Анастасія Багаліка
Ігор Котелянець
На Революції гідності політиків толерували, але не робили символами надії — Максим Буткевич
9 год тому
Судячи з того, як окупанти себе поводять, можна припустити, що вони збираються покинути Енергодар — мер
Яким зараз є життя українців в окупованому Енергодарі? І які є перспективи його звільнення? Про це в черговому випуску програми «Звільніть наших рідних» говорили з міським головою Енергодара Дмитром Орловим.
Гості1
Ілюстративне фото
Енергодар — місто у Запорізькій області, у якому до початку повномасштабного російського вторгнення в Україну жили понад 50 тисяч людей. В Енергодарі — найпотужніша у Європі АЕС. Дев’ятий місяць, з третього березня, місто під російською окупацією. Військові РФ зайняли також електростанцію. За цей час місцеві мешканці неодноразово проявляли сміливість та героїзм у відстоюванні українського Енергодара. Перші спроби військ РФ були невдалими. Тисячі людей вийшли на захист міста і перекрили шляхи. Але навіть після того, як в Енергодар ввійшли російські війська, люди продовжували виходити на мирні мітинги під українськими прапорами.
Заступника мера Енергодара Івана Самойдюка викрали. Від нього нема звісток. Меру Дмитрові Орлову вдалося виїхати на підконтрольну українській владі територію. Він продовжує виконувати свої обов’язки.
Гуманітарна ситуація
Дмитро Орлов: І влітку, і навесні ми активно працювали стосовно доставки гуманітарного вантажу, і ліків, зокрема. У нас така можливість була. На жаль, з вересня окупанти заблокували всі шляхи по доставці гуманітарної допомоги. Це призводить до того, що цінова пропозиція тих товарів, які завозяться з тимчасово окупованого Криму або з Російської Федерації в декілька разів збільшилася, тому люди не можуть собі дозволити навіть необхідних речей. Я вже не говорю про ліки, яких вже там взагалі немає.
Зима додала ще те, що постійні обстріли атомної станції та прилеглих територій призвели до того, що періодично відключається електрика, зникає водозабезпечення по місту. Також немає тепла. Енергодар — специфічне місто, у нас нетеплова енергія не йде від котелень, як зазвичай, а йде від тепла теплової та атомної станцій. Оскільки ні теплова, ні атомна станції не працюють на генерацію, то тепла в місті немає взагалі. Окупанти не дають запустити атомні енергоблоки на генерацію тому немає можливості поставляти теплову енергію у місто.
Скільки людей залишаються в місті і за що живуть?
Дмитро Орлов: За приблизними підрахунками в місті залишилося десь 15 тисяч людей. Це здебільшого літні люди, які за станом здоров’я або з якихось інших причин не мають змоги виїхати. Також це працівники атомної станції, бо її неможливо поставити на простій або якось призупинити її діяльність — потрібно підтримувати всі процеси, які відбуваються з ядерним паливом ще довгі роки навіть після того, як станція не працює на генерацію.
До окупації на атомній станції працювало до 11 тисяч працівників. Зараз менше десь наполовину, але в Російській Федерації немає змогли замінити деяких фахівців, бо там є специфічні й технологічні процеси, і у них немає таких спеціалістів. Тому працівники станції вивозять свої родини на підконтрольну Україні територію, а самі повертаються для того, щоб обслуговувати найбільшу станцію Європу.
Читайте також: Окупанти не пускають на робочі місця працівників ЗАЕС, які відмовляються співпрацювати
Що стосується загального життя, то й освітяни отримують заробітну плату, і всі комунальні підприємства, які подають заявки на фінансування. Вони отримують заробітну плату, згідно з українським законодавством у гривнях на картки.
Що стосується колаборантів, то їх невеликий відсоток. По освіті та по інших підприємствах — десь 5%. Їм ми не виплачуємо заробітну плату. Вони розуміють, що зробили свій вибір, тому питань до нас не ставлять.
Чи готуються росіяни покинути Енергодар?
Дмитро Орлов: На мою думку, звільнення Енергодара буде найскладнішим завданням, бо ми розуміємо, що там є такий ядерний щит, якого, наприклад, не було в Чорнобилі. Є сім ядерних об’єктів, і окупанти будуть чіплятися всіма способами для того, щоб максимально не вийти з Енергодара, бо це такий важіль шантажу.
- Звільнення Енергодара буде найскладнішим завданням, бо ми розуміємо, що там є такий ядерний щит, якого, наприклад, не було в Чорнобилі
Шляхів деокупації є два. Ми сподіваємося, що це буде дипломатичний шлях, і у нас не постраждає ані підприємство, ані місто, і ми зможемо повертати до нормального життя місто. Інший шлях — військовий. Поки що немає суттєвих зрушень по наших фронтах. Йдуть бої, вони йдуть досить активно і досить вдало, але поки що натяків на те, що буде звільнення, поки немає.
В Енергодарі не було ніколи великого скупчення військ, окупанти іноді проїздом заїжджають, відстрілюються та виїжджають. Або ховаються на промисловій зоні атомної станції.
Як росіяни поводяться в Енергодарі?
Дмитро Орлов: Як і скрізь — фільтрації, чистки, викрадення, катування. Зараз вони більше переключилися на працівників атомної станції, бо їх у місті суттєвий відсоток від загальної чисельності мешканців міста. Намагаються примусити підписувати контракти з «Росатомом», тиснуть не тільки психологічно, але й фізично, на жаль. Люди відмовляються підписувати їхні контракти і не бажають працювати з фейковою організацію «Росатом».
Катівні на Запорізькій АЕС
Дмитро Орлов: Територія ЗАЕС дуже велика, це не тільки приміщення з енергоблоками, а й велика кількість допоміжних приміщень, частина яких знаходиться й у самому Енергодарі. Місць розміщення катівень досить багато. Дійсно, є інформація, що й на території АЕС існує катівня. Де саме, на жаль, я не можу розказати (хоча є така інформація), бо наш ефір можуть слухати окупанти. Нагадаю, що представники МАГАТЕ неодноразово заявляли, що у них немає повного доступу до всіх приміщень станції.
- Загальна кількість викрадених окупантами енергодарців, які пройшли через тамтешні катівні, вже понад 1000 осіб.
Деяких людей вони тримають два-три дні, когось тримають місяцями. Когось відпускають, вимагаючи від родичів гроші. Потім вони, звільнені, приходять на відмічання у спеціальному журналі. Їм, звісно, заборонено виїжджати за межі міста. Через ці катівні пройшли й працівники місцевого самоврядування, й працівники атомної станції. Спочатку це здебільшого стосувалося людей, які мали проукраїнську позицію, зараз вони забирають будь-кого, ніхто не застрахований. Вони активно викрадають людей грабують квартири та гаражні кооперативи. Судячи з того, як окупанти себе поводять, то можна припустити, що вони збираються полишати місто. Ніхто вже не каже про нормальний розвиток міста і практичні кроки у господарюванні. Вони просто грабують людей, катують їх. Така вона — «друга армія світу».
Слухайте також: «Не думала, що знову побачу таке» — жителька Лимана, яка втекла від війни у Грузії
Як виїхати через Василівку?
Дмитро Орлов: З жовтня виїзд з тимчасово окупованої території ускладнився, певно, разів у десять. Якщо раніше ми зустрічали десь до ста людей, які виїздили з Енергодара, то зараз йде лік на одиниці. Є такі дні, що не виїжджає взагалі ніхто. Є певний перелік документів, які окупанти вимагають для того, щоб оформити «перепустку» на виїзд. Люди вистоюють колосальні черги для того, щоб подати ці документи. Потім через кілька днів приходить відповідь стосовно того, чи дозволено їм виїзд, чи заборонено. Наприклад, працівників атомної станції не пропускають до виїзду. Також не випускають працівників комунальних підприємств, лікарів для того, щоб максимально затримати їх і змусити працювати з окупантами.
Тобто зараз можливість виїзду існує, але ці списки й перепустки суттєво ускладнюють цей виїзд. Окрім того, зараз погодні умови не завжди дозволяють проїхати, тому що на деяких ділянках доріг можна проїхати не на всіх автотранспортних засобах.
Колаборанти
Дмитро Орлов: Як би ми не хотіли думати, щоб всі люди в місті мали проукраїнську позицію, час працює не на нас. Люди перебувають під впливом пропаганди, мають обмежений доступ до українських засобів масової інформації, тому навіть люди з «нейтральною» позицією з часом схиляються до того, щоб не конфліктувати з окупантами. Вони або заключають контракти з окупантами, або щось від них отримують, чи ведуть бізнес для того, щоб забезпечувати свої родини. І з кожним днем серед цивільних з’являється все більше колаборантів.
Читайте також: Представники «Росатому» розкрадають гроші, виділені на фінансування Запорізької АЕС — розвідка
Щодо гауляйтерів, їх окупанти міняли досить активно. Ми розуміємо, що всі представники служб РФ знають законодавство, тому намагаються руками місцевих колаборантів грабувати місцеве населення. Коли вся ця історія розкривається і вони розуміють, що є тому певні свідки в особах цих колаборантів, їх прибирають. Ми бачимо, що два-три місяці — це максимальний термін, на якому сидять гауляйтери, а потім їх подають у розшук навіть на території РФ. Певні злочини, які відбуваються, приховати не вдається. Всі, хто йдуть за такою «владою», мають розуміти, що вона, можливо, і є, але вона доволі короткострокова. Ганебна доля чекає на кожного.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі
Здійснено в рамках проєкту за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS
