Каденюк: Я би всіх політиків запустив у космос, щоб вони подивились, на що піднімають руку

Леонід Каденюк: Сьогодні 56-та річниця від дня першого запуску людини в космос. Я хотів би привітати слухачів із всесвітнім Днем авіації та космонавтики. Так офіційно називається цей день. Для України він також називається Днем працівників ракетно-космічної галузі. Добре, що ця галузь є. Хочу побажати їм здоров’я, успіхів в непростій роботі. Подякувати за те, що вони працюють, не дивлячись на проблеми, галузь працює не завдяки, а всупереч обставинам, в яких не лише галузь, а і вся держава. Молоді у галузі працює багато, вона талановита, висуває багато ідей в напрямку розвитку. Є вагома надія, що галузь буде розвиватися. 

Міріам Драгіна: Ви залишаєтеся єдиним українцем, який в період незалежності побував в космосі. Чи є в нас шанс також туди потрапити? Готуєте молодь?

Леонід Каденюк: По-перше, зараз немає потреби готувати космонавтів, тому що немає програми пілотованої космонавтики. Але те, що українці брали участь з самого початку – інженери, конструктори, генеральні конструктори, це факт. Був такий генерал Засядько, який відпрацьовував ракетне озброєння в Московській державі. Потім генеральні конструктори колишнього Радянського союзу також працювали у галузі, наприклад, Сергій Павлович Корольов, який народився в Житомирі, не просто народився, володів українською мовою, по паспорту був українець. Павло Романович Попович розповідав мені, як Корольов досить часто під час зустрічі просив: “Давай порозмовляємо українською”.

Потім Корольова змінив Глушко Валентин Петрович – одесит. Генеральний конструктор багаторазового космічного корабля Буран Лозина-Лозинський – українець з Кировоградщини. Янгель – генеральний конструктор – це вже бойових ракет. Челомей – генеральний конструктор орбітальних станцій “Салют”, колись були такі. Також він був генеральним конструткором ракетоносія “Протон”, зараз росіяни користуються цією ракетою, запускають важкі об’єкти на орбіту.

Тобто українці зробили дуже багато. І роблять. Переконаний в тому, що і надалі будемо працювати. Але при одній умові, що держава змінить своє ставлення до галузі і людей, які в ній працюють.

Хотів би нагадати про фінансування галузі на 2017 рік: аж 29 мілліонів гривень. Якщо звернути увагу на США – на НАСА – їх бюджет біля 20 мілліардів доларів на рік. Тут треба наголосити, що кризи зараз зазнають всі держави, але в жодній космічній державі не зменшується фінансування космічної галузі так, як це відбувається в Україні. 

Далі слухайте подкаст, натисніть синій трикутник у правому верхньому куті сторінки.