«Мого сина ніхто не бачив» — матір незаконно ув'язненого росіянами Миколи Щербини

Микола Щербина — житель Херсонської області, цивільний у незаконному ув’язненні росіян. На момент деокупації правобережжя опинився на лівому березі Дніпра і не встиг повернутися додому, коли лінія фронту посунулася. 14 листопада 2022 його викрали окупанти.

Як відбулося затримання

Валентина Щербина: На той момент, коли Миколу викрали, він був студентом. На момент викрадення йому був 21 рік.

Коли до нас прийшла окупація, син був зі мною і моїм чоловіком, який учасник АТО. Тому ми його ховали. Окупантів було дуже багато. Вони приїжджали до нас додому, зазвичай вранці, о 5 чи 7, колий люди ще сплять. Перевіряли документи сина, телефон. Роздягали його та розглядали татуювання. 

Я дуже хвилювалася за сина. Оскільки тут окупантів було багато, а на лівому березі вони майже не ходили, ми вирішили, щоб син виїхав туди. Він поїхав у жовтні, а в листопаді нас уже звільнили. 

Ми з сином завжди були на зв’язку. Він знав, як я хвилювалася. Але коли я зателефонувала йому 14 листопада, він був не в мережі. 

Потім мій рідний брат передав зі слів сусідів, що прийшли російські окупанти й з мішком на голові забрали Миколу в невідомому напрямку. 

---

Читайте також: Росіяни сказали: «Нам нужен твой дом» — історія викраденого з Ірпеня Сергія Дорохова

---

Чи відома причина затримання

Валентина Щербина: Спочатку в російській міліції нам казали, що це фільтрація, і через 10 днів відпустять. Потім сказали, що відпустять через 15 днів. Потім — через 30 днів. 

Щодо нашої сторони, я написала заяву до поліції, зателефонувала в Національне інформаційне бюро, звернулася до проекту «Знайти своїх». Там мені надали дорожню карту, куди звертатися і що робити.

Уже потім мені прийшла відповідь від «МВД по Херсонской области», що співробітниками контррозвідки, позивний Рапіра, був затриманий Щербіна Микола Анатолійович, який нібито був учасником передачі координат розміщення російських військ. Згідно з рапортом співробітника контррозвідки, Микола був доставлений у СІЗО в місті Сімферополь. 

Де перебуває Микола зараз

Валентина Щербина: Я думала, що Микола знаходиться в СІЗО №2 Сімферополя. Але люди, які звідти виходили, мого сина там не бачили. 

Потім я звернулася до власника приватного телеґрам-каналу, Антона Шевцова, щоб він допоміг мені розшукати мого сина. 1 вересня 2023 року він підтвердив, що знає, де він знаходиться. І написав мені, що Микола перебуває м. Камишин Волгоградської області, СІЗО-2. Але офіційного підтвердження цьому немає.

Моїй мамі з окупованої території казали, що навесні 2023 року в Миколи повинен бути суд. Пізніше сказали, що його відмінили. І десь у грудні 2023 року мамі надійшла інформація, що якийсь Олександр з поліції Новотроїцького збирає інформацію щодо мого сина. Мама намагалася з ним зв’язатися. Він відповів, що чекайте, з вами зв’яжуться військові. З грудня вона чекає, але ніхто на зв’язок не виходить. 

Ми двічі писали на «Зонателеком». Через НІБ, а потім Червоний Хрест, я передавала вже більше 20 листів. Але ніякої відповіді немає.

---

Читайте також: «Нам потрібно отримати доступ до ув’язнених та дати людям ясність» — CEO Amnesty International Ukraine

---

«Його вивезли в Крим, і назад він сюди не повернеться»

Валентина Щербина: Я слідкую за всіма обмінами. Дуже сильно хвилююся. Спілкуюся зі звільненими, якщо є така можливість. Але, на жаль, ніхто мого сина не бачив.

Російська влада, їхні ФСБ, вони навіть не розмовляють і не пускають всередину. Коли моя мама писала заяву, то робила це на порозі. Єдине що, їй сказали: «Вашого внука вивезли в Крим, і назад він сюди не повернеться».

Я звернулася до нашого Уповноваженого, щоб написати запит до Москалькової, ще у 2023 році. Ніякої відповіді не маю.

У мене є відповіді з Координаційного штабу про те, що мій син підтверджений країною агресора через Червоний Хрест. Також він підтверджений через Міністерство з питань реінтеграції. Також я маю витяг, що Микола вважається як безвісти зниклий з особливих обставин. Я всюди звертаюся. 

14 травня я була у представниці Червоного Хреста. Мені не сказали, бачили чи не бачили Миколу. Відповіли, що він є в російських списках. 

Дуже вдячна організації «Цивільні в полоні». Ці люди роблять дуже багато. Якби не вони, то про цивільних полонених ніхто би, мабуть, і не згадував. 

Я вважаю, що алгоритм повернення цивільних полонених повинен бути зроблений давно. Але нічого довго не робилося. Куди звертатися, куди стукати — я не знаю. 

---

Читайте також: Трудові права незаконно ув’язнених цивільних — розповідає юристка

---

Дана публікація стала можливою