Політика та екологія: навіщо Трампу Гренландія і до чого тут зміни клімату

Наскільки вдалим кроком є приєднання Міненерго до Мінприроди, читайте за посиланням.

Наприкінці серпня Генеральний секретар Організації Об’єднаних Націй Антоніу Гутерреш заявив, що у світі спостерігається надзвичайна кліматична ситуація: льодовики тануть, а рівень вуглекислого газу зростає. На півночі, починаючи від 1980-х років, Гренландський льодовиковий щит у шість разів швидше тане.

Лід тане, а значить дістатися до копалин стає легше, а відтак за ресурси — нафту, газ, метали — в Арктиці та у Гренландії вже розпочинають конкурувати країни-гіганти. Президент США Дональд Трамп намагався купити Гренландію у Данії, та продавати острів відмовилась. У Гренландії є нафта, уран і рідкоземельні метали: неодим, празеодим, диспрозій і тербій, пише Financial times. Вони життєво важливі для сучасних високотехнологічних виробництв, однак понад 70% видобувається у Китаї, з яким Трамп веде торгову війну.

Китай також скупив найбільші родовища в Африці. І навіть якщо він дотримається обіцянки не обмежувати поставки на світовий ринок, відкритих запасів вистачить лише на пару десятиліть.

США — світовий лідер у високих технологіях. Для збереження цих позицій Америці дуже потрібна Гренландія. А ще якби Гренландія була американською, США мали б кращий доступ військових до Арктики. До того ж танення льодовиків сприяє розвитку торговельних шляхів через північ з Китаю та Росії в Європу. Росія вже побудувала плавучу АЕС, запустила її в Арктику, і планує наростити військову активність.

У відповідь на це офіційний Лондон розробив 10-річний план щодо збільшення військової присутності в Арктиці, щоб стримати російські підводні човни у регіоні. Арктика — це простір, за який вже борються Росія, США, Китай, Британія, Норвегія, Данія та Канада.