Якщо людина хворіє 3-4 рази на рік, їй варто задуматись, чи все в неї добре з імунологічною реактивністю — завідувачка лабораторії клінічної імунології

Гостя програми — Людмила Осипова, кандидатка медичних наук, доцентка, завідувачка лабораторії клінічної імунології.

Ведучі

Анастасія Багаліка

Гостi

Людмила Осипова

Якщо людина хворіє 3-4 рази на рік, їй варто задуматись, чи все в неї добре з імунологічною реактивністю — завідувачка лабораторії клінічної імунології
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2021/04/hr-dumka-eksperta_VIUSID_21-04-05.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2021/04/hr-dumka-eksperta_VIUSID_21-04-05.mp3
Якщо людина хворіє 3-4 рази на рік, їй варто задуматись, чи все в неї добре з імунологічною реактивністю — завідувачка лабораторії клінічної імунології
0:00
/
0:00

Анастасія Багаліка: Чи можна якось посилити імунітет, навчити реагувати, як нам зручно?

Людмила Осипова: Звичайно. Імунітет людини великою мірою залежить від способу життя людини — наскільки вона веде здоровий спосіб, правильно харчується. Якщо ми подивимось, то багато людей сидять на різноманітних дієтах — безглютеновій, безлактозній, хтось недоїдає. Усе це безумовно впливає на імунологічну реактивність і знижує імунітет. Я хочу зауважити, що у нас є циркадні ритми імунологічної реактивності. Навесні у нас завжди, навіть коли ми ведемо здоровий спосіб життя, нижчий імунітет. Ми бачимо, що навесні загострюються хронічні захворювання, ми частіше хворіємо. Тому впливати на імунітет — це перш за все збалансувати харчування, спосіб життя. Також потрібно вводити у свій раціон вітаміни та мікроелементи, які підтримують імунітет. Такими компонентами ми можемо підтримати свій імунітет, ну і звичайно — здоровий спосіб життя.

Анастасія Багаліка: Зниження імунітету пов’язане з тим, що ми важко переносимо зиму, зниження температури, достатньої кількості вітаміну D, сонця?

Людмила Осипова: Дійсно, взимку для імунної системи набагато більше викликів — більше коливання температур, переохолодження погано впливає на імунітет. Менше сонця, менше всього. Це було і до епідемії. Раніше завжди планували операції влітку або на осінь.

Анастасія Багаліка: Якщо ми говоримо про підтримку імунітету речовинами, то що і як впливає? Чи вивчена ця сфера?

Людмила Осипова: Ця сфера досить вивчена. Важливо застосовувати антиоксиданти. У нас в організмі є так зване ферментативне окиснення, вільні радикали, які утворюються при ферментаційному окисленні беруть участь у тканинному диханні, синтезі гормонів, багатьох важливих сполук в організмі. Коли вільних радикалів утворюється більше, ніж нам потрібно, тоді вони починають чинити таку шкідливу дію.

Що ж впливає на збільшення рівня вільних радикалів? Паління, несприятливі фактори зовнішнього середовища, незбалансована їжа, викиди промислових газів, метеорологічні порушення, зміна клімату, забруднення навколишнього світу. Усе це безумовно впливає на оцей оксидативний стрес. Тоді виходить, що в нас вільні радикали, що утворюються — не всі відновлюються. Вони взяли участь у важливих процесах, а потім починають завдавати шкоди. Клітини піддаються атакам цих вільних радикалів, ДНК клітини отримує близько 20 ушкоджень за добу, а так десь близько 100 тисяч. Вітамінні комплекси, активні компоненти гліциризинової кислоти, гліцин — всі ці компоненти захищають від атак вільних радикалів.

Вільний радикал — це нестійка молекула, в якої не вистачає одного атома.  Вільні радикали крадуть в нормальних клітин оці атоми з молекул. Антиоксиданти виступають як донори, вони ніби віддають один атом, тобто стабілізують цей вільний радикал і тоді він немає такої шкідливої дії. За даними багатьох учених, близько 35% літніх людей навіть в розвинених країнах не критично не доотримують антиоксиданти в харчуванні. Якщо ми звернемось до косметології, то всі антивікові креми мають той чи інший антиоксидант, щоб запобігти шкідливому впливу вільних радикалів на шкіру і зберегти молодість.

Анастасія Багаліка: Що таке антиоксиданти?

Людмила Осипова: Антиоксиданти — флавоноїди деяких рослин, вітамін С, вітаміни групи B, гліциризинова кислота. Зараз є технології, які роблять ці сполуки активованими. Вони дійсно є досить важливими антиоксидантами. Це донори отих атомів для того, щоб стабілізувати вільні радикали, щоб вони стабілізувались, молекула була стійкою і вони не мали шкідливого впливу на клітини організму, а також на ДНК організму. Ми забуваємо, що це не тільки старіння і погане самопочуття. Ці ушкодження призводять до мутацій, а вже вони — до онкозахворювань. Ми бачимо, що в нас погіршилось екологічне середовище і скільки зараз онкозахворювань.

Анастасія Багаліка: Скільки потрібно спожити цих антиоксидантів на добу, щоб підтримати свій імунітет?

Людмила Осипова: По різних антиоксидантах — своя норма і гранична доза. Споживати безконтрольно вітаміни — це теж погано, бо гіпервітаміноз погано впливає на організм, як і гіповітаміноз. Зараз усі кинулись пити цей вітамін D, але потрібно визначити його рівень в організмі й тільки потім проводити чи не проводити замісну терапію. Тобто є лікувальна доза, є профілактична, в кожному разі це свої дози, кожен чинник має свої норми. Повинен бути баланс.

Тему антиоксидантів розглядають більш як 35 років, дослідження були у США. Були дуже цікаві дослідження, вибирались групи людей, які приймали неконтрольовано протягом багатьох років якісь добавки чи вітаміни — 15-20 років. Там був зроблений висновок, що люди, які безконтрольно приймали великі дози навіть мали більший відсоток онкозахворювань до 1,7 разів.

Анастасія Багаліка: Як можна встановити, який у людини імунітет?

Людмила Осипова: Клінічні критерії у всіх країнах різні. Не кожна людина побіжить робити собі імунограму. У Білорусі, Франції  низьким імунітетом вважають 4-6 захворювань вірусно-бактеріальної природи на рік. У США — це 6 і більше — для дорослих і 4 — для дітей. У Чехії та Італії — це 3-4 захворювання на рік. Нема одного критерію, але все одно, якщо людина хворіє 3-4 рази на рік, то їй варто задуматись, може в неї не все добре з імунологічною реактивністю.

Можна опосередковано оцінити свій імунітет, наприклад за допомогою загального аналізу крові. Коли ми робимо загальний аналіз крові, ми бачимо кількість лімфоцитів. Має значення не тільки відносна кількість, а ще й абсолютна кількість. Тоді ми робимо таку пропорцію. За 100% беремо кількість лейкоцитів і вираховуємо абсолютну кількість лімфоцитів. Якщо процент великий, а абсолютна кількість маленька, то це теж зниження імунітету. Якщо ми маємо проблему з лімфоцитами, це говорить про зниження імунітету. Зараз при COVID-19 в аналізі крові характерний лейкоцитоз або нормальна кількість лейкоцитів, але дуже низький рівень оцих лімфоцитів. Через це ми маємо оцей «цитокіновий шторм», коли є не таке розподілення захисних функцій.

Зараз спостереження показують, що ті, хто перехворіли на початку пандемії досі не прийшли до нормального стану. За кордоном, наприклад, створюються групи підтримки людей, які перехворіли на COVID-19, щоб якось спілкуватись між собою. Направду це треба було б корегувати іншим чином, наприклад, застосуванням якихось препаратів, які балансують імунологічну реактивність, зміною способу життя. Безумовно, це прийом препаратів або харчових добавок, які балансують імунологічну реактивність.

Анастасія Багаліка: Рівень імунітету все ж визначається імунограмою?

Людмила Осипова: Так. Якщо ми хочемо поглиблено вивчити питання, то це безумовно загальна імунограма. Призначає це лікар. Далеко не кожен сімейний лікар зможе розібратися, це прерогатива імунологів. Це вже коли глибокі порушення. Коли виникають якісь стани й той же сімейний лікар, кардіолог призначає правильне лікування, а пацієнту не стає краще, то в такому випадку безумовно варто підключати імунолога.

Анастасія Багаліка:  Якщо говорити про речовини, які підвищують імунітет, то хто і як має контролювати їх прийом?

Людмила Осипова: Є лікарські речовини, тут має контролювати лікар, безумовно. Є так звані біоактивні добавки до харчування. Мабуть, всі пам’ятають як вони з’явились близько 30 років тому, коли багато недоброчесних фірм дискредитували їх. Це окрема галузь медицини, яка допомагає людям бути здоровими й відновлюватись після захворювань. У США та Європі це ціла галузь. Ми можемо побачити, що люди там здоровіші, в тому числі й тому, що вони в той чи інший час приймають оці харчові добавки. Тут може порекомендувати сімейний лікар, кардіолог. Вони ніколи не вміщують повну дозу тих же антиоксидантів, що добре. Є вимога до БАД, що вони мають містити не більше ніж 75% добової норми, бо ми частково отримуємо з харчування, тому ми не маємо  споживати нормальну дозу, бо тоді у нас буде гіпердоза. Це речовини природного походження і вітаміни. Є БАДи для росту волосся, для підтримання імунітету, для того, щоб не хворіти на вірусні захворювання.

Анастасія Багаліка:  Яка речовина сприяє підтримці імунітету?

Людмила Осипова: Гліциризинова кислота, її активно почали вивчати з кінця 70-80 років XX сторіччя, але дуже активно почали вивчати в XXI сторіччі. Вона показала дуже велику ефективність в лікуванні та профілактиці пацієнтів з SARS. Тоді клітини легень обробляли гліцизирином і вони показували, що на цих клітинах погано розвиваються віруси.

Ця розмова вийшла за підтримки за підтримки Віусід, біологічно активної добавки.

Повну версію можна прослухати у доданому звуковому файлі

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Коментарi до запису