facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

У катівні Бердянська можуть утримувати до тисячі людей — заступник голови Бердянської районної ради

Нова «Ізоляція»: де росіяни утримують заручників в окупованому Бердянську?

У катівні Бердянська можуть утримувати до тисячі людей — заступник голови Бердянської районної ради
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

Про справжню катівню, яку  облаштували росіяни для українських громадян у Бердянську, ми поговорили у черговому випуску програми «Звільніть наших рідних» із заступником голови Бердянської районної ради Віктром Дудукаловим.

Бердянськ — курортне місто на узбережжі Азовського моря. стало одним з перших окупованих в Запорізькій області. 26 лютого колона російської техніки зайшла на колишній аеродром, цього ж дня був зруйнований міст в Бердянському районі і почалися обстріли. 

Через два дні, 28 лютого, Запорізька обласна військова адміністрація повідомила, що Бердянськ окуповано. Викрадених людей у Бердянську росіяни утримують в колонії №77 та інших місцях, які окупанти перетворили на катівні.

«Колонія №77 у Бердянську: люди не хочуть розповідати про полон у цій катівні…»

Віктор Дудкалов: Ми мало знаємо про те, що відбувається у колонії №77 у Бердянську, тому що люди не бажають розповідати про свій «досвід», який вони пережили у полоні в цій колонії. Є кілька непоодиноких випадків, коли люди навіть коротили собі віку після перебування там.

  • Є кілька непоодиноких випадків, коли люди навіть коротили собі віку після перебування там

Рік окупації…

Віктор Дудукалов: Бердянськ окупований вже рік… Останні два місяці з окупованої території на підконтрольну Україні територію не можна виїхати взагалі. До цього люди переживали певні складнощі щодо виїзду, дорога займала від однієї доби до 21-ї доби до Запоріжжя. Адже окупанти дуже турбувалися щодо того, що люди покидають території, і під всілякими приводами зупиняли їх на блокпостах, організовували фільтрації тощо.

Станом на сьогодні окупанти оголосили, що виїзд навіть через Європу неможливий. Протягом січня та лютого люди з Бердянська могли виїхати або через Маріуполь на Ростов і далі через Росію на Прибалтику, або через Крим. А сьогодні вже і автомобільний переїзд до Криму перекритий. Тому люди перебувають у фізичній блокаді, інформаційній блокаді. Також є великою проблемою, що люди, які перебувають в окупації, бояться спілкуватися, бо окупанти моніторять соціальні мережі, месенджери, будь-яка особа може бути зупинена на вулиці і перевірена на предмет свого спілкування, підписок на канали тощо.

Роль колонії №77  в ув’язненні полонених

Віктор Дудукалов: Інформація про перебування у колонії №77 є збірною, тому що ми її отримаємо як від колишніх полонених, так і від тих, хто представляє їхні інтереси, чи ще, на жаль, перебувають в ув’язненні.

Станом на початок окупації, коли росіяни зайшли у Бердянськ, у колонії №77 залишалося десь 20 заарештованих, які відбували термін у тій тюрмі. Ця колонія була зажди сумнозвісною, за нею тягнувся негативний шлейф, всі знали що колонія №77 — це такий осередок бандитизму, ще старих «понятій». Тому в рамках реформи пенітенціарної служби цю колонію було перейменовано, там було змінено режим, більшість утриманих звідти вивезли. Але до колонії перед війною туди доправили близько 20 простих заарештованих. І так виявилося, що під час окупації вони залишилися там. Відповідно, там був у персонал, який пішов на співпрацю з окупантами. Росіяни зрозуміли, що це місце є пристосованим до незаконного утримання, воно віддалене від житлової забудови, це промзона, тому її почали активно використовувати для утримання людей, які, на думку окупантів, могли передавати координати техніки тощо.

Через два місяці після окупації Бердянська, почали фігурувати поліцейські Бердянська, які пішли на співпрацю з ворогом. Вони доставляли туди утриманих. Виявилося, що ці люди почали керуватися у своїх діях «законодавством ДНР».

У колонії Бердянська може утримуватися до 1 000 людей….

Віктор Дудукалов: Одночасно там може утримуватися близько 1000 людей. У період, коли влітку у Бердянську ще залишалося багато людей і не було такого масового відтоку, одночасно там утримувалося десь до 1000 людей. Мій товариш, який там перебував протягом місяця, казав, що, окрім тих офіційно заарештованих 20 українців, було ще 50 незаконно затриманих окупантами. Але це був лише початок. І протягом місяця і тижня, які він там пробув, в колонії змінилося десь 200 людей. Влітку цих людей було набагато більше. Таким чином рахувати ув’язнених окупантами людей за момент окупації у цій колонії можна тисячами.

  • Рахувати ув’язнених окупантами людей за момент окупації у цій колонії можна тисячами

До речі, першими жертвами окупантів були «банкові шахраї», які намагалися зняти кошти з карток. Я не знаю їхньої подальшої долі, але знаю, що їм було непереливки.

Потім був бізнес — курортний, браконьєрський. Тобто окупантів цікавили люди з грошима. А вже, коли заїхали «фсбшники», заарештовувати почали осіб політичних, які мали вплив на громадську думку, і тих, які жили з Україною в серці. Це продовжується і сьогодні.


Читайте також: Ми знаємо про понад 70 місць утримань українських полонених в Росії і на окупованих територіях — Наталія Ящук


Чи відомо, що сталося з патріотами, які виходили на мітинги проти окупантів?

Віктор Дудукалов: Мітинги у Бердянську були тривалими — майже місяць, і дуже людними. Спочатку окупанти практично не реагували, але ми потім вже дізналися про те, що вони ходили серед людей. Далі учасників мітингу затримували наче не за мітинг, але тенденція прослідковувалася.

Наразі доволі багато затримано людей, стосовно яких родичі вже довгий час не можуть знайти інформацію. Також ми часто не знаємо, де перебувають люди, які звільнилися з полону. Вони навряд чи виїхали, вони навряд чи мають нормальний психологічний стан, аби спілкуватися, тому ми не маємо зворотного зв’язку з ними, щоб мати якусь інформацію.

Станом на сьогодні ми не знаємо про кількість полонених і ми не знаємо про кількість таких людей, яких родичі вже не дочекаються. Та інформація, яка надходить з колонії №77 — це жахіття: які там застосовуються тортури, що там роблять з людьми, як їх ламають, змушують тощо. Це нелюдське відношення, це нелюдські умови, це робиться нелюдами.

  • Це нелюдське відношення, це нелюдські умови, це робиться нелюдами

Жахіття катівень…

Віктор Дудукалов: У колонії №77 відбувається сегрегація «по понятіям». Якщо людина була затримана за те, що партизанила або відстрілювала окупантів на окупованій території, то вона буде утримуватися в гірших умовах.  Це дисциплінарний ізолятор  — ПКТ (приміщення камерного типу). Це просто чотири стіни, нари, які підіймається, отвір у підлозі і стіл, який не рухається, за який неможливо сісти і покласти на нього руки. Або ти сидиш не опираючись ні на що, або стоїш, а лежиш тільки за командою.

Крім того, це специфічне відношення окупантів. Може бути так, що у людини місяць не буде можливості помитися. У цих ПКТ просто може не бути води. Людина там може перебувати кілька днів без води, без жодної уваги, я вже не кажу про медичну допомогу.

Я не знаю, у яких конвенціях це взагалі було передбачено і яке люди мають понести покарання за таке ставлення.

Затримання неповнолітніх

Віктор Дудукалов: Серед затриманих є неповнолітні, і до них тортури відбуваються у дещо іншій формі. Вони виконують обслуговуючі функції персоналу — переважно прибирають приміщення після тортур або обслуговують інших ув’язнених.

Підлітків часто беруть у полон, тому що у окупантів не зупиняється процес пошуку партизанів. Вони зрозуміли, що молоде покоління патріотично налаштоване за замовченням. Якщо старше покоління, можливо, ще згадує радянські часи, дружбу народів, то молоде покоління такого не згадує, бо воно такого не знає, і воно вже виросло на сучасних героях і сучасних вчинках, зокрема українського війська.

  • Окупанти зрозуміли, що молоде покоління патріотично налаштоване за замовченням

Тому окупанти  серед молоді постійно шукають партизанів, зокрема, окрема увага на вулицях, у навчальних закладах, перевіряють листування підлітків — месенджери, галерею в телефоні тощо. І вони постійно у всіх місцях шукають осередки патріотичної молоді.

У колонії №77 також перебували військові із різних точок бойових дій, у яких теж умови були одні з найгірших.

Які настрої у Бердянську зараз?

Віктор Дудукалов: Окупанти серйозно занервували у той період, коли у новорічну ніч стало плюс 600 чорних пакетів у Макіївці, у ПТУ. Ми навіть тоді фіксували, що певна кількість командного складу залишила свої звичні місця розташування у курортні зоні, де можна перебувати і жити.

У Бердянську постійно відбувається бавовна у різних місцях. У них, як то кажуть, «панікі нет», але вони то реєструють на виїзд транспортних засобів за межі місця Бердянська, то вони цю реєстрацію відтерміновують. То вони заявляють про відкриття виїзду за межі окупованої території, то вони це відтерміновують. Здається, з 15 січня, чи двічі, чи тричі були відтермінування дозволу на виїзд з окупації. Вони розуміють, що людей не можна відпускати, тому що вони можуть виїхати і розповісти гарні речі.

Бердянська партизанська армія останнім часом інформує про те, що містянам потрібно бути готовим, зібрати тривожну валізку, адже ніхто не знає, коли він може знадобитися. Бердянськ чекає на деокупацію. Деокупація Харківської та частини Херсонської області показує, що окупанти відходять на відстань, з якої можна гатити з усіх видів озброєння, тому потрібно бути готовим до усього.

Останні три-чотири місці окупант риють окопи скрізь, де тільки можна, ставлять «зуби дракону», возять їх 24/7. Але тут можна посміятися: ті місця, куди прилетіли безпілотники і снаряди, були оточені «зубами дракону». Вони намагаються вибудувати оборону стандартів Другої світової та готуються зустрічати славетні ЗСУ.


Повністю розмову із Віктором Дудукаловим слухайте у доданому аудіофайлі


Здійснено в рамках проєкту за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США


При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Поділитися

Може бути цікаво

Законопроєкт про СЗЧ: що кажуть в комітеті і як реагують командири

Законопроєкт про СЗЧ: що кажуть в комітеті і як реагують командири

«Якщо ви плачете над книжкою, то, скоріш за все, її розкуплять»: у чому особливість буктоку

«Якщо ви плачете над книжкою, то, скоріш за все, її розкуплять»: у чому особливість буктоку

Молодша за Трампа і жінка. Як Гарріс змусить республіканців створити нову стратегію боротьби

Молодша за Трампа і жінка. Як Гарріс змусить республіканців створити нову стратегію боротьби

«Граньоний стакан нікто не воровал»: чому українці досі ностальгують за СРСР

«Граньоний стакан нікто не воровал»: чому українці досі ностальгують за СРСР