Боюся, що Росія тримає цивільних заручників як останній козир — Ольга Решетилова

Ольга Решетилова — правозахисниця, координаторка Медійної ініціативи за права людини, опікується напрямком «Війна і правосуддя». Ольга стежила за судовими процесами над бойовиками і громадянами РФ, що брали участь у агресії проти України з 2014 року. Збирала список росіян, яких можна обміняти на українських політв’язнів. Після повномасштабного вторгнення Медійна ініціатива за права людини збирає і документує воєнні злочини росіян.

---

 Утримування цивільних

Ольга Решетилова: Проблема незаконно утримуваних осіб в Росії виникла не 24 лютого, вони триває з 2014 року, коли перша нога окупантів стала на українські землі. Це все почалося у Криму — затримання і політичні ув’язнення. З окупацією Донбасу масштаби виросли. І якщо в Криму був доступ правозахисних організацій, то з Донбасом все значно гірше, адже квазі-утворення «ДНР» і «ЛНР» абсолютно неконтрольовані і працювати там неможливо. Тому ми не можемо сказати конкретної цифри утримуваних по Донбасу.

Про звільнення військовополонених говорити значно легше, і ми бачимо, що ці звільнення постійно відбуваються, адже це передбачено Міжнародним гуманітарним правом, Женевськими конвенціями тощо. Утримування військовополонених під час війни — це стала практика і є практики звільнення цих людей.

А якщо ми говоримо про утримування цивільних осіб, це абсолютно незаконно з будь-якої точки зору. Жодна сторона конфлікту не має права цього робити, відповідно, немає випрацюваних механізмів, як із цим боротися і як звільняти цих людей. І я знаю, що зараз і українські державні органи, і українська спільнота, і правозахисні організації активно працюють над тим, щоб створити майданчик, де ми могли б говорити про звільнення саме цивільних осіб.

Росія вважає утримуваних цивільних військовополоненими?

Ольга Решетилова: Мені дуже важко аналізувати, ким Росія вважає цих людей, тому що військовополонені не мають піддаватися кримінальним переслідуванням, вони повинні утримуватися у спеціальних місцях і так далі. По більшості цивільних у нас є інформація, що по них відкриті кримінальні провадження. Їх обвинувачують у екстремізмі, у міжнародному тероризмі тощо.  Але їхні слідчі органи не дають відповіді ні на наші запити, ні на запити російських адвокатів, тобто вони навіть не інформують про ці кримінальні провадження. Єдина інституція в Росії, яка відповідає на запити хоч трошки, це Міністерство оборони РФ, і нас по кількох цивільних заручниках є відповіді. Там відповідають, що так, ця особа утримується у зв’язку з тим, що вона перешкоджала проведенню «спеціальної воєнної операції» на території України.

Є величезна проблема з визначенням, де ці люди утримуються. Ми, наприклад, на сто відсотків знаємо з різних джерел, що утримуються люди в Брянську у СІЗО №2. Туди їздили різні російські адвокати, волонтери, але на КПП цього СІЗО не підтверджують інформацію, що люди там утримуються.

---

Читайте також: Ми нарахували близько 7 тисяч полонених захисників Маріуполя — мати полоненого морпіха

---

Чому цивільних заручників росіяни обмінюють неохоче?

Ольга Решетилова: Це залежить і від української сторони — кого ми більше запитуємо. У нас є створений Координаційний штаб, основною задачею якого є звільнення військовополонених. Цивільні не є їхнім пріоритетом. Зараз ми бачимо, що більш активну роль у цьому починає відігравати Уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець.

Але, ще раз повторюю: у нас немає механізму звільнення цивільних заручників. І це є проблемою, тому що, зокрема, Україна не може вести прямі перемовини з Росією, і треба максимально залучати треті країни.

На превеликий жаль, Росія сама не почне відпускати цивільних заручників. Я постійно думаю  — для чого вони їх утримують? Я боюся, що вони їх почнуть використовувати як метод шантажу і тримають як останній козир. Рано чи пізно вони можуть почати судилище над ними і це буде таким сильним ударом по українському суспільству, тому нам потрібно бути до цього готовими.

• Рано чи пізно вони можуть почати судилище над ними і це буде таким сильним ударом по українському суспільству, тому нам потрібно бути до цього готовими

Доступ МКЧХ до військовополонених та утримуваних цивільних

Ольга Решетилова: Ми не знаємо, до кого у них є доступ, а до кого немає. За нашою інформацією, виглядає так, що їм можуть просто передати записку від військовополоненого або від цивільного заручника, або підтвердити утримання.

• У нас немає інформації, що МКЧХ з кимось із утримуваних зустрічалися особисто.

Ми спілкуємося з дуже багатьма рідними військовополонених, у нас вони поділені на групи, відповідно до підрозділу. Також ми спілкуємося з родинами утримуваних цивільних, і у нас ні від кого немає інформації, що їм Червоний Хрест підтвердив, що вони бачили утримувану людину і у них є інформація, у якому вона стані.

---

Читайте також: «Життя в цій камері було схоже на філіал пекла» — історія трирічного полону Людмили Гусейнової

---

Ефективність роботи Червоного Хреста

Ольга Решетилова: Стандарти роботи МКЧХ передбачають, що всі сторони конфлікту дотримуються правил і Міжнародного гуманітарного права. Росія, як ми бачимо, абсолютно не дотримується цих правил, відтак ЧХ є просто неефективним, недієвим, вони просто не можуть добитися виконання цих прав. Але, на мою особисту думку, їхнє вище керівництво боїться визнати факт, що їхня інституція є неефективною. Тому що тоді немає сенсу в їхньому існуванні. А шляхів, як подолати кризу, вони не бачать. І, очевидно, це не вони мають долати цю кризу, а вся міжнародна спільнота — і Радбез ООН, і ООН як така.

• Уся міжнародна спільнота має визнати, що правила, написані після двох світових воїн, наразі є неефективними і недієвими. Якщо агресор хоче обійти ці правила, він це робить.

Гуманітарний майданчик для просування звільнення цивільних

Ольга Решетилова: Ми пробуємо зараз дуже різні шляхи того, як вплинути на ситуацію, але у нас у жодному з випадків немає гарантії того, що це спрацює. Починаючи листів через «ФСІН-письмо», і закінчуючи зверненнями до найпотужніших держав світу.

Говорячи про гуманітарний майданчик, ми, в першу чергу, не маємо на увазі політиків, президентів і посадових осіб. Я думаю, що в цю робочу групу потрібно включати, можливо, якихось діячів культури, спорту — тих, хто відносно відомий в Росії і кого можуть послухати.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі

Здійснено в рамках проєкту за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.

---

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту.

---

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS