Про жорстоке вбивство військовополонених «азовців» говорили із координаторкою Медійної ініціативи «За права людини» Тетяною Катриченко в останньому в цьому сезоні випуску програми «Звільніть наших рідних».
Довідка: Російські окупаційні війська здійснили теракт проти військовополонених захисників «Азовсталі», яких утримували на території колишньої Волноваської виправної колонії №120. Загинули тоді 53 полонених і понад 130 були поранені. З серпня 2014 року ця установа перебуває в тимчасовій окупації, вона не була робочою, але у росіян вона «запрацювала». Після повномасштабного вторгнення Збройної сили Росії на базі цієї колонії створили фільтраційну тюрму, де утримували і цивільних заручників, і військових полонених.
Тетяна Катриченко: Наразі, наскільки нам відомо, всі тіла загиблих в бараку у промзоні Оленівки вже повернуті.
Якщо говорити про поранених, то лише невелика кількість їх була повернена на територію, підконтрольну Україні, протягом цього року. Більша частина поранених залишаються наразі на окупованих територіях або на території Російської Федерації й утримуються як військовополонені.
Ми робили офіційний запит до Офісу генерального прокурора, і на нього нам відповіли, що приблизно 12 свідків були опитані в рамках кримінального провадження, яке проводить Служба безпеки України.
Читайте також: Чому Ердоган відпустив командирів «Азову»?
Тетяна Катриченко: По фотографіях, які були зроблені на наступний день після трагедії, ми побачили барак, в якому стався вибух і сталася пожежа. Там ми побачили багато обгорілих тіл, потім ці тіла ми побачили на вулиці, коли вони були складені на території. Плюс ми побачили тіла, які не були обгорілі і які не мали якихось видимих ушкоджень. Вони лежали біля цього бараку.
Попередньо експерти говорили про те, що, можливо була використана термобарична зброя, тобто зброя, яка використовується в міських боях. Я так розумію, в результаті застосування цієї зброї в приміщенні виникає висока температура — приблизно до 2,5 тисяч градусів. Ця температура тримається досить короткий час, приблизно 10 секунд, і за цей час тіла могли б так сильно обгоріти.
Друга версія була про те, що стався ще вибух, який міг бути спричинений вибухівкою, закладеною всередині бараку. Там до того робили невеликий ремонт, заносили ліжка, тому можна подумати, що могло щось вибухнути всередині.
Ми знаємо версію російської сторони, що це, мовляв, був обстріл Himars з української сторони, але цю версію спростували й українські військові, й міжнародні експерти.
Читайте також: Українські слідчі назвали причину вибуху у колонії в Оленівці
Тетяна Катриченко: Така незрозуміла ситуація щодо цього теракту тривала десь до кінця вересня 2022-го року, допоки в результатів обміну не повернулися кілька поранених військовослужбовців, які були у тому бараку.
Ми опитали кількох таких військовослужбовців. Також ми опитали людей, які прибирали наслідки після вибуху, виносили тіла, і тих, хто чув вибухи та потім бачив наслідки.
Картина трохи інша. Ми не можемо говорити, що ми її відновили точно, але свідки говорять про те, що стався перший вибух за територією колонії, на який вони особливо не звернули увагу, оскільки за територією колонії постійно щось відбувалося — там стояли ГРАДи, інша російська техніка і сама колонія розташовувалася близько до лінії розмежування.
Тому на перший вибух ніхто майже не звернув увагу. Він відбувся десь о 23:30. Але десь за 15 хвилин відбувся другий вибух, який вже був у бараці. Хтось говорить, що був ще третій вибух. І ми на карті намалювали два імовірних місяці, де сталися ці вибухи.
В результаті цього вибуху ті, хто спали біля входу в барак, загинули, а ті, хто спав далі від виходу, прокинулися і їх вибуховою хвилею скинуло з ліжок. Ліжка ці теж дуже змістило. І вони бачили при вході тіла не обгорілих людей, а бачили тіла і рештки тіл військовослужбовців, що загинули. Вони як раз через ці тіла вибиралися з барака. Відповідно, версія про те, що спочатку була застосована термобарична зброя, піддається тепер сумніву. Оскільки пожежа виникла вже, скоріше за все, внаслідок влучання або внаслідок вибуху.
Судячи з того, що вибух прийшовся десь при вході у барак у районі воріт, скоріше за все, щось було закладено під воротами або щось прилетіло згори, оскільки дах теж руйнований, і це видно на фотографіях російської сторони. І це щось вдарило не в землю, а саме в ворота або в стіну. Адже воріт немає на тому місці, де вони були, і частина стіни прямо виламана. І тоді, виходить, що уламки пішли по першому ярусу ліжок, які були щільно розставлені по всьому бараку.
Тетяна Катриченко: Якщо ми подивимось на план Оленівки, то ми побачимо, що це такий прямокутник, який розділений на дві частини. Вхід приблизно посередині цього прямокутника. Ліва частина – це жила частина колонії, в якій колись перебували засуджені — це колонія барачного типу. В лівому верхньому кутку є бараки, в яких жили колись ув’язнені. Також є церква, клуб, є дисциплінарний ізолятор, є якісь приміщення адміністрації, їдальня.
У правій частині колонії була промзона, як і у більшості колоній. На території Оленівської колонії було деревообробне виробництво, металообробне і швейне.
І на тому бараці, в який перевели «азовців», прямо на паркані червоними літерами було написано «металообробний цех». У ньому поряд з ліжками були якісь станки, преси, тобто було зрозуміло, що цей барак до 27 липня, коли туди перевели військовополонених, ніколи не використовувався для життя засуджених. Навіть попри те, що з початком повномасштабного вторгнення, колонія була переповнена, полоненим не було де спати — спали на підлозі.
27 липня 2022 року у цей барак перевели 198 представників полку «Азов», яких напередодні забрали з двох бараків, в яких перебували тільки «азовці». Бо вони ж перебували окремо від морської піхоти, від прикордонників та Нацгвардії.
У той день 5 людей перевели у Донецьке СІЗО для проведення якихось слідчих дій, тому у бараці лишилося 193 людини.
Тетяна Катриченко: Це були військовослужбовці тільки полку «Азов». І солдати, і офіцери, був один з заступників командира Редіса — він загинув. Тобто там були різні представники полку: і артилеристи, і мінометники, і лікарі, і логісти з кожної роти.
Тетяна Катриченко: Є такі три маячки, які з’являлися протягом червня-липня 2022 року. Спочатку російська сторона заявила, що Україна отримає Himars, і тепер вони будуть за допомогою Himars обстрілювати місця утримання військовополонених.
Потім був відеозапис з одним військовополоненим, який ніби публічно просив не обстрілювати Оленівку.
І третє – це матеріал з Орестом, який говорив щось негативне про Арестовича.
Тобто Російська Федерація, очевидно, готувалася до обстрілу або знищення, або вбивства військовополонених.
Для чого це було зроблено? Ніхто не може насправді зрозуміти хвору уяву росіян, але, можливо це було зроблено для того, щоб зачепити багато родин «азовців». Також можливо це було зроблено і для внутрішнього споживача в Росії споживача, та «ДНР», де постійно накручувалося, що «азовці» — це фашисти і їх треба знищувати. Вони якраз готувалися до визнання на території Російської Федерації «Азову» як терористичної організації, що сталося на початку серпня 2022 року.
Читайте також: У мене склалося враження, що наша держава вже не дуже хоче міняти «азовців» — наречена військовополоненого
Тетяна Катриченко: Про це найкраще говорять медики, які також були полоненими, але не «Азову». Вони були затримані на заводі Ілліча у середині квітня. Їх залучали до надання медичної допомоги взагалі полоненим на території Оленівці, і в той вечір, коли пролунали вибухи, вони перебували у медчастині. І вони були готові йти допомагати та рятувати, бо чули крики.
Але за ними охорона прийшла приблизно за 2-3 години. Лише в той момент, коли вже частина «азовців» була поза межами барака, коли було зрозуміло, що не всі вижили.
Один з медиків, який не хоче, щоб ми називали його прізвище та ім’я, казав, що хоче взагалі забути всі ці події. Він багато бачив різного на «Азовсталі», на заводі Ілліча, де не було вже чим надавати допомогу і було багато загиблих та поранених, але те, що він побачив в Оленівці, йому складно навіть описати.
І ті «азовці», які вийшли з барака, і медики, вказують на те, що адміністрація колонії — безпосередній керівник колонії, його заступники та ще достатня кількість людей — просто стояли в кінці алеї, по якій йшли й помирали «азовці», просто пили каву та розмовляли. Вони, очевидно, розуміли, що таке має статися, і не надавали вказівок про надання медичної допомоги.
Між п’ятою і шостою ранку на територію Оленівки заїхали кілька КамАЗів. Поранених вивозили саме КамАЗами. У першому КамАЗі були найважчі, і у ньому ж по дорозі у Донецьк померли троє військовослужбовців. Їхні прізвища встановлені. У другому КамАЗі були легші, але це не значить, що вони були взагалі не травмовані.
Зрештою 71 поранений опинився в трьох лікарнях Донецька, а ті військові, які мали легкі поранення, залишилися на території Оленівці. Їх перевели в дисциплінарний ізолятор — у двох кімнатах, розрахованих на 6 людей, перебували понад 30 поранених військовослужбовців. У них гноїлися рани, їм допомагали полонені медики.
Потім тих деяких військовослужбовців, які були поранені, але їхній стан покращувався, на думку росіян, повернули в Оленівку. Деякі перебували в лікарні приблизно до вересня 2022 року, деякі перебували аж до грудня 2022 року. І сліди багатьох зараз зникли. Невідомо, куди їх потім поділи з лікарні. Що з ними сталося далі, наразі поки не відомо.
Тетяна Катриченко: У той момент, коли привезли полонених «азовців» помінялася охорона. До того охоронцями були «ДНРівці», потім там з’явилася російська охорона.
Начальник колонії — громадянин України Євстюков. Він колишній горлівський міліціонер, який жив на окупованій території. Я не можу зараз говорити про його біографію до 2014 року, але, очевидно, він залишився на окупованій території, і в якийсь момент погодився бути призначеним начальником колонії в Оленівці. У нього були заступники, які також є громадянами України.
Але на території Оленівської колонії було таке приміщення як «клуб», у якому на постійній основі перебували представники РФ, Федеральної служби безпеки, ГУР, які проводили там допити. Прізвища зараз я не готова говорити, ми ще їх не встановили, ми знаємо ряд позивних, з якими ми працюємо.
Тетяна Катриченко: Це важлива деталь. Треба змоделювати ситуацію. На території Оленівської колонії та всередині барака світло не горить. Всі розповідають про темряву — як надавали допомогу в темряві. «Азовці» проривають паркан і рухаються в напрямку входу до колонії. Є свідки, яких ми ще й минулого року опитували, це ті морпіхи, які перебували в інших бараках, говорили про те, що вони чули постріли. «Азовці» теж говорили, що вони чули постріли, але ці постріли були в повітря. Тобто по «азовцям» вогонь ніхто не відкривав.
Нагадаємо, у ніч на 29 липня на території колишньої виправної колонії в окупованому російською армією селищі Оленівка внаслідок вибуху була зруйнована будівля, де утримувалися виведені з «Азовсталі» військовополонені. Росія повідомила про загибель понад 50 українських захисників та захисниць.
Тоді ж у Генштабі ЗСУ заявили, що російські війська завдали артилерійського удару по СІЗО в окупованій Оленівці, щоб приховати свої злочини та звинуватити Україну.
Служба безпеки України перехопила телефонні розмови, в яких окупанти підтверджують, що саме російські війська винні у цій трагедії. Таким чином, навіть бойовики «ДНР» не вірять у брехню російської пропаганди про те, що «обстріл» виправної установи в Оленівці здійснила Україна.
За інформацією української розвідки, вбивство українських полонених у тимчасово окупованій Оленівці Донецької області здійснили найманці зі складу приватної військової компанії «Вагнер».
Міжнародна розвідувальна спільнота InformNapalm вважає, що проти українських полонених у тимчасово окупованій Оленівці Донецької області, ймовірно, була використана термобарична зброя.
Ця програма виходить за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її вміст є виключною відповідальністю Обʼєднання родичів політвʼязнів Кремля та Громадського радіо і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS