facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

За пів року близько 800 осіб потрапили в українські СІЗО з ознаками тілесних ушкоджень — правозахисник

ГО «Український інститут прав людини» вже третій рік поспіль продовжує здійснювати моніторинг дотримання прав людей, які знаходяться у пенітенціарних установах. Які особливості роботи цього року, як повпливав карантин на проведення моніторингу?

За пів року близько 800 осіб потрапили в українські СІЗО з ознаками тілесних ушкоджень — правозахисник
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 2 хвилин

Говоримо про звіт за результатами моніторингу дотримання прав в’язнів у пенітенціарних установах, який проводився у 2020 році.

Гість — виконавчий директор ГО Український інститут прав людини Євген Нєцвєтаєв.

Євген Нєцвєтаєв: Через карантинні обмеження цьогоріч довелося змінити формат моніторингу.

У 2018-2019 роках ми здійснили 99 моніторингових візитів. Цього року було лише 6 моніторингових візитів. Ми більше уваги приділили аналізу реалізації державної політики у сфері виконання кримінальних покарань, тим ініціативам, які ініціювало нове керівництво Мін’юсту і моніторингу сайтів державних і правоохоронних органів, направленню запитів. Більше у такому віддаленому форматі працювали.

Підтримайте Громадське радіо на Спільнокошті

На жаль, в цьому році не так багато було реалізовано наших рекомендацій, навіть ті, які не стосувалися значних матеріальних витрат. Наприклад, можливість поновлення втрачених паспортів особам, які вперше їх отримували на окупованих територіях. Така людина фактично не може укладати трудовий договір, працювати і отримувати якісь кошти. Аналогічна проблема із ідентифікаційними кодами.

Мін’юст підготував новий порядок надання медичної допомоги засудженим. У цих рекомендаціях врахували і рекомендації Українського інституту з прав людини.

Тепер безпосередньо медичний працівник фіксує тілесні ушкодження, якщо виявляє їх в ув’язненого чи засудженого і повідомляє в прокуратуру, і в адміністрацію установи. Також є певний перелік, який стосується надання медичної допомоги особам, які страждають на психічні захворювання. Раніше були прогалини в цих питаннях.

На сьогодні у сфері протидії катуванням у нас велика прогалина. У нас немає оперативної системи розслідування таких випадків. У нас немає механізму захисту такої особи. Навіть якщо громадські активісти чи уповноважені з прав людини виявляють таких осіб, немає механізму, який би зміг таких людей терміново вивести з цієї установи, або забезпечити їхню безпеку.

Хоча в офісі Генпрокурора створили департамент протидії катуванням, але згідно із моніторингами інституту, цей департамент фокусує свою діяльність здебільшого на працівниках Національної поліції.

  • За даними нашого звіту, за перше півріччя цього року близько 800 осіб прибуло до СІЗО з ознаками тілесних ушкоджень. Це ж вони прибули з органів Нацполіції, судів, інших установ. Такі випадки мають ретельно розслідуватися, але як показує практика, оперативного розслідування немає.

Повну програму слухайте в аудіофайлі

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android
якщо у вас iOS

Поділитися

Може бути цікаво

«Потрібно наполягати, щоб усіх звільнили без умов» — про Стратегію звільнення цивільних

«Потрібно наполягати, щоб усіх звільнили без умов» — про Стратегію звільнення цивільних

Як працюють евакуаційні медичні вагони для поранених військових

Як працюють евакуаційні медичні вагони для поранених військових

Хочу, щоб доньки жили в гендерно рівному суспільстві  — Михайло Корюкалов

Хочу, щоб доньки жили в гендерно рівному суспільстві — Михайло Корюкалов

Скидають осколкові боєприпаси в місця видачі гуманітарної допомоги: Наталія Гуменюк про російський терор півдня України

Скидають осколкові боєприпаси в місця видачі гуманітарної допомоги: Наталія Гуменюк про російський терор півдня України