facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Окупанти перевозять цивільних заручників з Нової Каховки у Крим, розуміючи, що не втримають лівий берег — Пантелеєва

У черговому випуску програми «Звільніть наших рідних» говоримо про воєнні злочини у Херсонській і Запорізькій областях.

Окупанти перевозять цивільних заручників з Нової Каховки у Крим, розуміючи, що не втримають лівий берег — Пантелеєва
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 5 хвилин

Гостя ефіру — документаторка Медійної ініціативи «За права людини» Анастасія Пантелєєва.

Медійна ініціатива «За права людини» — це українська неурядова організація, започаткована у вересні 2016 року журналістками Марією Томак і Ольгою Решетиловою. Метою створення організації було поєднання журналістики та правозахисної діяльності для реагування на порушення прав людини в Україні, що виникають внаслідок російської агресії. Одним з фокусів організації, серед іншого, є історії людей, які опинилися у російському полоні, медійні кампанії за їхнє звільнення і захист прав. Під час повномасштабного вторгнення  Медійна ініціатива «За права людини» збирає і документує кейси воєнних злочинів росіян.

Чи багато вже зафіксовано воєнних злочинів?

Анастасія Пантелєєва: Ми опрацювали дуже багато кейсів, але багато історій відкривається нам зараз із процесом деокупації. Понад 200 кейсів зафіксовано в Херсоні, понад 200 — у Херсонській області і приблизно стільки ж — на окупованій частині Запоріжжя.

Коли території правобережної Херсонщини були окуповані, було складно, але ми намагалися вишукувати серед соцмереж рідних, які б публічно заявляли про те, що їм потрібна допомога. Ми розшукували людей, що страждали від насильницьких зникнень або які загинули внаслідок дій окупаційних військ на окупованих територіях.

Також ми намагалися поговорити з рідними, які виїхали на вільні території і могли говорити про те, що сталося.

Коли частина Херсонщини була деокупована, наші колеги почали їздити туди із польовими місіями, зустрічаючись із жертвами воєнних злочинів, їхніми рідними, а також відкриваючи для себе нові воєнні злочини, місця незаконних утримань людей, катівні. Зараз це можна підтвердити, сфотографувати. Люди стали більш відкриті, бо знають, що їм не загрожує небезпека.


Читайте також: Росія найближчим часом навряд чи досягне поставленої мети в Україні — розвідка Британії


Важливість документування

Анастасія Пантелєєва: Звісно, ми не гарантуємо швидкий результат відновлення справедливості і покарання злочину, інколи ми взагалі не гарантуємо результат, але якщо нічого не робити і не розповідати, не говорити публічно, то відновлення справедливості не станеться точно. Тому важливо говорити, і тоді є шанс.

Також ми пояснюємо, що з точки зору історичної ретроспективи, історичної справедливості, важливо те, що є розуміння того, що відбувалося на тих територіях, і скласти загальну картину воєнних злочинів.

Як можна працювати з людьми, які перебувають на окупованих територіях?

Анастасія Пантелєєва: Останніми місяцями люди на окупованих територіях менш активні. Це пов’язано з високою інтенсивністю бойових дій, а також із тим, що дуже поганий зв’язок. На початку всі були активні, тому що був ще український мобільний оператор на окупованих територіях. Але з тривалістю окупації посилювався острах людей, тому що полонених, зокрема цивільних, стає все більше і більше, люди стають більш заляканими. Потім додаються бойові дії. Зараз працювати складно.

Примусова депортація з окупованої частини Запоріжжя

Анастасія Пантелеєєва: Взагалі Запорізьку область вирізняє те, що там незаконно депортують людей. Депортують, наприклад, тих, які відмовлялися у свій час брати участь у «референдумі». До них згодом поверталися військові, забирали їх у полон, тримали, а потім вивозили їх на пропускний пункт «Василівка». Там посеред поля знімали з ними відео, де оголошували їм вирок, що ці люди, мовляв, є ненадійними, або екстремістами, або загрожують Росії, тому мають виїхати з окупованої частини Запорізької області. Такого маже не було в інших областях.

Масові ув’язнення на Херсонщині

Анастасія Пантелєєва: У Херсонській області людей ув’язнювали з перших днів окупації. Спочатку це були люди, що мають військовий досвід, колишні правоохоронці, атовці. Масово брали у полон проукраїнських чиновників, представників місцевого самоврядування. Напередодні навчального року активно брали в полон вчителів. Також постійно під утиск прав потрапляють лікарі. Їх часто також беруть у полон, інколи відпускають, інколи їхня доля лишається невідомою.

Останнім часом росіяни беруть у полон дітей. Відомий випадок, коли у Мелітополі взяли у полон 16-річного підлітка і тримали декілька днів, але потім відпустили. Причиною було те, що у нього в телефоні знайшли патріотичну символіку. А мій колега, який їздив з польовою місією на звільнену Херсонщину, дізнався у селі Киселівка, що там у неволі тримали 14-річного підлітка. Він був свідком катувань і нелюдського поводження з іншими полоненими.


Читайте також: Багато правозахисників змушені зі зброєю захищати те, у що вірять, як мій друг Максим Буткевич, який зараз у полоні росіян — промова Олександри Матвійчук на врученні Нобелівської премії


Де цивільні полонені?

Анастасія Пантелєєва: Коли росіяни відступали з правобережної частини Херсонщини, вони забрали з собою дуже багато цивільних полонених. Зокрема, нам відомо три локації, звідки були вивезені такі полонені: це Херсонський слідчий ізолятор, Північна виправна колонія №90 і Ізолятор тимчасового тримання у Херсоні. Звідти вивезли людей, тримають їх у Криму, але цю інформацію Росія не підтверджує. Ми дізнаємося про присутність цивільних людей з Херсонщини і Запорізької області в ізоляторах Сімферополя, від їх родичів.

На правобережній частині Херсонщини нічого не лишили у місцях утримання — когось відпустили, інших вивезли в Крим. Тепер цивільних заручників починають вивозити з лівого берега Дніпра на Херсонщині. Мабуть, самі росіяни не вірять, що втримають ці території, тому розпочали переміщення із таких відомих місць утримання, як у Новій Каховці, в Крим, Чаплинку, Каланчак. Це відомо, тому що рідні, які знали, що їхні родичі утримуються у підвалах Нової Каховки, приносили їм їсти. Одного дня прийшли і не побачили там ані військових, ані цивільних. У комендатурі їм сказали, що всі цивільні полонені були переміщені до Криму.

Повну версію розмов можна прослухати у доданому звуковому файлі


Здійснено в рамках проєкту за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.


При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Поділитися

Може бути цікаво

«Щоб зібрати 300-тисячне угрупування, росіянам треба 10 місяців мобілізації» — Киричевський

«Щоб зібрати 300-тисячне угрупування, росіянам треба 10 місяців мобілізації» — Киричевський

«Українці почали ставитися до локальних продуктів з повагою» — Анастасія Аргунова

«Українці почали ставитися до локальних продуктів з повагою» — Анастасія Аргунова

Марта Дичок: Вважаю за честь бути у персональному санкційному списку РФ

Марта Дичок: Вважаю за честь бути у персональному санкційному списку РФ