Telegram зберігає файли у телефон і окупанти знають про це, тому мало просто відписатися від каналів — дослідниця «Zmina»

У черговому випуску програми «Звільніть наших рідних» — історія цивільного полоненого Володимира Воровки, якого нещодавно викрали росіяни на окупованій території Мелітопольського району.

Про нього поговоримо із дослідницею Центру прав людини «Zmina» Наталією Охотніковою.

Цивільні заручники — так правильно називати невійськових людей, що потрапили у полон до росіян. Це найбільш незахищена категорія полонених. Їхнє захоплення — поза правовим полем, а держава поки не має жодних механізмів, як цим людям допомогти. Росія використовує цивільних заручників як метод шантажу та тиску на українське суспільство. Заручників росіяни хапають на нині окупованих територіях, в зоні бойових дій, також є багато полонених із тих територій, звідки окупантів вже вибили. Скількох цивільних українців утримують в російському полоні точно не відомо, можливо це тисячі людей.

Володимир Воровка — доктор географічних наук, якого нещодавно викрали на окупованих територіях невідомі у військовій формі. До початку повномасштабного вторгнення працював викладачем Мелітопольського педагогічного університету імені Богдана Хмельницького й завідувачем кафедри екології та раціонального природокористування. Володимир Воровка має серйозні проблеми зі здоров’ям. На момент зникнення науковець проживав в одному з селищ Мелітопольського району.

Політика терору на окупованих територіях

Наталія Охотнікова: Проблема цивільних заручників дуже комплексна, адже щодо правового статусу та їхнього місцеперебування виникає дуже багато питань.

На окупованих територіях росіяни проводять тотальну політику терору, залякування місцевого населення, збору інформації щодо політичних уподобань. На думку нашої організації, вони використовують насильницькі зникнення як ще один інструмент для залякування, роблячи це іноді демонстративно.

Наприклад, на Херсонщині й у самому місті Херсон саме після проведення проукраїнських мітингів у березні 2022-го року, росіяни викрадали організаторів та учасників цих мітингів, щоб підкреслити, що будь-який спротив може вартувати людині свободи чи життя.

Читайте також: Боюся, що Росія тримає цивільних заручників як останній козир — Ольга Решетилова

Як росіяни відстежують інформацію через інтернет?

Наталія Охотнікова: Однією з найважливіших цінностей українців є свобода, зокрема, свобода думки. Ми виражаємо її вільно, виходячи на мирні зібрання, ми висловлюємося в інтернеті. А Росія десятки років вигадувала нові й нові методи відстежування і блокування цієї інформації, тому вони більш досвідчені, ніж ми, у цьому моменті. Тому вони вміють відстежувати те, що людина заходить в інтернет, і те, що вона там пише чи шукає.

Крім того, дуже важливо зазначити, що популярний месенджер Telegram зберігає інформацію у пам’ять телефону, тому слід чистити не тільки підписки, а й витирати збережені файли. Ми задокументували свідчення людей, які виїжджали з тимчасово окупованих територій, і вони кажуть, що при так званій «фільтрації» у них перевіряли телефони та дивилися внутрішню пам’ять телефону. А якщо вони знаходять картинку проукраїнського напрямку, це може сприяти тому, щоб людину відправити на «фільтрацію».

Історія Володимира Воровки

Наталія Охотнікова: Викрадення відбулася на території, яка є окупованою, тому джерела, які нам повідомили цю інформацію, побоюються, що розповсюдження цієї інформації може негативно вплинути на долю Володимира. Ми знаємо, що його викрали 13 грудня 2022 року о 05:30 ранку. Це такий додатковий психологічний тиск — приходити до людей рано вранці, адже це додатковий стрес. У зимовий час ще темно, людина спить, зазвичай це фаза глибокого сну. Ти ще не прокинувся, не розумієш, що відбувається, не можеш швидко реагувати.

До його будинку під’їхало три автівки, з них вийшли люди у військовій формі й зайшли до приміщення. Пояснили, що мають провести обшук, забрали пана Володимира і відвезли у невідомому напрямку.

Щодо причин, то ми можемо тільки припускати. Зазвичай, окупанти нічого не пояснюють при затриманні, і це теж частина стратегії. Близькі та родичі не знають, де перебуває людина, за що її забрали, на який термін тощо. Кожна з цих точок зв’язку із реальністю відсутня саме для додаткового психологічного тиску, адже незнання додає додаткових переживань.

Яка мотивація у людей залишатися на окупованих територіях?

Наталія Охотнікова: Зазвичай це особисті моменти. Хтось доглядає батьків або родичів, які не можуть за станом здоров’я перенести цей важкий шлях. Хтось залишається з принципових питань, тому що це — «мій дім». Деякі люди залишаються для того, щоб допомагати інформувати українські Збройні сили та підрозділи щодо того, що відбувається на окупованих територіях.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі

Здійснено в рамках проєкту за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS