Наступним президентом може стати той, хто забезпечить відчуття спокою — Валентин Кім

Гість — політичний психолог Валентин Кім.

Валентин Кім: Віталій Кличко в уяві пересічного українця також несистемний політик, як і Володимир Зеленський. Хоча до політики він декілька років ішов, створив власну партію, підтримував її і продовжує підтримувати. Якщо Віталій Кличко піде в президенти — він буде більш досвідченим політиком, аніж Володимир Зеленський на час свого висування. Але зараз дуже міцний тренд цього року — розчарування у нових обличчях. І ми бачимо, що місцеві вибори показали, що люди за будь-яких умов просто голосують за старі обличчя — переобрали старих мерів, і неважливо, до яких партій вони належать.

Провал цього року — «Перемога Пальчевського». Був вкладений великий ресурс, і він себе геть не виправдав. Мені здається, проблема Пальчевського — не в ньому, а в Зеленському, і в розчаруванні новими обличчями.

Про спокій і журналістів

Володимир Зеленський протягом перших кількох своїх місяців зміг налаштувати проти себе всю журналістську спільноту. Зараз в населення утворюється величезний дефіцит спокою. І всі ми потребуємо цього спокою. Вже хочеться, щоб не було скандалів, провалів. Якщо наступний президент, будь-хто, зможе дати суспільству відчуття спокою, то суспільство перестане цікавитись, що ж там у політиці відбувається. Журналістам буде складно привернути увагу до подій. Бо якщо прийде фігура, яка буде уособлювати спокій, то суспільство може заснути, воно дуже втомилося від величезної кількості подій.

• Зараз підростає покоління дітей, які виросли протягом свого життя, не чуючи жодного доброго слова про країну, в якій вони живуть.

Про лояльність

Для Зеленського найважливіше — принцип особистої лояльності. За цим принципом обираються чиновники на посади. У демократичних країнах принцип лояльності теж має величезне значення, але на вході, щоб увійти в команду. А для того, щоб залишитися у команді — її вже недостатньо. Необхідно відповідати вимогам. Та кількість провалів, яка відбулася із провладною партією у ВР… в інших демократичних країнах вже давно б переформатували верхівку цієї партії. І вже таких панів як пан «Корабельная сосна» ми б не побачили в політиці більше ніколи, а він продовжує керувати партією.

Про «яка різниця»

Коли цього року пан Зеленський виступив на новий рік (мається на увазі початок 2020 року — ред.), він нарешті висловив ідеологію, і до неї ніхто не приєднався. Ідеологія Зеленського «яка різниця» — не зайшла. Це свідчить про те, що два міцні табори, прозахідний і промосковський, не бажають примирення. Володимир Зеленський нібито сподівався їх поєднати, думаючи, що люди бажають об’єднатися. А вони не бажають.

• Величезна криза, яка ще може проявитися — це криза сходу і заходу. Цей розлам нікуди не подівся.

Зеленський запропонував ідею персонального щастя: «яка різниця, вулицею із якою назвою я йду, якщо вона освітлена чи не освітлена». Наші люди, які думають, що вони дуже меркантильні, що вони усі цікавляться лише грошима, не приєдналися до цієї ідеї. Це доводить, що українці — ідеалісти.

Підтримайте Громадське радіо на Спільнокошті

Повну програму слухайте в аудіофайлі

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android
якщо у вас iOS