Якби не «Україна без Кучми», ми б жили за білоруським сценарієм — учасники згадують 2000 рік
Напередодні 20-тиріччя початку акції «Україна без Кучми» говоримо з політичними та громадськими діячами тих часів: Олександром Морозом, Андрієм Шкілем і Євгеном Глібовицьким.
Гості:
- політик, співзасновник УНА (Української Національної Асамблеї) Андрій Шкіль,
- учасник Несторівської групи, у 2000 році журналіст Євген Глібовицький,
- політик, колишній голова Верховної Ради, лідер Соціалістичної партії у 2000 році Олександр Мороз. Саме він 28 листопада 2000 р. оприлюднив «плівки Мельниченка» з парламентської трибуни, поклавши початок «касетному скандалу».
Підтримайте Громадське радіо на Спільнокошті
Євген Глібовицький: «Україна без Кучми» була в основі багатьох тих змін, які сталися пізніше і можуть навіть видимо бути не пов’язані з цією акцією.
«Україна без Кучми» закладала шлях, який зараз у Білорусі, наприклад, складно знайти. Це шлях мирного протесту, який у кінцевому підсумку приводить до демократичних виборів. Це шлях, який постійно ставить в центр уваги права і свободи громадянина.
Тоді влада президента стала вразливою. І не був реалізований сценарій із третім терміном Кучми, який, імовірно, за специфікою підрахунку голосів Конституційного суду, міг бути першим, або нульовим, але, в результаті у 2004 році були уможливлені президентські вибори, які призвели до результату іншого, ніж Кучма.
Андрій Шкіль: Я практично впевнений, що якби не було «України без Кучми», не було б абсолютно жодної іншої зміни влади, зміни світоглядної, суспільної. Це початок. Початки — вони підліткові, наївні, не такі ефективні.
В Україні революція завершиться створенням політичної нації. Тим, що заведено вважати суспільством в розвинених країнах.
Олександр Мороз: Відчуття того, що люди з різними політичними переконаннями спільно об’єдналися додавало оптимізму в тій справі, яку ми розпочинали. Тоді була впевненість, що ми добиваємося справедливості й правди. Ми зрозуміли буквально після перших днів акції, що влада на чолі з президентом Кучмою боїться вулиці, протестів. Це додавало оптимізму.
Вбивство Гонгадзе стало можливим в ту епоху, тому що у влади було переконання, що вони вічні, що проведуть дострокові вибори в нульових роках, так, як захочуть, і так далі. Була самовпевненість влади, що вона — назавжди.
Повну програму слухайте в аудіофайлі
Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.
Встановлюйте додатки Громадського радіо: