Венеріанська доба, або Вічний Тарас Шевченко

Час — це спільний термін, який поєднує досвід протяжності та фундаментальну величину вимірювальних систем. Із цього визначення нічого не зрозуміло. Наприклад, що таке «досвід протяжності»? Що саме тягнеться — це ще якось зрозуміло. Нібито. А от хто його тягне? Якщо час — це фундаментальна величина вимірювальних систем, така, наприклад, як довжина, то чим її можна поміряти? Годинником? Але хіба годинник щось міряє? Це просто коробочка, в якій пружина крутить стрілки!

Сучасний механічний або електронний годинник був сконструйований на основі сонячного, і нам дуже пощастило, що Земля так швидко крутиться навколо своєї осі — всього за 24 години. А от, наприклад, доба на Венері триває 2802 години, бо вона обертається навколо своєї осі за 116 земних днів.

Існують філософські концепції презентизма та етерналізма. Наприклад, з погляду презентизму, Тараса Григоровича Шевченка не існує взагалі, бо зараз же його немає. А з погляду етерналізму? Тарас Шевченко існує і зараз, просто ми не можемо до нього дотягнутися — він далеко від нас у часі.

Про це та багато іншого слухайте у черговому подкасті «Філософський ,арабан» із науковим співробітником відділу історії філософії України Інституту філософії імені Григорія Савича Сковороди Національної академії наук України Миколою Симчичем.

Програма «Філософський барабан» виходить за підтримки доброчинців з платформи «Спільнокошт».