Зеленський ніколи не спекулював питанням мови не тому, що вона вже захищена, а тому що «какая разница» — Яковлєв

Чинне законодавство передбачає, що це станеться вже у вересні.

Профільний комітет з гуманітарної політики  не підтримав цей законопроєкт.

Чому саме зараз знову підіймається мовне, здається, вже узгоджене законодавством, питання? Ми поговорили про це з народною депутаткою від фракції «Голос» Соломією Бобровською та політологом Максимом Яковлєвим.

Соломія Бобровська: Швидше за все, це питання буде винесене на позачергову сесію у четвер. Але вже пішли чутки, що його будуть все ж таки відкликати і забирати, щоб не створювати бунт і розкол не лише в Раді, а й на вулиці. А ми знаємо, що на 9 ранку вже оголошена акція на підтримку мови під стінами Верховної Ради. Хоча я очікую, що на порядку денному цей законопроєкт ми побачимо.

Гуманітарний комітет просто дозволив винести цей проєкт на порядок денний у сесійну залу. Освітянський же комітет запропонував створити робочу групу, і за результатами її роботи напрацювати результати, з якими можна прийти в зал. Але жоден комітет законопроєкт не підтримав.

Цей законопроєкт точно не отримає голосів «Європейської солідарності», «Голосу», «Батьківщини», частини мажоритарників, частини ОПЗЖ і «слуг».

Нагадаю, що крім законопроєкту Бужанського, який вносить зміни в середню освіту, в нас ще є зміни у вищу освіту. Подавала їх харківська депутатка Марія Мезенцева. І там йдеться про викладання для іноземців іноземною мовою. А ми добре розуміємо, що, наприклад, в Харкові чи Одесі іноземна мова – це не про англійську, а, в першу чергу, про російську мову. Тому це буде розкол в залі стосовно законопроєктів Бужанського та Мезенцевої. Буде розкол і у фракції «Слуги народу» і ідеологічний поділ під куполом, і це буде вулиця, яка не припиняє бути гарячою вже півтора місяці в Києві.

Відбуваються класичні ігри перед виборами у пошуках свого виборця, але мені здається, що політикам пора відходити від розуміння того, що мова стає предметом електоральної симпатії. Тому що настрої на сході сьогодні показують, що економічні та соціальні питання для них є пріоритетними, і мовне питання – це не те питання, за яке вони будуть виходити на вулицю. Пора вже відходити від цієї риторики, я б рекомендувала всім українським силами в Раді і монобільшості, зокрема,  не чіпати і не лізти до питань законів про мову і не дратувати українців. Ці закони точно не потребують ані реформ, ані втручання, ані перерозгляду.

• Я б рекомендувала всім українським силами в Раді і монобільшості, зокрема,  не чіпати і не лізти до питань законів про мову і не дратувати українців

Максим Яковлєв:  Я вважаю цю ініціативу політичною провокацією, націлену на місцеві вибори восени, і взагалі це вписується в загальну картину своєрідного наступу на все українське. Тому що, відповідно до російського наративу, Україна не просто – молодший недолугий брат, який не хоче бути васалом Російської імперії, росіян стращає і те, що українці після 2014 року стали «небезпечною фашистською хунтою», і такий випад проти української мови можна розглядати як інструменталізацію українською мови як страшилки – що тепер і мова використовується як каральний захід.

До речі, мовне питання не було серед  основних у передвиборчій кампанії кандидата у президенти Зеленського. А чому? Тому що українська мова вже захищена чи тому що «какая разница»? І ми з часом почули відповідь.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.