facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Лише два роки тому вперше винайшли ліки, які паразити не спроможні здолати

Зоолог, паразитолог, завідувач відділу паразитології та заступник директора Інституту зоології НАН України Валентин Харченко — в студії Громадського радіо

1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 3 хвилин

Віталій Харченко, віце-президент Українського наукового товариства паразитологів, розповідає про українські та світові дослідження у галузі паразитології. Ведучі випуску – Олена Скирта та Міріам Драгіна.

Олена Скирта: Що вивчає паразитологія?

Віталій Харченко: Паразитологія всебічно вивчає паразитів. Це екологія в кубі. Крім зовнішнього середовища, в якому живуть всі організми, паразити мають внутрішнє середовище – середовище хазяїна. Взаємовідносини між двома організмами набагато складніші, ніж взаємовідносини будь-якого вільно живучого організму. Коли розглядаємо таку популярну річ, як екологічна піраміда, там є рослини. Кролики, які їдять ці рослини. Лисиці і вовки, які їдять кроликів. І здається, десь зверху стоїть лев, але насправді там не лев, а токсокара леоніна, яка і знаходиться на вершині цієї піраміди. Це гельмінт, який паразитує у лева.

Над лисицями в екологічній піраміді, наприклад, зверху стоїть не лев,  а токсокара леоніна

Олена Скирта: Які надзавдання в цієї науки, навіщо знатися на гельмінтах та паразитах?

Віталій Харченко: Існує традиційно три напрями паразитології: загальна, медична і ветеринарна. Зрозуміло, що кожна частина вивчає. Останні дві носять більш прикладний характер. А загальна займається більш грунтовними речами, щоб просто пояснити людям, що таке паразити.

Між паразитами і симбіонтами дуже тонка різниця. Організми, які спочатку були паразитами, переходять до симбіотичного способу життя і вже приносять якусь користь.

Олена Скирта: Тобто симбіонти – це корисні паразити?

Віталій Харченко: Так, можна сказати. Наприклад, візьмемо термітів, які перетравлюють деревину, вони не можуть цього робити без тих жгутикових, які знаходяться у них в кишечнику. А жгутикові не живуть поза організмами термітів надто довго. Або можна взяти коней. Там існує ціла група інфузорій, які живуть у товстому кишечнику коней і сприяють тому, що ці тварини перетравлюють їжу.

 Знайшли такі ліки, проти яких у гельмінтів поки ще немає зброї

Олена Скирта: Як людство просунулося за останні двадцять років у вивченні паразитів?

Віталій Харченко: Скажімо, нещодавно, у 2015 році було присвоєно Нобелівську премію в галузі паразитології. Це рідкісна подія, паразитологи всього світу дуже раділи з цього. Було відкрито ліки, які не викликають у гельмінтів резистентності, тому що, як правило, ліки, які використовувалися до того, з часом викликали спротив гельмінтів і ставали недієвими. Отже зараз знайшли такі ліки, проти яких у гельмінтів поки ще немає зброї, думаю, вона скоро з’явиться, але поки так.

Міріам Драгіна: А чому так раділи, в цій науці не було великих відкриттів?

Віталій Харченко: Були, але, як правило, на початку ХХ сторіччя. А потім людство переключилося на молекулярну біологію, медицину. Нобелівська премія також певна політична подія. Було власне дві премії, одна за відкриття івермектинів, а другу отримала китайська вчена за відкриття ліків від малярії.

Міріам Драгіна: Це також галузь паразитології?

Віталій Харченко: Так, вона вважається галуззю паразитології. Але, як ви розумієте, це навіть не медицина, вона дотична.

Олена Скирта: Біології?

Віталій Харченко: Так. А оскільки на малярію хворіє дійсно багато людей – мільйони, якщо не мільярди, це дуже важливо для людства. Ліки, між іншим, були створені на основі однорічного полину за старими китайськими рецептами.

Міріам Драгіна: А щодо українських досягнень?

Віталій Харченко: Ми можемо пишатися, що у нас дуже сильні вчені, які користуються авторитетом в усьому світі. Ми займаємось вивченням гельмінтів тварин, дирофіляріозом. Ця хвороба не так давно потрапила в Україну.

Міріам Драгіна: Як вона проявляється?

Віталій Харченко: Личинка дирофілярії залазить в очі, в мозок, вилікувати ії не так легко. 

Повну версію дивіться на відео.

Поділитися

Може бути цікаво

«Щоб зібрати 300-тисячне угрупування, росіянам треба 10 місяців мобілізації» — Киричевський

«Щоб зібрати 300-тисячне угрупування, росіянам треба 10 місяців мобілізації» — Киричевський

«Українці почали ставитися до локальних продуктів з повагою» — Анастасія Аргунова

«Українці почали ставитися до локальних продуктів з повагою» — Анастасія Аргунова

Марта Дичок: Вважаю за честь бути у персональному санкційному списку РФ

Марта Дичок: Вважаю за честь бути у персональному санкційному списку РФ