не нададуть достатній ефект.
«Дуже потужним кроком став указ президента США Джозефа Байдена від 22 грудня 2023, який забороняв всім фінансовим установам або фізичним, юридичним особам у світі мати звʼязки з військово-промисловим комплексом РФ. Санкція полягала у тому, що їм заборонять використовувати національну валюту США, якщо вони не дотримуватимуться цього указу», — зазначав експерт.
Кандидат економічних наук додає, що 43% світових розрахунків здійснюються в американських доларах, а 32% — у євро. Якщо установі забороняють використовувати долар, то це означає втрату половини фінансових можливостей на світовому рівні. Це вже дало певні результати. У січні Туреччина повідомила, що обмежуватиме звʼязки з Росією, у лютому про це почав говорити Китай. У березні та квітні почала скорочуватись торгівля між Пекіном та Москвою. Такі підходи дали свій ефект.
Ідея Заходу полягає у тому, що якщо ви хочете торгувати з Росією, то не зможете користуватись нашими валютами.
«Китай — найбільший експортер у світі. Якщо у міжнародній торгівлі, виробництві товарів, країни Глобального Півдня мають вагомі позиції, то що у фінансовій сфері ситуація зворотна. Країни, які відносять до Заходу, відіграють провідну роль», — зазначає економіст.
Читайте також: США можуть посилити санкції проти європейських банків через їхню роботу у Росії
За словами Івана Уса, країни Глобального Півдня прагнуть налагодити власні фінансові системи вже давно, але їм це поки не вдається.
«У БРІКС закладена проблема, що в організації присутні дві країни: Індія та Китай. Вони змагаються між собою за панівну роль у цьому союзі та загалом на Глобальному Півдні. Поки що Індія розглядає БРІКС як прокитайську установу, тому до неї ставиться прохолодно та не поспішає робити якісь кроки щодо спільної фінансової системи», — пояснює кандидат економічних наук.
Читайте також: «Змінюється наклейка, підмінюється країна походження»: як Росія продає нафту в обхід санкцій — пояснює Максим Гардус
Нагадаємо, у травні міністерство фінансів США запровадило нові санкції проти Російської Федерації та пов’язаних із нею компаній. У списку присутні майже 200 фізичних і юридичних осіб, які сприяють військово-промисловому комплексу Росії та допомагають їй ухилятись від уже накладених обмежень.
Так, Мінфін США наклав санкції на майже 60 осіб з Азербайджану, Бельгії, Китаю, Росії, Словаччини, Туреччини та Об’єднаних Арабських Еміратів, які дозволяють Москві купувати вкрай необхідні технології та обладнання з-за кордону.
Попередній масштабний пакет санкцій проти Росії Сполучені Штати оголошували 23 лютого. Тоді американський президент Джо Байден наголосив, що США запроваджують більш ніж 500 санкцій проти РФ та нові експортні обмеження проти майже 100 організацій напередодні другої річниці повномасштабного вторгнення в Україну та після смерті Навального.
Тоді ж про 13-й санкційний пакет оголосив і Євросоюз. До нього увійшли 106 фізичних та 88 юридичних осіб.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі