Ілюстративне зображення з відкритих джерел
Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими — структура, утворена 11 березня 2022 за дорученням уряду. Штаб надає допомогу родинам та близьким захисників та захисниць України, які потрапили в полон або зникли безвісти, а також цивільних заручників.
Станом на червень 2024 з російського полону вдалося звільнити понад 3200 українських громадян.
Петро Яценко: Точна кількість звільнених станом на 14 годину 25 червня — це 3210. Ми постійно працюємо, постійно тривають перемовини. І ми завжди раді, коли можемо цю цифру збільшити.
Наша дорожня карта — єдине джерело інформації. Ми його постійно оновлюємо, додаємо нові способи, як взаємодіяти з державними органами.
Якщо йдеться про зниклих безвісти чи людину, яка потрапила в полон, родичам хочеться кричати на весь світ і розказати, що сталася така біда. Хочеться закликати в соцмережах про допомогу, залучити інших людей. І це той крок, над яким варто замислитися.
Оскільки люди ставлять фотографії тих, хто зник безвісти, і відзначають геолокацію. Це може зашкодити. Були часті випадки, коли люди не виходять на зв’язок через погодні умови чи переховуються. А ворог бачить ці дані в інтернеті і може розуміти, кого шукати.
Обов’язково говоріть про свою біду, але тільки з державними уповноваженими органами. На жаль, дуже велика ймовірність того, що в інтернеті на вас вийдуть шахраї чи ворожі спецслужби. Так можна зашкодити своїм близьким.
Тому перш за все потрібно звертатися до державних органів. Усі комунікації відбуваються через ТЦК. Саме вони отримують витяги зі службових розслідувань та передають їх родичам.
Важливо, перед тим, як ваш рідний іде у військо, заведіть блокнот, де запишіть:
Якщо ви домовилися з рідним, коли він виходить на зв’язок, і термін минув — почекайте ще добу-три і телефонуйте побратимам, командиру. Якщо відповідь — втрачений зв’язок, тоді вже можна комунікувати з ТЦК через військову частину. Може бути різний термін, коли ТЦК передає відомості, що людина зникла безвісти. Буває, що людина зникає вранці, а ввечері ТЦК вже має цю інформацію. Буває, що це займає більше часу.
Коли надходить офіційна інформація, то найбільш розповсюджений статус — «зниклий безвісти». Це означає тільки початковий етап роботи — пошук. Перш за все, звертайтеся до Національного інформаційного бюро. Це можна зробити онлайн. Є чат-бот, телефони, 24/7 працює гаряча лінія. Потрібно надіслати копії документів, і ваш рідний чи рідна потрапить до цієї бази.
Другий крок — написати заяву в територіальному відділку поліції про те, що зникла людина. Далі заводиться кримінальна справа, і ви отримуєте номер кримінального провадження.
Після цих основних кроків дуже розгалужена система того, як далі діяти. Можна звернутися до Об’єднаного центру СБУ. Можна звернутися до Міжнародного комітету Червоного Хреста.
МКЧХ працюють лише з сім’ями, не з державними структурами. Сім’я має завести справу, подати запит через МКЧХ, через Женеву до Міністерства оборони країни-агресорки. Запитати, чи знаходиться така людина в полоні. На жаль, Росія не дає нам жодних офіційних даних. Тому канал МКЧХ залишається єдиним. Вони можуть подавати десяток запитів, і на одинадцятий раз отримати підтвердження. Зараз ефективність роботи Червого Хреста покращилася, бо більше родин отримують підтвердження того, що рідні в полоні. Це не означає, що підтверджена людина буде захищена в РФ чи на тимчасово окупованій території. Але це уникнення факту невизначеної втрати для родини.
Наша дорожня карта релевантна і для цивільних. Чимало цивільних знаходяться де-факто в полоні. Де-юре вони не можуть бути в полоні, але їх утримують як військовополонених. Перші кроки ті самі: звернення до Національного інформаційного бюро та звернення до Національної поліції.
Читайте також: Звинувачення у «тероризмі» і сюжет для пропагандистського ТБ: росіяни викрали цивільного мелітопольця
Петро Яценко: Суди проти полонених прямо заборонені Третьою Женевською конвенцією. Це абсолютне порушення будь-яких норм, зокрема, міжнародного права. Це навіть порушення правових норм самої країни-агресорки. Вони утримують і некомбатантів, і цивільних абсолютно незаконно.
Про декого ми можемо дізнатися лише тоді, коли цю людину заводять в судову залу, і є судові документи, викладені на сайті. Тому що, наприклад, відомостей, що ця людина була в полоні, немає; вона числиться зниклою безвісти. Тут ми бачимо, що вона фактично в полоні. І принаймні доля цієї людини стає відомою, стає відомим приблизний стан здоров’я, якщо є відеотрансляція чи фотографії.
Сам факт отримання вироку, незважаючи на всю абсурдність, коли інша країна фактично судить іноземців і жає фантастичні вироки на 15-25 років, не означає нічого. Тому що росіяни можуть надавати цих людей на обміни.
Ми не можемо обмінювати військовополонених росіян на цивільних українців, тому що якщо ми поміняємо 100, росіяни на тимчасово окупованій території захоплять ще тисячу людей. Це стимулюватиме їх до бандитизму та викрадення. Тому із цивільними є інші механізми. Ми постійно надаємо різні пропозиції. Питання тільки в бажанні протилежної сторони.
Ми пропонували засуджених колаборантів, які не є військовими, але допомагали країні агресорці. Чи якщо Росія дуже хвилюється про долю пам’ятників Леніну, то чому би ми не могли обміняти великий пам’ятник на певну кількість наших людей?
Згідно з міжнародним правом, ми створюємо міжнародний тиск на Російську Федерацію: дипломатичний, економічний, суспільний і так далі. Щоби цих людей було звільнено.
Навіть умовний Медведчук не був цікавий Росії. Вони далеко не відразу захотіли його обмінювати. Минув певний час, і у перемовної групи спочатку були зовсім інші пропозиції. Аж ніяк не йшлося про одного на понад 150. Це досить цинічний процес, на жаль. Тому що ми маємо справу з державою, яка своїх не цінує. У нас російські військовополонені записують звернення до Путіна, що про них забули. Багато понад два роки перебувають у полоні.
Україна розглядає полонених і операції як гуманітарну місію. Це люди, які потребують допомоги, щоб їх якнайшвидше було звільнено з полону. А росіяни ставляться до військовополонених українців як до інструменту.
Для нас військовополонені росіяни не потрібні абсолютно. Ми готові, умовно, завтра завантажити їх всіх на поїзд і віддати, щоб отримати наших. Але Росія цього не хоче. Тому що для них наші військовополонені, незаконно позбавлені волі цивільні — це інструмент впливу. Це певне коло осіб в Україні: родина, друзі, співробітники. Таких людей налічується десятки, якщо не сотні тисяч. РФ використовує цей, як вони вважають, ресурс для розхитування нашого суспільства зсередини.
Читайте також: Закриття церков і рейди на священників: що з релігійними організаціями на окупованих територіях
Петро Яценко: Координаційний штаб обов’язково частково бере участь в організації юридичної допомоги. Ми знаємо, які організації, адвокатські чи незалежні, з якими можна мати справу. Тому я завжди прошу родини звертатися безпосередньо до нас. Ми порадимо і застережемо, з ким мати справу не слід.
Однозначно, якщо ця людина пише вам в особисті повідомлення і каже: «Я юрист і я знаю, де ваш близький і готовий вам допомогти», то 99,9% що це шахрай. Адвокат, юристи, представники координаційного штабу ніколи вам не писатимуть самі.
У Telegram, у Facebook періодично створюються фейкові сторінки, які надсилають запити для родин, ніби посадові особи, координаційний штаб. Ми ці сторінки постійно банимо, а шахраї створюють нові.
Ми маємо що сказати з приводу юридичної підтримки. Будь-яка юридична допомога в нас надається абсолютно безкоштовно.
Ми спеціально створили на нашому сайті особистий кабінет, інтегрований з дією. Туди дуже легко зареєструватися і можна передати всі дані про рідного. Там понад 150 полів, як-от віросповідання, національність тощо, куди вводити дані. Багато людей пропускають якісь поля, але для обмінів вони можуть виявитися дуже корисними. Якщо ви хочете, щоб шанси на обмін вашого близького зросли, будь ласка, витратіть час, кілька годин, але заповніть максимум інформації. Вона нам потрібна, щоб знаходити цих людей та витягувати їх з полону.
Також є пункт, де можна звернутися за фактом шахрайства чи спробою вербування. Шахраї розуміють, що родичі полонених у дуже вразливій ситуації. Тому маніпулювати ними легко. Ці люди часто не знають, що із цим робити, закриваються. Тому звертайтеся до нас, ми допоможемо. У нас є фахівці, які надають конкретні поради.
Також не світіть свої персональні дані, подробиці з життя свого зниклого безвісти, що він розвідник, снайпер чи отримав медаль тощо. Це впливає негативно. Багато із тих, кого ми звільнили, не були би звільненими, якби та сторона такі деталі знала.
Читайте також: З мішком на голові почув звук автомату: історія журналіста після 15 діб російської ізоляції
завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.
Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори.
У світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів.
Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року. За цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 9 млрд доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах.
Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521- 57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.
Повністю розмову можна прослухати у доданому звуковому файлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту