facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Курс «Хамелеон» — про уникнення полону і психологію виживання в полоні

Про курс «Хамелеон» говоримо з Віталієм Апальковим, автором курсу та полковником, доктором філософії, і Тетяною Бліновою, контент-продюсеркою та методисткою команди Prometheus, що безпосередньо брала участь в створенні та розробці курсу, на Громадському радіо

Курс «Хамелеон» — про уникнення полону і психологію виживання в полоні
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 7 хвилин

«Хамелеон» — безоплатний онлайн-курс про уникнення полону та психологію виживання в полоні, створений освітньою платформою «Прометеус» спільно з Центром готовності цивільних Благодійного фонду Сергія Притули.

Актуальність курсу

Тетяна Блінова: Тема курсу болюча для кожної родини. Онлайн-освіта має саме таку особливість, як велика гнучкість. І саме тому ми маємо можливість дуже гнучко, дуже швидко відповідати на потреби сьогодення. Це буде чудово, якщо через кілька місяців ця потреба зникне, і тоді в нас буде можливість створити курси про відновлення економіки й інші позитивні теми. 

Щодо цієї теми, можу сказати словами-відгуками тих людей, які за перший тиждень уже пройшли курс. Вони пишуть про те, що нехай краще ці знання нам ніколи не знадобляться, але, на жаль, зараз знати такі речі ми маємо обов’язково. Раджу курс всім, адже поінформований — означає озброєний.

Курс необхідний буквально всім українцям, поки у нас є небезпека або потрапити в полон, або того, що хтось із наших близьких потрапить у полон. Тема актуальна і завдяки нашому автору, який має унікальний досвід, котрий збирав саме по особистому спілкуванню з тими, хто перебував в полоні. 

Ми побудували контент так, щоб він був цікавий доволі широкому колу аудиторії, не обов’язково з прифронтових територій. Наприклад, в останньому модулі йдеться про повернення людини з полону. Про те, як родина може допомогти такій людині інтегруватися і повернутися до спокійного комфортного життя. Це стосується всіх мешканців України.

Єдине обмеження, яке в нас наразі існує, це те, що ми розраховуємо на дорослу аудиторію й обмежуємо вхід для підлітків до 14 років.

Матеріали можуть бути потенційно вивчені окупантами, і відносно цих рекомендацій можуть змінитися стратегії поведінки щодо полонених. Саме тому в курсі багато уваги автор приділив не лише конкретним порадам, а й тому, як вибудувати цю пристосувальну мімікрійну стратегію поведінки.

Якщо ви опанували самі основи того, як мімікувати, як підлаштовуватися під навколишнє середовище, під ситуацію, ви зможете відповідно реагувати на дуже різну поведінку людей, які вас оточують. І тих, хто вас полонив, і тих, хто, наприклад, звертається до вас на допиті. Тому цей курс не лише про конкретні рекомендації, а взагалі про стратегію. 

Пан Віталій, автор, постійно продовжує свої дослідження і в рамках своєї професійної діяльності спілкується з людьми, які вийшли з полону, накопичує їх досвід, структурує його. Якщо з’являться нові рекомендації, ми зможемо доповнити курс.


Читайте також: «Потрібно наполягати, щоб усіх звільнили без умов» — про Стратегію звільнення цивільних


Що таке мімікрійна поведінка і навіщо вона потрібна

Віталій Апальков: Матеріал курсу здобувався на досвіді цивільних осіб. Вивчалася їхня поведінка під час перетину блокпостів, перебування в полоні, після звільнення. 

Курс доповнений правилами щодо уникнення полону. Цивільні громадяни, які перебувають на окупованій території, функціонують в полі наживи. І певні правила, які ми отримали вже після повномасштабного вторгнення та до повномасштабного вторгнення від 2014 року, виокремили нам певні моделі поведінки, які є недоречними. Ми одразу це проговорюємо з учасниками курсу.

Мімікрійна поведінка — це адаптивна поведінка в часи небезпек. Людина не має вирізнятися у натовпі.

Ми виокремили ті пристосувальні моделі поведінки, мімікрії, які нададуть змогу цивільним на час життєвої небезпеки вдавати певні якості, якими вони не володіють. І, навпаки, приховувати ті, якими вони володіють, але які, на цей час, не можна транслювати. Це адаптивна методика поведінки людини.

Мімікрійна поведінка людини щодо уникнення полону і в полоні відбувається з огляду на вимоги оточуючого середовища. Якщо окупанти користуються конкретним месенджером (Telegram — ред.), то він не викликає запитання. Використання такого месенджера є певною складовою мімікрійної поведінки цивільного на окупованій території. І, навпаки, якщо певний месенджер викликає запитання, то його слід прибрати. 

Якщо людина вже перебуває в полоні, то для неї будь-яка стратегія виживання схвальна, навіть якщо вона спрямована лише на один день. Наприклад, заступає зміна дуже агресивних охоронців. Людина має змінювати свою поведінку для того, щоб не викликати зайвої уваги та, як наслідок, зайвої агресії. Адже відомо, що побиття, на жаль, дуже часті. Мімікрійна поведінка стає відгуком на запит оточуючого середовища.


Читайте також: Як держава планує звільняти цивільних заручників


Як діяти, якщо потрапив у незаконне ув’язнення?

Віталій Апальков: Найперше, ще на етапі перебування на свободі, слід подумати про певні застережні сигнали. Тобто людина має повідомляти близьких та родичів, які її в разі чого шукатимуть, про наміри на наступний день або протягом тижня: «Я планую бути там, там, там». Вона має знати напам’ять телефони цих рідних або друзів, щоб у випадку, якщо гаджет буде недоступний, можна було подзвонити, сповістити про своє місце перебування і сказати, що відбулося.

У курсі більш детально розказані ці правила, тому слід починати саме з підготовки щодо уникнення: зовнішній вигляд, підготовка гаджета, повідомлення близьким і таке інше.

Якщо людина вже потрапила в полон, по-перше, вона має розуміти, що зараз від її волі майже нічого не залежить. Вона має транслювати мімікрійну слухняність. Це не означає, що вона погоджується з тим, що її ув’язнили. Це означає, що вона на період небезпеки не веде себе агресивно, транслює і словами, і тілом власну передбачуваність. Це те, що може убезпечити людину в перші години або дні її незаконного утримання.

Якщо людину вже затримують, і у неї є можливість принаймні потрапити в кадр будь-яких ЗМІ, то коли цей матеріал вийде в ефір, це дасть державі Україні побачити, що цей громадянин знаходиться саме там. Що він живий, і можна буде відшуковувати, відслідковувати саме навіть за цим відео або за цим фото. 

Є такі приклади мімікрійної поведінки, коли люди казали: «Я інтерв’ю не давав, але я став поруч». Він цьому не вчився. Він зрозумів, що це буде для нього корисно. Він просто став поруч. 

Щодо втечі з полону є ряд застережень. Через що? Часто окупанти встановлюють колективну відповідальність: якщо втече один, буде покарано інший. Тому людина має на цьому етапі подумати про те, щоб пережити полон, перш за все, зберегти своє життя, але з гідністю. Під гідністю ми розуміємо — вживати всі необхідні засоби для цього, але не за рахунок побратимів. Не за рахунок тих, хто з тобою поруч. Слід передбачати всі ці наслідки.


Читайте також: Чому банки змушують родичів полонених сплачувати за них кредити та що з цим робити?


Дана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.

Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори.

У світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів.

Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року. За цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 9 млрд доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах.

Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521- 57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.


Повністю розмову можна прослухати у доданому звуковому файлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Поділитися

Може бути цікаво

Як Росія руйнує українські медичні та освітні заклади: розповідає аналітикиня УГСПЛ

Як Росія руйнує українські медичні та освітні заклади: розповідає аналітикиня УГСПЛ

Радянський Союз під час Другої світової так само був агресором — фактчекерка

Радянський Союз під час Другої світової так само був агресором — фактчекерка

Потрібно не лякати людей банерами, а пояснювати усе — Фабричева про соцрекламу фонду Соколової

Потрібно не лякати людей банерами, а пояснювати усе — Фабричева про соцрекламу фонду Соколової

«Ми біжимо, ми донатимо» — пластун про благодійний марафон на підтримку ЗСУ

«Ми біжимо, ми донатимо» — пластун про благодійний марафон на підтримку ЗСУ