Видобуток корисних копалин — це велика частина економіки України — Дмитро Кащук

• Дмитро Кащук — голова Комітету з питань надрокористування Європейської Бізнес Асоціації.

Надрокористування як розвинута галузь в Україні

Дмитро Кащук: Надрокористування — досить розвинута в Україні галузь. Наша країна досить придатна для надрокористування — у нас є 4 пори року, комфортні погодні умови. У нас практично в кожному селі чи місті є залізниця, електроенергія і великий кадровий потенціал, багато населення. Тобто є велика можливість розвивати цю місцевість і залучати її до надрокористування.

У часи Радянського Союзу левова частка бюджету, яка виділялася на георозвідку, освоювалася саме в Україні. Радянський Союз жив за плановою економікою, були п’ятирічки (п’ятирічний план щодо розвитку національної економіки Радянського Союзу, також п’ятирічки — централізовані державні перспективні плани, які були спрямовані на розвиток економіки, техніки, науки, освіти та культури в СРСР на 5 років — ред). Дуже часто геологічні експедиції мали задачу щось знайти — і вони щось знаходили. А що знаходили — не завжди відповідає дійсності.

Можу навести два взаємопротилежних приклади. Декілька років тому турецька компанія Onur купила на аукціоні ліцензію нібито для розробки золота. Вони пробурили земля і жодного грама золота не знайшли. Ось вам якість роботи радянської геології. Є інший приклад — це єдине в Україні літієве родовище, Полохівське, яке розробляє ТОВ «УкрЛітійВидобування». Там буріння вже за міжнародних стандартів, яке здійснили там в останні п’ять років, воно повністю підтвердило ті поклади і концентрації, які були знайдені в час Радянського Союзу.

Тому, звичайно, можна сміливо сказати, що всі наші родовища, якщо говорити про залучення міжнародних інвесторів, — це є пошукові родовища. Їх треба перебурювати, перевіряти і, таким чином, підтверджувати ті чи інші концентрації і запаси. Галузь, звичайно, стикається з ускладненням для інвестицій.

Війна — це не найкращий період і не найкраще місце для інвестицій. Однак, щось ми все-таки можемо запропонувати навіть під час війни.

Водночас у галузь надрокористування йдуть непрофільні компанії. Сюди заходять аграрії, будівельники, IT. Я, крім того, що голова Комітету Європейської Бізнес Асоціації, я є директор з розвитку Геологічної інвестиційної групи. Ми маємо вузьку спеціалізацію саме в надрах і жодної спеціалізації в агро чи IT.

Реформа та зміни

Дмитро Кащук: Надрокористування треба оцінювати з погляду доцільності. Можливо, вони є в нас, а можливо, їх доцільніше привезти з Африки чи з Європи. Можливо, у нас умови добування чи концентрація і умови залягання не відповідають сучасним технологіям розробки. Я думаю, що оцінювати щось, що втрачено, при тому, що ми деокупували величезну територію — не варто.

В Україні реформа надрокористування глобально завершена. Наш основний лейтмотив до влади сьогодні — нічого не міняти. Є хороші, нормальні процедури, проводяться аукціони, купляють люди. Я вірю в аукціони, а в жодні інші процедури — ні. Тому я б пропонував їх просто продовжувати проводити. І таким чином це гарний, прозорий доступ до надр. Правила та процедури відкориговані на рівні кодексу про надра, їх змінити надзвичайно важко, їх просто треба продовжувати.

Звичайно, що є точкові зміни, є певні невідповідності норм закону. Це, звичайно, треба обговорювати. Ці дискусії відбуваються на базі Комітету екології Верховної Ради України. Нас збирають, у нас є різного роду громадські організації, які мають свої пропозиції. Народні депутати завжди беруть державницький підхід, але й чують бізнес.

Куди рухається Україна в надрокористуванні

Дмитро Кащук: У 2021 році Україна підписала документ про стратегічне партнерство з Європейським Союзом, на часі зараз підписання такого меморандуму з США. Звичайно, що це декларативні меморандуми, але це напрямок, куди рухається Україна, і це обговорюється на рівні держави. Усім відомий четвертий пункт Плану перемоги, де президент України пропонує залучення  компаній з-за кордону до України. Ми розуміємо, що це на часі. На базі Комітету надрокористування Європейської Бізнес Асоціації ми провели зустріч із заступником голови Комітету ВР з питань економічного розвитку Дмитром Киселевським і заступником міністра економіки Віталієм Кіндратівом. Йшлося щодо напрацювання можливостей, що зараз можна змінити, запропонувати, щоб ми стали конкурентними, чому саме до нас мають вкладатись.

Я вам скажу, що в нас уже сформоване хороше законодавство. Навіть взяти індустріальні парки: вони дають певні податкові стимули для переробки. Неважливо, що ви переробляєте. Є механізм інвест-няні, де держава компенсує до 30% інвестицій (звільнення від податків, пряме фінансування, підключення мереж тощо). І там є прямо прописано, що така компенсація може бути для компанії з видобувного сектору. Звичайно, на ці зустрічі ми запропонували, опрацювали і надіслали лист прем’єр-міністру, міністру економіки. Там ми вказали, що настав час формувати нову політику в Україні щодо стимулювання переробки та видобування критичних мінералів. Саме переробки. Вони можуть бути добуті будь-де, а переробляти, як китайці роблять зараз, вони б мали бути тут. Для цього нам потрібно сформувати якісь певні стимули, щоб ми були конкурентними. Ми близько до Європейського Союзу. Законодавство Європейського Союзу прямо стимулює хеджування і диверсифікацію ринків постачання. Тому я думаю, що формування цієї політики — на часі. Ми про це говоримо, просимо, і я знаю, що в уряді думають і вже розробляють.

Ми проаналізували стимули щодо критичних мінералів розвинутих країн світу: Канада, США, Європейський Союз, Китай, Австралія. Ми розуміємо, що можна було б запропонувати в Україні. Чекаємо позицію і проєкти від Міністерства економіки.

Система захисту запасів

Дмитро Кащук: Усі наші родовища потребують підтвердження. Вони є пошуковими у розумінні західного інвестора. На часі, напевно, є можливість забрати такі атавізми, як «доступ до запасів».

По деяких родовищах в Україні місце розташування запасів є під грифом «таємно». Про це говорить весь бізнес — це треба забрати.

На часі є запровадження в Україні системи захисту запасів, яка зрозуміла для міжнародного інвестора. У нас хороша система захисту запасів, яка історично склалася в Україні. Вона якісно дає відповіді на запитання всередині країни, але ця система не є зрозуміла для тих, хто інвестує.

Тому цей План перемоги, цей пункт 4 декларації: «Давайте зробимо кроки, давайте покажемо, що ми готові, ми робимо нашу галузь конкурентною, ми показуємо стимули».

Інвестицій зараз немає, відповідно, немає і що втрачати. Ті стимули, ті податкові пільги, фіскальні пільги, допоможуть тут створити робочі місця, тут створити додану вартість.

Що має змінитися у ставленні громадськості до видобутку корисних копалин