Це міф, що Росія не виконує рішення Європейського суду з прав людини, - правозахисниця

В рамках програми Звільніть наших рідних говоримо з правозахисницею УГСПЛ Дарією Свиридовою про те, як захищаються права політв’язнів в Україні та у міжнародних судових інстанціях

Гостi

Дар’я Свиридова

Це міф, що Росія не виконує рішення Європейського суду з прав людини, - правозахисниця
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2018/03/zvilnit-nashykh-ridnykh-2018-02-28_online-audio-converter.com__0.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2018/03/zvilnit-nashykh-ridnykh-2018-02-28_online-audio-converter.com__0.mp3
Це міф, що Росія не виконує рішення Європейського суду з прав людини, - правозахисниця
0:00
/
0:00

Ведучі – родичі українських політв’язнів: Ігор Котелянець – брат Євгена Панова та Наталя Каплан – сестра Олега Сенцова.

Дар’я Свиридова – правозахисниця, експертка Української Гельсінської спілки з прав людини. Родом з Криму, переїхала після анексії півострова. Опікується захистом прав людей у Криму. До 2014-го року керувала правозахисними освітніми проектами. Займалася судовою роботою та громадською діяльністю. Українська Гельсінська спілка, де працює Дар’я, допомагає громадянам у захисті своїх прав у судах та органах влади, здійснює постійний моніторинг дотримання прав людини та основоположних свобод. Протидіє прийняттю проектів законів, які погіршують забезпеченість прав і свобод, навчає прав людини та розвиває мережу правозахисних організацій.

Ігор Котелянець: У Криму залишилися ваші рідні та батьки. Що там відбувається зараз? Коли ви були там востаннє, що бачили і що розповідають вам ваші рідні?

Дар’я Свиридова: У Криму я була досить давно. Коли почалися ці всі події, одне з перших вражень моє мами було, те, що ми повертаємося у Радянський Союз, я це все вже бачила.

Треба розуміти, що населення Криму перебуває у певному інформаційному вакуумі, та реальність, в якій вони живуть, і реаліність, яку ми собі уявляємо, дуже різні. Люди адаптуються під таку існуючу реальність залізної завіси, інформаційного вакууму. Але нам дуже важко з точністю сказати, що там відбувається, як це відчувають люди, які там живуть.

Так, ми, звичайно, постійно спілкуємося з певними людьми, які сьогодні залишаються на території Криму. На жаль, те, що описують ці люди, – це невтішні коментарі. По відгуках багатьох людей, які там перебувають, ми можемо зрозуміти, що зараз спостерігається «закручування гайок». Про причини цього сказати важко, можливо, це перед виборами, дехто думає, що причиною тому є міжнародні суди, які зараз відбуваються  – Україна проти Росії. І дехто вважає, що Росія намагається створити найбільш гострий і страшний образ ворога в особі українців, кримських татар, і тому породжує ці жахливі кримінальні справи, які є політично мотивованими. Наприклад, одна з останніх справ стосовно Веджіє Кашка, коли по політично мотивованих, виключно надуманих обвинуваченнях робиться суто кримінальна справа, до якої не прикопаєшся.

Зараз у Криму спостерігається «закручування гайок»

Наталя Каплан: Тем не менее, есть наблюдение, что сопротивление в Крыму набирает обороты, что все больше людей приходят к судам. Тот же Крымский марафон, когда люди десятирублевыми монетками собирают суммы для оплаты административных штрафов.

Дар’я Свиридова: Да, это гениальный троллинг высшего уровня. И это сопротивление – то, чего не ожидают власти. То, как проявляется крымская солидарность в Крыму, – это уникальная особенность Крыма и сплоченности крымскотатарской громады.

Сейчас очень активно в Крыму начали оказывать давление на Украинский культурный центр, который, кроме каких-то культурный проукраинских мероприятий ничего не организовывает, но даже это настолько пугает власти в Крыму, что представителей центра вызывают на допросы в прокуратуру, очень интересуются их деятельностью. И то, что набирают обороты прессинг и преследование любых форм объединений граждан, – это проявление бессилия и злости. Любые формы солидарности в Крыму безумно раздражают и злят «власти», и преследуются во всех возможных формах. Это и страшно, но как парадокс – это лишь помогает набирать обороты этим формам солидарности, что не может не радовать.

Сейчас очень активно в Крыму начали оказывать давление на Украинский культурный центр

Ігор Котелянець: Крим  є досить дикою територією, в плані того, що там не працюють жодні організації, жодні місії, там є лише спецслужба ФСБ, яка контролює все, що там відбувається. Але протягом цих чотирьох років агресії в Україні народилися нові організації, які стали авторитетними і задають багато трендів навіть в плані впровадження санкцій проти Росії. Ми знаємо, що є організація Крим-SOS, яка дуже переймається долею як політв’язнів, так і кримчан, які є переселенцями. Є Кримська правозахисна група, яка спеціалізується саме на кримських політв’язнях. Є Центр громадянських свобод, який працює і з політв’язнями на території Російської Федерації. В цій загальній картинці на чому спеціалізується Українська Гельсінська спілка з прав людини, якщо йдеться про захист прав політв’язнів?

 Дар’я Свиридова: Українська Гельсінська спілка – це організація, яка заснована дуже давно, ще до початку збройного конфлікту на території України.  І основною діяльністю організації  є захист прав людини в різних формах: це і адвокація, це і дуже багато просвітницьких та освітніх проектів, це і питання моніторингу і досліджень прав людини тощо. Також одним з великих компонентів роботи УГСПЛ є надання фахової правової допомоги жертвам порушень прав людини. Це робота здебільшого зі стратегічними судовими кейсами, які суттєво змінюють або практику, яка порушує права людини, або яка націлена на зміну законодавства в сфері порушення прав людини.

З початку збройного конфлікту, звичайно, організація не могла пройти повз цієї ситуації, і зараз один з напрямків роботи організації – це робота з наслідками збройного конфлікту в сфері порушень прав людини. Якщо казати про політичних в’язнів, то це робота здебільшого стосується надання правової допомоги. Ми надаємо правову допомогу політичним в’язням з точки  зору супроводження їх справ як на національному рівні, так і на рівні міжнародних судових інстанцій.

Сьогодні в нашому впровадженні є десятки скарг тільки по Криму щодо політично мотивованого переслідування осіб в Криму. Це підготовка справ та подання заяв до Європейського суду. Крім того, в партнерстві з Регіональним центром з прав людини (це група адвокатів, які виїхали з Криму), а також разом з прокуратурою АРК ми збираємо, документуємо та фіксуємо воєнні злочини, що відбуваються на території Криму, та передаємо ці матеріали до Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду.

Також важливим напрямком є робота з адвокацією. Ми теж з партнерами працюємо щодо питань якості державної політики держави Україна, яка має бути щодо захисту політичних в’язнів та надання системної підтримки їхнім родинам. 

Наталя Каплан: Можно ли сказать, сколько сейчас в Европейском суде по правам человек дел по украинским политзаключенным, и как там вообще все продвигается?

Дар’я Свиридова: Мені важко сказати, бо не всі справи супроводжують наші юристи. Я думаю, що по всіх політв’язнях, по яких вже є вироки суду, якщо там працювали адвокати, які працюють з міжнародними судовими інстанціями, є скоріш за все скарги і у Європейському суді. По тих справах, по яких ми працюємо, точно вже є справи, по яких, навіть не одна скарга в ЄСПЛ. Наприклад, по Володимиру Балуху ми подали вже дві скарги, і третя на підході.

Також я знаю, що у справі так званої «кримської четвірки» – Сенцов, Кольченко, Афанасьєв, теж є скарги, навіть по Афанасьєву є розглянута скарга по окремих порушеннях і винесене рішення на його користь. Я думаю, що це не всі, скоріш за все, розглянуті скарги по ньому.

Загалом, у зв’язку з конфліктом це близько трьох-чотирьох тисяч заяв до ЄСПЛ, кримських там декілька сотень. І кожна справа – це синергія порушень кожної статті Конвенції з прав людини. І нам варто очікувати ще більше позитивних рішень, але треба розуміти, що це не буде швидко. На жаль, Європейський суд – це не та інстанція, яка швидко розглядає справи, особливо, такі чутливі, які стосуються конфлікту. Бо це і рішення, і питання, які можуть суттєво вплинути і на практику Європейського суду, і на інші справи. Бо, як мінімум в тих справах, які ми подали по справах політичних в’язнях, ми піднімали перед Європейським судом доволі серйозні питання, які можуть суттєво змінити практику суду, у зв’язку з тим, що Крим окупований і там переслідуються особи.

Ігор Котелянець: Проте Росія не реагує на рішення Європейського суду?

Дар’я Свиридова: Скорее, это миф, чем реальность. Россия выполняет решение Европейского суда. Безусловно, что касается решений по Крыму, они будут вызывать максимальное отторжение Российской Федерации, и она будет делать максимально все возможное, чтобы своеобразным образом исполнить решение. Но в части компенсации решения Европейского суда исполняются на 100%.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі. 

Коментарi до запису