Чи завжди інфляція — це погано?

Гості — макроекономіст, економіст, керівник аналітичного відділу інвестиційної компанії «Adamant Capital» Костянтин Фастовець, а також журналістка сайту StopFake і StopFake німецькою Галина Шиманські-Ґаєр.

Костянтин Фастовець: Основа цьогорічної інфляції полягає у відповіді центральних банків світу, і частково урядів світу коронакризі. Це економічна криза, спричинена наслідками від коронавірусу. Коли ще були перші прояви, у Європі і Штатах, основний страх держав був у тому, що інфекція призведе до зниження попиту. В умовах невизначеності люди не схильні витрачати гроші, тому що невідомо, що буде. Падіння споживання може призводити до економічного падіння.

Тому, коли спостерігається падіння попиту, центральні банки його стимулюють за допомогою дешевих грошей. І ці дешеві гроші, які з’являються на ринку, мають наступний ефект — інфляцію. Тому що цих грошей стало більше, а товарів лишилась та ж сама кількість.

Євген Савватєєв: В Україні Нацбанк підвищив облікову ставку, зараз вона становить 9%, на початку року було 6%. Все це було великою несподіванкою?

Костянтин Фастовець: Частково так. Тому що насправді ніхто до кінця не знає, і взагалі дуже складно оцінити, який саме масштаб ефекту буде від стимулюючих заходів. Тому що, по-перше, немає чітких оцінок, на скільки саме просідає попит. По-друге, зв’язок між дешевими грошима і стимуляцією попиту — зрозумілий напрямок, але масштаби дуже складно оцінити. Вони залежать від психології споживачів.

Як правило, виходить саме так. Спочатку йдуть стимулюючі заходи, потім, як правило, ці стимулюючі заходи виявляються занадто сильними, тому що завжди є затримка між введенням стимулюючого засобу і ефектом. І коли відбувається оцей занадто сильний ефект… Коли стає зрозуміло, що інфляція вже вища, ніж має бути, то тоді, фактично, відбувається крок до жорсткої політики, до зменшення цих грошей. Це такий циклічний процес.

Євген Савватєєв: В Україні зараз інфляція більше 10%, а на наступний рік уряд ставить собі за мету в 5%. Наскільки це реально?

Костянтин Фастовець: Мені здається, що це не є нереальним. Це один зі сценаріїв, який теоретично може бути.

Тут все залежить від того, що буде з енергоносіями, що буде з газом. Якщо ціна газу лишиться на 2000$ за тисячу кубометрів, то це буде зовсім інша картина від 5%, чим довше цей рівень буде залишатися, тим вищою буде інфляція.

Повністю програму слухайте в аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS