У Донецьку багато людей чекають на повернення України, просто ми цього не знаємо — подруга політв’язня Юрія Шаповалова
У січні 2024-го року буде шість років, як за ґратами перебуває донецький лікар-невропатолог Юрій Шаповалов. Окупанти затримали його у 2018-му році, катували й звинуватили у шпигунстві на користь України. Його засудили на 13 років неволі. Друзі з вільної частини України підтримували зв’язок з Юрієм, але влітку цьогоріч він обірвався.
Про черговий воєнний злочин Російської Федерації ми поговорили у черговому випуску програми «Звільніть наших рідних».
Юрій Шаповалов — голова донецького клубу любителів кактусів «Іслайя», лікар-невропатолог. Був затриманий e січні 2018 року так званим «МГБ». Ця абревіатура в окупантів розшифровується як «министерство госбезопасности». Був в «Ізоляції». Засуджений окупантами за фейковою справою про шпигунство на користь України. Юрій в полоні вже понад 5 років. З літа цього року з ним не вдається зв’язатися друзям, які підтримують його на неокупованій території, тож де зараз перебуває Юрій Шаповалов, невідомо.
Подробиці його історії обговорювали з однією з його подруг, що підтримують Юрія, журналісткою Катериною Шаповал. Вона про його історію дізналася з медіа, потоваришувала з ним дистанційно. Родичі Юрія — в Росії та на окупованій території, тому можливості спілкуватися з ними немає.
«Коли Юрія затримали, це пройшло повз увагу медіа….»
Катерина Шаповал: Особисто я дізналася про полон Юрія у 2020-му році з допису «Медійної ініціативи за права людини». У 2018-му та 2019-му роках історія Юрія пройшла повз увагу медіа. Ніхто не звернув увагу на справу Юрія, оскільки родичі його перебувають на окупованій території. Там жила мама, а рідний брат перебуває у Росії.
Оскільки справою Юрія ніхто не займався, я подумала, що цим можу займатися я, тому що у мене вже був досвід звільнення військовополонених — у 2014-му році мій молодший брат був у полоні й тоді вдалося його звільнити. Я думала, що цей досвід мені стане у пригоді, щоб спробувати допомогти Юрію. До того, у нас велика спільнота «кактусників», тому я гадала, що якщо ми разом будемо цим займатися, у нас буде шанс.
Мама так і не дочекалася сина
Катерина Шаповал: На жаль, мама Юрія так і не дочекалася звільнення сина – влітку її не стало. Ми спілкувалися з нею весь час до повномасштабного вторгнення, ми постійно зідзвонювалися, передавали їй гроші, тому що вона отримувала дуже маленьку пенсію. З рідним братом Юрія ми не контактували взагалі. Мама — Анна Георгіївна – нічого поганого про нього не говорила, але, якщо їй потрібна була фінансова допомога, то він, можливо, і не дуже їй допомагав.
Читайте також: «Я запитав у окупанта, що б він робив, якби забрали його сім’ю, землю і свободу. Він промовчав» — староста Хрещенівки
«Затриманий за проукраїнську позицію»
Катерина Шаповал: Юрій писав у Twitter під акаунтом «Залишенець донецький» і він писав там свої саркастичні спостереження за життям під окупацією. Це була проукраїнська позиція, але ніяких суперсекретів він там не відкривав. Його дописи часто брали українські ЗМІ, тому що він підтверджував їх фотографіями, але нічого кримінального або шпигунського там не було.
Наскільки я зрозуміла, його спровокували — з ним зв’язалася людина, яка запропонувала йому передавати дані від імені СБУ. Внаслідок цієї провокації його затримали. Є версія у його колег з Донецька з клубу любителів кактусів, що це ніяка не політична справа, можливо, це щось особисте — комусь він не сподобався на роботі. Але це лише версія.
Його затримали на вулиці — дуже жорстко і дуже негарно. Він говорив телефоном, йшов мостом — і тут хапають. Людина була дуже розгублена. Відео з його затриманням було розповсюджено потім окупантами. Його катували, він потрапив в «Ізоляцію». Колишній в’язень «Ізоляції» розповідав, що Юрія там катували — його били, зламали йому ребра. Зрозуміло, він у всьому «зізнався». Він «зізнався», що шпигував на користь України.
