«Б’є значить любить» та інші фейки про домашнє насильство

Про цей інші міфи про домашнє насильство — у новому випуску «Фейкотрону»

Ведучі

Єлизавета Цареградська,

Євген Савватєєв

Гостi

Світлана Сліпченкo,

Таїсія Рубаняк

«Б’є значить любить» та інші фейки про домашнє насильство
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2021/11/hr-faketron-21-11-25_rubanyak-slipchenko.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2021/11/hr-faketron-21-11-25_rubanyak-slipchenko.mp3
«Б’є значить любить» та інші фейки про домашнє насильство
0:00
/
0:00

У міжнародний день боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок говорили з очільницею проєкту «VoxCheck» і Світланою Сліпченко та юристкою, членкинею Асоціації жінок-юристок України «ЮрФем» Таїсією Рубаняк.

Стамбульська конвенція і домашнє насильство

Світлана Сліпченко: Один з поширених нині фейкових наративів: нібито через ратифікацію Стамбульської конвенції збільшується домашнє насильство. Це на рівні найпоширенішого фейку: «Б’є значить любить».

Логічна хиба щодо конвенції виникла через неправильну інтерпретацію статистики. Є дослідження, що найбільше випадків домашнього насильства у Данії, Швеції, Голландії, Франції. Ці країни ратифікували конвенцію. А оскільки у них гендерна рівність, то це нібито причина великої кількості випадків домашнього насильства.

Насправді зв’язку між ратифікацією конвенції та збільшенням випадків домашнього насильства нема, він може бути навіть оберненим. У цьому полягає логічна хиба. Адже випадки просто активніше реєструють.

Не можна порівнювати наведену вище статистику між країнами узагалі, бо у різних країнах різний ступінь відкритості та поінформованості щодо такого явища, як домашнє насильство. Тож в одних країнах про це звітують більше, в інших — менше.

Закон достатньо захищає від домашнього насильства і Стамбульська конвенція не потрібна?

Світлана Сліпченко: З 2018 року діє закон, за яким можна заборонити кривдникові жити разом з постраждалою. Однак деякі норми цього закону слабкі, деякі не упереджують повторне насильство. Діє стратегія примирення. У 2018 році до 84% правоохоронців вважали, що ця стратегія є пріоритетною. Натомість ратифікація Стамбульської конвенції має зобов’язати державу краще захищати постраждалих.

Для кривдників нема відповідальності?

Таїсія Рубаняк: Правоохоронні органи, інші служби, які працюють із випадками про домашнє насильство, застосовують стратегію примирення. Маю власний кейс щодо цього. Нещодавно клієнтка мені повідомила, що правоохоронці намагалися примирити її з кривдником. Вони навіть не повідомили про право розлучитися, обмежувальний припис, безоплатну правову допомогу.

Жертва не звертається за захистом, бо не знає, як себе захистити, думає, що захисту немає. Це породжує міфи про те, що для кривдників нема відповідальності й закон не зупиняє домашнє насильство.

Стамбульська конвенція для юристів, як свіже повітря. Вона допоможе зробити відповідальність кривдника жорсткішою, пришвидшити реагування на домашнє насильство.

Повністю програму слухайте в аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Коментарi до запису