«Потрібно наполягати, щоб усіх звільнили без умов» — про Стратегію звільнення цивільних
17.03.2024 17:09
Ілюстративне фото
Які цифри цивільних заручників відомі в Центрі громадянських свобод
Михайло Савва: Питання щодо цифр одне з найбільш складних, тому що кожного разу, коли ми називаємо якусь цифру, потрібно пояснювати її значення. Наприклад, 28 тисяч — це загальна кількість громадян України, які станом на зараз є у реєстрі зниклих безвісти. Серед цих людей є люди, які, на жаль, уже загинули, люди, які десь за кордоном, у тому числі на території Російської Федерації, але вони не позбавлені волі, військові, які зникли безвісти. Тобто, коли ми аналізуємо, скільки цивільних українців за ґратами на окупованій території та на території РФ, то орієнтуємося на цифру 7 тисяч. Вона не точна. Це результат оцінки. Але, на нашу думку, вона є більш-менш об’єктивною.
Серед цих 7 тисяч є близько 1600 людей, які позбавлені волі окупантами, але ми знаємо їх на прізвище та ім’я. Приблизно половина з цих людей підтверджена МКЧХ (Міжнародний комітет Червоного Хреста — ред.). Половина підтверджена в інший спосіб. Інших людей, які позбавлені волі, ми на прізвища, на жаль, не знаємо. Але ми орієнтуємося на те, що вони живі, і вони за ґратами.
«Потрібно тиснути…»
Михайло Савва: Насправді, потрібно наполягати саме на тому, щоб всіх цих людей звільнили без обмінів, без умов, одномоментно. Справа в тому, що їх утримують в неволі незаконно. Міжнародне гуманітарне право каже, що так, держава-окупант може затримати цивільного, може проводити перевірку, але в максимально короткий термін. Потрібно або вже порушувати кримінальну справу, якщо там дійсно є злочин, або звільняти цю людину.
Зараз ми маємо таку ситуацію, коли в більшості випадків немає жодних кримінальних обвинувачень проти цих цивільних українців. У той же час їх не звільняють.
Деякі вже більш ніж два роки за ґратами. Тобто люди, яких затримували в Київській області, наприклад, мої сусіди в Бучі, з початку березня 2022 року в російських слідчих ізоляторах і виправних колоніях. РФ грубо порушує міжнародну справу.
І чекати на те, що вона сама захоче звільнити, звичайно ж, неможливо. Потрібно тиснути. І саме в стратегії звільнення цивільних, яку ми презентували спільно з Координаційним штабом з питань поводження з військовополоненими, ми сказали, що є спосіб такого тиску. Потрібно використовувати Конвенцію ООН проти катувань. І ми наполягаємо на тому, що ось такий невизначено довгий термін перебування за ґратами, незаконного перебування за ґратами, без судових рішень, без звинувачень, є жорстоким поводженням.
Росія, як би це дивно не було, є і зараз підписантом цієї конвенції. Тобто вона добровільно взяла на себе зобов’язання виконувати ці норми. Але вона їх грубо порушує. В України як держави є право, яке вона не використала: право звернутися до Росії з вимогою виконати цю конвенцію і звільнити цивільних. Якщо це не буде зроблено, тоді другий крок є обов’язковим. Тому що так написано саме в конвенції. Це звернення з приводу пошуку країни, яка виконуватиме функцію арбітражу.
Михайло Савва: Це не зовсім посередник. Функція країни-арбітра — розглянути суперечку між країнами, які в стані війни, і ухвалити рішення. А країни, які в стані війни, беруть на себе зобов’язання виконати це рішення. Тобто, якщо країна-арбітр каже, що так, цих цивільних Росія утримує незаконно, то Росія їх звільняє.
Росія не хоче призначення будь-якої третьої країни, яка б виконувала будь-які функції в цій війні. Наприклад, є в МГП така функція — країна-покровителька. Це третя країна, яку за згодою інших країн визначають для того, щоб вона контролювала гуманність поводження з військовополоненими, з цивільними, щоб представники цієї країни приходили, перевіряли умови утримання.
Коли Україна запропонувала Швейцарію, Росія відмовилася. І нейтральна Швейцарія, тобто країна, яка не є членом НАТО, була відкинута. Чому? Росія сказала, що вона вважає Швейцарію упередженою. Без пояснень. Тобто будь-яку країну світа Росія може відкинути.
Хто це теоретично міг би бути? Країна, яка каже про нейтралітет в цьому конфлікті. І країна, у керівництва якої є канали комунікації як з Україною, так і з Росією. Туреччина — це перше, що приходить на думку. Можна дивитися і на країни, які раніше були в складі Радянського Союзу. Тобто, тут є декілька варіантів. Але, на жаль, з високою ймовірністю, Росія це все відкидатиме.
Конвенція проти катувань каже, якщо за шість місяців немає згоди на країну-арбітра, то країна, яка почала цю справу, може звертатися в Міжнародний суд ООН.
Фото: Поліна Морозюк / Facebook
«Є проти кого впроваджувати економічні санкції та порушувати кримінальні справи»
Михайло Савва: Ми передбачаємо від наших західних союзників спеціальний пакет економічних санкцій проти посадових осіб РФ і проти організацій, які є винними в незаконному позбавленні волі цивільних. Це, наприклад, Федеральна служба безпеки. Чому? Тому що, як виявилося, цивільних українців тримають за ґратами на підставі розпоряджень керівників регіональних управлінь ФСБ.
Тобто судових рішень немає. Але ці генерали або полковники ФСБ підписують розпорядження про позбавлення волі і кожні три місяці продовжують термін позбавлення волі. Тобто, вони є серед ключових фігур, які тут є винними. Є керівники закладів Федеральної служби виконання покарань, які незаконно утримують українських цивільних. Уявіть собі, в СІЗО привозять людину і кажуть — утримуй.
На підставі чого? Судового рішення немає. Є розпорядження керівника регіонального управління ФСБ. Це вже повна маячня. І кожний російський співробітник Федеральної служби виконання покарань має розуміти, що він виконує незаконний наказ. Тобто є проти кого впроваджувати економічні санкції та порушувати кримінальні справи. Це такий стоп-фактор. І він є дуже важливим.
Тому що, коли порушується кримінальна справа саме за незаконне отримання в неволі, інші, проти кого ще не порушено, теж починають думати: а чи варто ось так ризикувати? Тому що вони не знають, скільки ще протягне режим Путіна.
Вони не знають, що буде потім. Вони не знають, як їх шукатимуть і як їх каратимуть. Вони там зараз майже нічого не знають. Вони навіть не знають, чи справжній це Путін, чи він вже в холодильнику. Тому така ситуація невизначеності створює умови для того, щоб посилювати їхні страхи.
Чи готова Росія швидко сфабрикувати кримінальні справи на всіх цивільних
Михайло Савва: Щонайменше 7 тисяч цивільних вони утримують за ґратами. У той же час, зараз я знаю близько двох сотень людей, щодо яких є кримінальні справи в РФ. Тобто переважна більшість утримується без кримінальних справ.
І це просто неможливо почати таку кількість судових процесів для того, щоб, скажімо так, загальмувати звільнення цих людей. Більше того, судячи зі всього, і мети такої немає. Тому що, я вже казав, близько двох років, а інколи більше, ці люди за гратами. Але і зараз немає кримінальних справ. Якщо вони за два роки цього не зробили, то, на мою думку, вони цього і не планують робити.
Цих людей утримують з якоюсь метою. Можливо, використати їх як аргумент для політичного тиску на Україну. Можливо, вони чекають початку перемовин, щоб використати ось цей «козир», як кажуть. Тобто, важко сказати, з якою метою РФ жодного разу про це не згадала.
Але те, що цих людей утримують без підстав, дає можливість називати їх заручниками. Тому що заручників беруть для того, щоб потім щось отримати, щось вимагати.
У той же час, маю сумнів, тому що захоплення заручників — це важкий воєнний злочин. І навряд чи російському режиму зараз потрібні ще ордери від міжнародного кримінального суду за черговий страшний воєнний злочин за заручників. Але ми знаємо про людей, щодо яких є кримінальні справи. Чому знаємо?
Тому що до людей без кримінальних справ навіть не допускають російських адвокатів. Тобто адвокати інколи приходять у слідчий ізолятор, оскільки вони знають, там є українець. Їм кажуть – ні, ви адвокат, там кримінальних справ немає. Ідіть. Після початку кримінальної справи з’являється хоча б можливість для адвоката туди заходити. Відповідно, з’являється інформація про людину. З’являється зв’язок комунікації з цією людиною.
Вимоги до обміну
Михайло Савва: Зараз Росія офіційно ніяких вимог не формулювала щодо українських цивільних. Але я підкреслюю — офіційно. Тому що неофіційно у РФ є група депутатів Держдуми, які просувають ідею, і навіть зверталися до керівника ФСб, щоб обмінювати українських цивільних, яких Росія отримує, на українських цивільних, яких в Україні засуджують за колаборацію з окупантами.
Вони про це почали публічно говорити ще в травні минулого року. Депутат Кузнєцов на прес-конференції офіційно запропонував цю ідею. Потім була створена міжфракційна депутатська група, яка ходить кабінетами і пропонує цю ідею. Офіційно їх потім не підтримали.
Тому я і кажу, що так, офіційно Росія вимог не формулювала. І це потім обмежує, у тому числі Україну, для того, щоб довести новий воєнний злочин, взяття заручників.
Необхідність реформування Міжнародного гуманітарного права
Михайло Савва: Ця війна дає, на жаль, дуже багато сумного досвіду. І це є підставою для того, щоб ми в Україні планували почати реформування Міжнародного гуманітарного права. Це дійсно потрібно, тому що, уявіть собі, Женевські конвенції були схвалені в 1949-му. Скільки пройшло? Перший протокол до цих конвенцій – 1977 рік.
У цих текстах навіть нічого немає про електронний зв’язок, просто тому що жодного електронного зв’язку тоді не було. Ось телеграф був, тому нібито телеграми можна відправляти військовополоненим. Але ми розуміємо, що зараз це все вже не відповідає реальності. Тобто реформування міжнародного гуманітарного права дійсно потрібно.
Потрібно уточнювати, що є, наприклад, військовими цілями, а що є цивільною інфраструктурою. Тут відсутні чіткі критерії. Тому минулого року, взимку, РФ обстрілювала енергетичну інфраструктуру України. І прес-секретар Путіна Песков казав, що ні, це ж об’єкти подвійного призначення. Напевно, він мав на увазі, що електрикою і військові можуть користуватися. Що знову ж є повною маячнею. Але точних визначень нема. Ця війна дає можливість зробити великий крок у бік більш гуманних способів контролю.
До речі, Женевські конвенції взагалі не передбачають санкцій. Тобто, ось вони написані, ось вони підписані. Але що буде у випадку, якщо якась країна не виконує? А нічого. Механізму санкцій немає. Це, знаєте, як джентельмени для джентельменів щось написали, а якщо Російська Федерація джентельменом бути не хоче, ось вона це і не виконує. Потрібно доповнювати міжнародне гуманітарне право ефективними механізмами контролю і санкцій.
Скільки виконання стратегії потрібує часу, та чи є згода держави
Михайло Савва: До звернення в Міжнародний суд ООН з початку процесу — дев’ять місяців.
Частково згода є, тому що деякі елементи вже виконуються. Ми їх обговорювали раніше. У нас є дуже конструктивний контакт з Офісом Генерального прокурора, з Координаційним штабом з питань поводження з військовополоненими. Але головний елемент звернення щодо порушення Росії конвенції проти катувань може зробити тільки вище політичне керівництво України. Останній підпис за президентом України. Цього поки немає.
Дана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.
Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори.
У світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів.
Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року. За цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 9 млрд доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах.
Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел.(+38 044) 521- 57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.
Повністю розмову можна прослухати у доданому звуковому файлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту