facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Як монетизувати культурну діяльність в Україні

Партнерський матеріал

Про можливості грантових програм для креативних індустрій розповідає проєктний менеджер Національного бюро програми ЄС «Креативна Європа» в Україні Микола Ульянов.

Як монетизувати культурну діяльність в Україні
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 8 хвилин

Гість — проєктний менеджер Національного Бюро програми ЄС «Креативна Європа» в Україні Микола Ульянов.

Гендерний баланс, збереження довкілля і транскордонне співробітництво — три кити програми «Креативна Європа» в Україні

Микола Ульянов. Фото надане ГР

Микола Ульянов: «Креативна Європа» — це найбільша програма Європейського Союзу для підтримки культурного та креативного секторів. Вона діє в Україні з 2016 року. Станом на сьогодні є 40 країн-учасниць проєкту з Європейського Союзу, а також європейської економічної зони й асоційовані країни, які підписали спеціальну угоду про участь у програмі. Власне, серед них і Україна. 

Імплементація цієї програми є продовженням політики Європейської комісії у гуманітарній сфері. Наскрізні пріоритети програми — гендерний баланс, збереження довкілля, а також інклюзія та різноманітність. Також важливими є пан європеїзм та транскордонний вимір співробітництва. Всі конкурси побудовані таким чином, аби посилювати кооперацію й організовувати взаємодію культурних діячів з різних регіонів Європи. В Європі ця програма почала діяти з 2014 року. 

Ефективність програми «Креативна Європа» вимірюється семирічками. Так у 2014-2021 роках обсяг її фінансування складав 1,46 млрд євро. У наступній семирічці — 2021-2027 — це 2,4 млрд євро. Збільшення обсягу фінансування говорить про те, що за оцінкою європейської комісії її імплементація за попередній період є вдалою. Таким чином є сподівання, що надалі обсяги фінансування цієї програми зростатимуть. Ці кошти отримують на проєкти за умовами конкурсів і програм, яких існує понад 30, представники креативних індустрій. Програма є надзвичайно адаптивною: вона швидко змінюється відповідно до викликів, які виникають Європі та Україні.

На які конкурси для отримання фінансової підтримки можна подаватися прямо зараз 

У програмі «Креативна Європа» є три підпрограми:

  • «Культура» — всі сфери культури, крім аудіовізуального мистецтва;
  •  «Медіа» — аудіовізуальний сектор та кіномистецтво;
  •  «Міжсекторальна співпраця». 

Виникнення третьої кроссекторальної програми має певну логіку та історію. Річ у тому, що, коли європейська комісія ухвалює рішення щодо фінансування певної пріоритетної галузі, спрямовує туди зусилля щодо підтримки, завжди виникає складне питання, хто буде імплементувати бажане. У разі, якщо в ЄС уже існує апарат тих, хто має відповідну експертизу і досвід, це може бути, наприклад, Goethe-Institut, тоді легше залучити їх і виконати завдання швидше та ефективніше. Таким чином виникла програма міжсекторальної співпраці.

Станом на зараз у підпрограмі «Міжсекторальна співпраця» відкриті три конкурси для ЗМІ: 

  • Новини: Журналістські партнерства — Колаборації;
  • Новини: Журналістські партнерства — Плюралізм;
  • Медіаграмотність.

Та один дуже специфічний конкурс, який з’явився торік, — «Інноваційні лабораторії». 

  • Мета конкурсу — заохочувати інноваційні підходи до створення контенту, доступу, розповсюдження та просування в культурних та креативних секторах, а також суміжних секторах, у тому числі з урахуванням цифрового переходу, що охоплює як ринковий, так і неринковий виміри.

Він передбачає взаємодію та синергію різноманітних секторів культури з новітніми технологіями насамперед інформаційними. Це достатньо нові конкурси, проте журналістські партнерства вже успішно існують певний час і українські заявники подавалися торік. Зараз ми максимально поширюємо цю інформацію. Незабаром ви зможете переглянути вебінари, які Бюро програми ЄС «Креативна Європа» в Україні буде організовувати для відповідної цільової аудиторії.

Про участь України в підпрограмі «Медіа» 

Україна наразі має обмежену можливість брати участь у підпрограмі «Медіа». У торішній семирічці до 2021 року українські організації мали можливість брати участь у всіх конкурсах як партнери. Проте у 2021 році в мить підписання нової угоди між Україною та Європейським Союзом про участь України в програмі через неузгодженість українського європейського медійних законодавств для українських організацій залишилися доступними лише чотири конкурси. 

Фото надане ГР

Та у грудні 2022 року Верховна рада ухвалила Закон «Про медіа». Незабаром Міністерство культури та інформаційної політики України надіслало запит до Виконавчої агенції ЄС з питань освіти й культури про можливість участі України в усіх конкурсах. Можу сказати, що зі боку український державний сектор доклав усіх можливих зусиль для позитивного розв’язання цього питання. На те є кілька причин. 

По-перше, зараз державний бюджет України не може виділяти у великих обсягах кошти на гуманітарну політику на культуру через надзвичайно складну безпекову ситуацію. Через обмежені можливості фінансувати культуру Україна є надзвичайно зацікавленою у залученні коштів з-за кордону перед усім з Європейського Союзу. 

По-друге, участь у таких програмах, зокрема в програмі ЄС «Креативна Європа» — це фактично необхідність, демонстрація потенційним союзникам, що Україна обрала євроінтеграційний шлях. Це частина великої політики та політики стратегування нашої держави на мапі світу. Тут вибір для України як держави є достатньо очевидним. 

Заявка була переглянута, і ми очікуємо, що Україна долучиться до всіх конкурсів восени 2024 року. Ми бачимо зацікавленість українського аудіовізуального сектору та кіномитців у цьому процесі. Ба більше, підпрограма медіа є найбільшою підпрограмою «Креативної Європи» за обсягами фінансування. Вона складає 58% від загального бюджету. 

П’ятий міжнародний ярмарок грантів як можливість отримання фінансування для культурного сектору

Микола Ульянов: Бюро програми ЄС «Креативна Європа» в Україні щороку ініціює й організовує міжнародний ярмарок грантів. Цьогоріч це була ювілейна наймасштабніша подія в Україні, присвячена можливостям грантового фінансування культур та критичних індустрій. Ми намагалися зібрати всі ініціативи, проєкти та програми грантової підтримки культури як українські, так і європейські та міжнародні в одному місці. Річ у тім, що в Україні є багато специфічних і вузьких проєктів, про які мало хто знає. 

Крім великої кількості презентацій, на ярмарку цьогоріч побувало понад 800 гостей, виступили 32 спікери. Упродовж дуже насиченого дня було представлено 16 програм. Також відбулося чотири воркшопи. Ми впоралися з усіма завданнями. Нам приємно про це говорити через те, що подія видалася дійсно масштабною. Ми віримо в те, що наслідки й результати такої події будуть пролонговані в часі та ми спостерігатимемо за тим, як вона призведе до здобутків. 

Фото надане ГР

Зазначу, що ми розпочали дуже важливу дискусію про дозвілля як таке. Треба розуміти, що обговорення таких тем, на перший погляд, умоглядних, є дуже важливими для державних функціонерів не лише у сфері культури. Це важливо для того, аби усвідомлювати й планувати свою діяльність в майбутньому. Аби мати можливість стратегувати, необхідно усвідомлювати, які структурні зміни чекають суспільство і на структуру зайнятості населення для того, аби підлаштовувати або принаймні передбачати певні підлаштування своїх програм та ініціатив під майбутнє, де зміни стаються швидше, ніж очікуються. 

На цьому ярмарку ми мали приємну можливість у колі дуже поважних гостей: закордонних експертів, представників Українського культурного фонду, Міністерства культурної та інформаційної політики України, професорів філософії обговорили, як ми бачимо обсяги та формати грантової підтримки надалі у зв’язку з кількома світовими тенденціями, які зараз здаються незворотними. 

