Чому ПАР уже не хоче бачити Путіна на саміті БРІКС?

Ще до того, як Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордер на арешт Путіна, ПАР запросила його на серпневий саміт БРІКС (міждержавне об’єднання ПАР, Бразилії, Росії, Індії, Китаю — ред.). А тепер влада республіки умовляє його не приїздити. Оскільки ПАР ратифікувала Римський статут, має виконати ордер МКС. Для них це величезна дилема. Росіяни не вдоволені, вони хочуть, аби Путін поїхав на саміт.

Іван Ус: ПАР входить до організації БРІКС. Це союз Китаю, Індії, Росії, Бразилії, який був створений проти домінування США. Це спочатку були 4 країни. Потім до них долучилася ПАР.  Тоді вона була провідною за економікою в Африці. Зараз вона уже не в лідерах, трохи здає назад. Водночас економіка інших країн Африки росте. І зараз перша економіка Африки — Нігерія. За оцінками Міжнародного валютного фонду, цього року за своїм ВВП ПАР є на 39 місці. Її наздоганяє Єгипет, який дуже швидко росте. І якщо ВВП ПАР оцінюють майже в 400 $млрд, то ВВП Єгипту — у 378 $млрд.

Нігерія йде вперед. Бо, дійсно, динаміка така, що ці країни Центральної Африки зростають більше. Тоді як ПАР — радше деградує. Бо основою її позицій було саме те, що було до зміни влади. Тобто, як би це цинічно не прозвучало, за часів апартеїду (офіційна політика расової дискримінації, сегрегації та гноблення, яку впродовж 1948—1991 рр. проводили панівні кола ПАР — ред.). Коли часи апартеїду закінчилися, то виявилося так, що економіка ПАР починає трохи деградувати. ПАР — це єдина країна у світі, яка сама розробила ядерну зброю, а потім сама відмовилася від неї. Бо де Клерк (президент ПАР у 1989-1994 роках — ред.) та його оточення зрозуміли, кому вони передають цю країну. Вони усвідомлювали, що бажано відмовитися від ядерної зброї, щоб вона не дісталася послідовникам. Такий історичний прецедент був. Коли кажуть про Україну, я нагадую, що таки формально цю зброю Радянський Союз розробив, а Україна вже потім сама відмовилася від неї.

«ПАР розривається між своїми економічними інтересами та спробами знайти себе політично»

Іван Ус: Зараз ПАР, розуміючи, що втратить свої позиції, шукає вигідне місце у світі. Вони не вийшли з багатьох домовленостей, досягнутих у попередні режими. Зараз вони борються з проблемою: прагнуть реалізувати себе в новому утворенні, однак не відмовилися від угод, які були раніше. Тому виникла ситуація, коли вони й запрошують Путіна, і кажуть йому, що взагалі є ризик. Тож, може, не варто йому їхати до них.

ПАР шукає, з ким їй буде вигідніше мати взаємини, у тому числі й економічні. Якщо говорити про її взаємини з ЄС, то за імпортом ПАР отримала торік на 25 $млрд товарів з Європейського Союзу. За експортом — 27 $млрд. Безумовно, для них Європейський Союз набагато цікавіший, ніж Росія.

• Однак саме через те, що вони себе бачать у цьому утворенні, вони є розірваними між своїми економічними інтересами та спробами знайти себе політично.

Читайте також: Зернова угода: Путін пожалівся президенту ПАР, що вимоги РФ не виконали

Що чекає на БРІКС?

Іван Ус: Але тут є ще одне питання, яке багато років висить у повітрі: яке майбутнє у БРІКС? Він створювався як союз кількох рівних країн, які мають суперництво зі США. Що ми маємо зараз? Ми маємо Китай, який усіляко прагне підім’яти під себе цю структуру.

Але цьогоріч Індія обійшла Китай за населенням. Індія — це не та країна, яка захоче бути під Китаєм. Бо є розбіжності між Індією та Китаєм. Згадаймо також сутички між цими двома країнами, коли дійшло до застосування зброї. До того ж багато аналітиків кажуть, що війна між Індією та Китаєм — це цілком можлива річ. Поки що це здається нереальним. Утім хтозна, бо реальні засади для цього є: територіальні претензії.

• ПАР хоче реалізуватися у БРІКС і разом з цим дуже добре усвідомлює, що їй нікуди подітися з човна, який йде на дно.

Читайте також: Експерт пояснив, для кого Путін повторює погрози вийти із зернової угоди

Нагадаємо, ще у березні 2023 року речник президента ПАР сказав, що країна усвідомлює свої юридичні зобов’язання і бере до уваги ордер МКС на арешт Путіна. Загалом уряд ПАР не засудив вторгнення Росії в Україну. Відомо також, що у 2023 році Кремль планував просувати образ Путіна як «борця із Заходом», «захисника країн Латинської Америки та Африки від колоніального гноблення» і «одного з головних лідерів багатополярного світу».

16 червня 2023  року делегація лідерів африканських країн відвідала Київ, як нібито «мирні посередники». Наступного дня лідери ПАР, Єгипту, Сенегалу, Уганди, Замбії та Республіки Конго відвідали РФ. Під час масованої повітряної атаки по Києву того дня російські окупанти застосували одночасно балістичні, крилаті ракети та БпЛА. Представники делегації удали, що нібито не помітили цього. 

Відомо також, що США звинуватили ПАР у наданні зброї Москві у грудні. Ці звинувачення представники ПАР заперечують.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS