Якщо газова компанія Фірташа подасть до суду, вони виграють, а розраховуватимуться платники податків — Хабатюк

Говорили з Олексієм Хабатюком, заступником начальника департаменту енергоефективності НАК «Нафтогаз України».

Тетяна Трощинська: Від 1 лютого «Нафтогаз» встановив ціну 6,86 грн за куб. Унаслідок чого це стало можливим?

Олексій Хабатюк: Компанія прийняла стратегічне рішення виходити на ринок роздрібного газу, як тільки він відкриється. Минулого літа ціни були найнижчими за років 15. Ціни постійно падали, наприкінці травня досягли дна, лише в липні ціни почали зростати.

У нас стабільний рівномірний видобуток упродовж року. Ми завжди накопичуємо обсяги природного газу, аби резервувати їх на зиму. Улітку газ на європейських біржах коштував по 3-4 євро, зараз — 18-20 євро.

Держава має регулювати, слідкувати, щоб не було зловживань.

Підтримайте Громадське радіо на Спільнокошті

Тетяна Трощинська: Ви кажете про державне регулювання, а от тимчасовий виконувач обов’язків міністра Юрій Вітренко сказав, що це «держава показала силу» у випадку, коли постачальники поставили невиправдані ціни. Чи не спекуляція це була?

Олексій Хабатюк: У січні ми пропонували газ населенню по 7,22 грн за кубометр. У порівнянні з січнем, ціна впала буквальна на 40 копійок. У приватних компаній, що домінують на ринку, ціна була близько 9,90 грн. Ні для кого не таємниця, що є зловживання з боку облгазів, які розподіляють газ. Держава мала б приділяти цьому увагу.

Тетяна Трощинська: Голова газового бізнесу Дмитра Фірташа Артем Компан в інтерв’ю «Економічній правді» сказав, що вони оскаржуватимуть урядову ціну на газ. Він сказав також, що ця ціна є політичною. Що ви можете сказати з цього приводу?

Олексій Хабатюк: Вони мають таке право. Урядова постанова підпадає під закон про ціни та ціноутворення. Стаття 15 говорить про те, що у випадку, якщо держава запроваджує державне регулювання максимальної ціни й вона є нижчою від ринкової, то суб’єкти господарювання можуть отримати компенсацію. Альтернативне рішення щодо обмеження ціни через механізм покладання спеціальних обов’язків, як було раніше, точно таке саме. Економіка працює досить просто. Якщо хтось хоче регуляторно, адміністративно або командно обмежити ціну і це заподіює шкоду, то цю шкоду хтось має компенсувати.

Ми це розглядаємо, як стратегічне питання виходу на ринок та розширення своєї присутності на ринку серед побутових споживачів та споживачок. Ми не розглядаємо у перспективі домінування на ринку. Але ми розуміємо, що велика група «Нафтогаз» — єдина, яка може протистояти групі пана Фірташа у ринковий спосіб.

Тетяна Трощинська: Куди поділись температурні коефіцієнти з рахунків?

Олексій Хабатюк: Температурні коефіцієнти залишилися там, де і були раніше, у тому регулюванні, яке є. Зараз вони у тарифах на розподіл або, як кажуть, «на доставку природного газу». Поясню, як це працювало завжди. У СРСР, а потім в Україні побутові лічильники не приводили обсяги до стандартних умов. Тому та дельта, яка виникала (позитивна улітку, негативна узимку), закладалася в тариф на розподіл. Так сталося з незрозумілих причин, що у жовтні 2018 року споживачам почали виставляти ці обсяги додатково вдруге. Тобто вони були як в тарифі, так і в рахунку за природний газ, як товар. Тому зі споживачів ця сума стягувалася двічі.

Далі були перевірки, суди, звернення до Антимонопольного комітету. Зараз це одна з ключових справ у Великій палаті Верховного суду України.

Чомусь Облгази розіслали повідомлення, що з січня вони не будуть нараховувати ці температурні коефіцієнти. Регулятор НКРЕКП прописав прямим текстом: щодо побутових споживачів температурні коефіцієнти, приведені до стандартних умов, не застосовуються, а компенсуються через тариф на розподіл.

Тетяна Трощинська: Минулого тижня Юлія Тимошенко зробила кілька заяв. Вона сказала, що хотіла б провести референдум з 5 питань, одне з яких – про «постачання населенню газу та електроенергії з 30% рентабельністю». Звучить незрозуміло, прокоментуйте, будь ласка.

Олексій Хабатюк: Юлія Володимирівна завжди буде говорити про те, що хоче почути більшість. Коли б людей запитали, чи хочете ви бути здоровими та багатими, то я впевнений, що на референдумі 100% відповіли: «Так, хочемо». Або чи хочете ви отримувати квартири безкоштовно? Чи хочете ви автомобілі за пів ціни? Чи хочете, аби у світі наступив мир? Звичайно що всі хочуть, питання лише в тому, хто за це заплатить.

Щодо газу, як на мене, відповідь досить проста. Газ, який видобувається в Україні, нічим не кращий і не гірший, ніж будь-який інший. Завдання держави у тому, аби справедливо розподілити прибутки від цих надр. Компанія, яка видобуває газ, платить ренту. Питання у тому, який відсоток цієї ренти.

Державна компанія просто сплачує цей прибуток у вигляді дивідендів до бюджету, а приватна — своїм акціонерам або власникам. Залежно від того, якою буде рента, видобування буде або вигідне, або невигідне, адже ринок нікуди не зникає.
Ми зараз поруч з величезним європейським ринком, де ціна встановлюється в ринковий спосіб. Якщо компанія, яка буде всередині видобувати газ, програватиме конкуренцію європейському газу, вона просто скорочуватиме видобуток та інвестиції. Не буде вкладати гроші у видобуток тут, в Україні, а буде його імпортувати.

Тут варто згадати про нашу досить довгу залежність від Росії, коли ми споживали газ фактично лише з Росії. Мета цієї ініціативи про 30% рентабельності у тому, щоб вбити внутрішнє видобування? Юлія Тимошенко не уточнює, що таке рентабельність у цьому випадку. Без цього уточнення, це питання маніпулятивне і провокативне. Мета політиків одна — сподобатися людям. А що робити потім?

Читайте також: Питання щодо газу, яке Тимошенко пропонує винести на референдум, маніпулятивне — Хабатюк

Чим погане цінове регулювання? Це не ефективне втручання в ринок, подання неправильних сигналів інвесторам, це не ефективне витрачання коштів платників податків. Якщо газова компанія Фірташа подасть до суду, вони виграють, а розраховуватимуться за це платники податків з бюджету. Причому заплатять ще й в незрозумілий спосіб: компанія може вказати будь-яку шкоду і це доведеться компенсувати. Державне регулювання — дуже небезпечний інструмент, потрібно бути дуже обережними.

Тетяна Трощинська: Чи планує «Нафтогаз» цього року встановлювати річний тариф для побутових споживачів?

Олексій Хабатюк: Ми запропонували річний тариф минулого року: з серпня до січня можна було укласти річні угоди. Ціна рухалася разом з ринком. Улітку ціна складала 4,73 грн за кубометр, удвічі дешевше, аніж у січні. Досить багато споживачів пішли на річну угоду. У 2021 році ми будемо продовжувати цю практику. Також будемо розробляти нові тарифні плани. Пропонуватимемо фіксування ціни на квартал, рік та два роки.

Читайте також: Цьогоріч «Нафтогаз» пропонуватиме споживачам договори на квартал, рік та 2 роки — Хабатюк

Газовий ринок — сезонний. Тому ми зразу попереджаємо: узимку буде дорожче. Ми не вимагаємо оплати одразу. Наприклад, ви знаєте, що за рік споживаєте тисячу чи дві тисячі кубів, замовте цей обсяг, ми його зарезервуємо. Але заплатите потім. Кожного місяця будете платити 1/12 від цієї суми. Це нормальна практика і для Європи. Довгострокові контракти вигідні для обох сторін. Постачальники хочуть прогнозованого споживача.

Повну програму слухайте в аудіофайлі

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android
якщо у вас iOS