  • Ми маємо переосмислити термін «дозвілля» як те. Якийсь час, візьмімо 500 000 років тому, дозвіллям було все, що не є безпосереднім адмініструванням, тобто управлінською діяльністю або продукуванням матеріальних благ. Сьогодні все більш доречно говорити про те, що будь-що, що несе в собі смисли, сенси та є важливим для людей — це «дозвілля».

Те, що ми вкладаємо в термін «дозвілля», стає важливим для обговорення навіть через те, що побут і звички людей змінюються. Вони все більше часу проводять в диджитальному середовищі. Ще 20 років тому сам формат такого проведення часу багато хто вважав дозвіллям. Зараз дивитися на диджитальні технології таким чином несерйозно. Простий приклад — набирає обертів кіберспорт. Здавалося б це дозвілля, але там працюють професійні спортсмени, для яких це далеко не розвага. Це приклад появи нових сфер діяльності, які не є дозвіллям у звичному розумінні. 

Диджиталізація дозвілля й автоматизація інтелектуальної праці через ШІ вивільнить багато людей на ринку праці

Фото надане ГР

Микола Ульянов: Насправді обсяги дозвілля у людей вивільняються і ми можемо бачити, як багато часу ми витрачаємо на те, аби тримати в руках телефони чи створювати продукцію, яка не є матеріальними благами. Ми маємо обставину подальшої автоматизації праці, залучення інструментів штучного інтелекту в інтелектуальну працю. І ця тенденція загалом веде до того, якщо говорити більш жорстко, що все більше людей ставатимуть непотрібними на ринку праці. Це великий соціальний виклик, особливо для країн, які розвиваються швидше і йдуть попереду. Це перша тенденція. Друга — стати залученим до багатьох видів культурної діяльності зараз простіше, ніж це було 30, 50 чи тим паче 100 років тому. Водночас монетизувати культурну діяльність так, щоб забезпечити своє життя, в багатьох сферах стає дедалі складніше. 

Отже, ми маємо ці дві тенденції, коли все більше людей може бути принаймні теоретично, якщо вони цього прагнуть, долучені до культури та культурних активностей у всьому їх різноманітті та так само їм складно це недостатньому рівні монетизувати.

  • Постає питання: чи має бути цей процес якимось чином керованим? Якщо все більше і більше людей стануть непотрібними у порівнянні до сучасного рівня на ринку праці, чи має держава, соціально свідомий бізнес або громадські організації заохочувати та сприяти все більшому залученню людей саме до культурних активностей? Все-таки це краще, ніж до кримінальних активностей. Якщо у нас з’являються люди, які втратять роботу, можливо краще їх залучити у сферу культури, але, яким чином це буде функціонувати з погляду перерозподілу благ? Таким був контекст нашої розмови, і тут немає легких відповідей.

Саме наше бюро ініціювало цю дискусію, бо ми залучені до багатьох культурних сфер в Україні, спілкуємося з багатьма експертами й розуміємося на нагальних болях. Ми скористалися нагодою поспілкуватися із закордонними експертами, які мають великий досвід консультування креативних індустрій на теренах Європи. Ми були зацікавлені почати цю дискусію, яка, я впевнений, триватиме далі, незалежно від того хочемо ми того чи ні. 


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Поділитися

Може бути цікаво

«Ми могли лишитися там й не повернутися живими». Як обороняли Антонівський міст в перший день великої війни

«Ми могли лишитися там й не повернутися живими». Як обороняли Антонівський міст в перший день великої війни

Як говорити з іноземцями про непостачання боєприпасів: пояснює ветеранка і психологиня Мальва

Як говорити з іноземцями про непостачання боєприпасів: пояснює ветеранка і психологиня Мальва

«Мавіки» — це очі наших військ — Станіслав Краснов про збір для 95 ОДШБр

«Мавіки» — це очі наших військ — Станіслав Краснов про збір для 95 ОДШБр

«Сильна людина свої проблеми не скидає на якусь націю». Історія родини Рапопорт

«Сильна людина свої проблеми не скидає на якусь націю». Історія родини Рапопорт