Я читала текст обвинувачення. У ньому йшлося, що до нього на прийом приходили бойовики, а він особи цих бойовиків розкривав Службі Безпеки України. Не знаю, чи це правда, але, зрозуміло, під катуваннями він визнав це.
Читайте також: Крик Ольги за сином був страшнішим, ніж ті крики, які чула на «Ізоляції» — Гусейнова про полонену Ольгу Мелещенко
«Коли мами не стало, з Юрієм почала спілкуватися я»
Катерина Шаповал: Оскільки мама — це пряма родичка, вони розмовляли раз на тиждень. Коли мами не стало, мені передали телефон, за яким йому можна дзвонити. Юрій дуже хотів лишатися на зв’язку з Україною і я йому дзвонила. Я додзвонювалася двічі. На той момент він перебував у Макіївській колонії №32. Туди його перевели відбувати покарання. Але далі його могли перевести, тому що він мені сказав, що його пересуджують і взагалі всіх після 2022-го року пересуджують за російськими законами.
Як загубився зв’язок з Юрієм і чому не можна його налагодити?
Катерина Шаповал: Додзвонитися за тим номером, за яким я телефонувала, неможливо. Він не відповідає. Спочатку він був відключений, потім — тимчасово заблокований. Сьогодні перед ефіром я теж намагалася подзвонити за цим номером, але зараз взагалі не йде ніяких сигналів. На жаль, ті, з ким я спілкувалася з Донецька, не знають нових номерів. Раніше Юрій мені розповідав, що телефон їм часто відключають як покарання, але не на такий довгий період.
І немає нікого, хто міг би фізично приїхати у Макіївську колонію та запитати, чи людина перебуває там, чи її немає.
Можливо, Юрія перевезли на територію Росії, оскільки ми розуміємо, що такі етапи бувають частими. З іншого боку, у нас є інформація, що спілкування телефоном заборонили не тільки Юрію та його співкамерникам. Є відомості, що й в інших людей, у яких рідні утримуються на території «ДНР», саме з літа немає зв’язку з цими рідними. Там йдуть якісь переміщення людей між Горлівкою та Макіївкою. Можливо, це підготовка до обміну, а можливо — щось інше.
Яким було оточення Юрія в колонії, де його утримували?
Катерина Шаповал: Юрій не дуже розповідав про оточення, тому що всі розмови прослуховувалися. Але з того, що мені розповідала його мама раніше, люди у колонії готові знести окупантські стіни, якщо прийде Україна.
- Коли ще жива була мама Юрія, ми багато спілкувалися з нею про Донецьк. Вона чекала на деокупацію. І вона розповідала, що багато людей, так само як і вона, чекають на Україну в Донецьку.
Також інші люди, з якими я спілкувалася — знайомі Анни Георгіївни — бажали перемоги Україні. Вони з Донецька і перебувають у Донецьку. Вони на нас чекають. Просто ми цього не знаємо, не чуємо цих людей, тому що для них говорити такі речі небезпечно.
«Ми чекаємо на обмін»
Катерина Шаповал: Ми чекаємо великого обміну, який, як оголосив президент, буде скоро. Можливо, туди потрапить і Юрій. Ми зв’язувалися з центром обміну в СБУ, тоді він ще був при Службі Безпеки. Також ми писали листи в Міністерство юстиції, в Офіс президента, Уповноваженому з прав людини з проханням включити Юрія до списків на обмін. Нам відповідали, що він є в списках на обмін, але його не підтверджує російська сторона.
Станіслав Асєєв, автор книги про «Ізоляцію», також надавав свій список президенту України, і в цьому списку був Юрій, оскільки Станіслав зустрічався з ним в Ізоляції. Тоді президент запевнив Станіслава, що Юрій є в списках на обмін.
Нагадаємо, що напередодні президент України Володимир Зеленський, на пресконференції за підсумками року заявив, що процес обміну полоненими з РФ ускладнений, але «трек відкриється».
Він визнає, що процес обміну є ускладненим. Але трек працює. Він уповільнився через причини з боку РФ. За словами Зеленського, трек відкриється, зараз працюють над тим, щоб повернути достатньо непогану кількість наших хлопців.
Щодо повернення цивільних, то, за словами Зеленського, наприклад, дітей вдається повертати по трошки. Щодо обмінів дорослих цивільних — президент не сказав нічого.
Повністю розмову можна послухати у доданому звуковому файлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту