У деяких випадках публічність допомагає, а іноді — протипоказана: адвокат про розголос особи полоненого

Про ініціативу Пошук.Полон говорили в програмі Звільніть наших рідних із адвокатом Миколою Полозовим.

Ведучі

Анастасія Багаліка,

Ігор Левченко

Гостi

Микола Полозов

У деяких випадках публічність допомагає, а іноді — протипоказана: адвокат про розголос особи полоненого
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2022/07/hr-znr-2022-07-01_polozov.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2022/07/hr-znr-2022-07-01_polozov.mp3
У деяких випадках публічність допомагає, а іноді — протипоказана: адвокат про розголос особи полоненого
0:00
/
0:00

Офіційно кількість військовослужбовців не називається. Рахунок іде на тисячі. Зусиль української влади щодо звільнення недостатньо. Без підтримки громадянського суспільства та правозахисників ці процеси владі виконувати досить складно. Проєкт Пошук.Полон створений для того, щоб допомагати владі у визволенні українських військовополонених. Існує телеграм-канал, в якому є посилання на анкету. Після її заповнення правозахисники почнуть роботу над кейсом. Допомога від проєкту безплатна.


Микола Полозов: Із початком широкомасштабного вторгнення Росії в Україну дуже гостро постало питання військовополонених. Війна триває 8 років. Випадки взяття в полон військових, звісно, були й раніше. Я маю досвід захисту українських військовополонених, а саме військових моряків. У теперішній ситуації кількість військовополонених іде на тисячі. Я вирішив, що досвід, який ми з колегами маємо, не має залишатися незалученим, і ми створили проєкт Пошук. Полон.

Ця ініціатива направлена на розшук військових, яких Росія взяла в полон. Крім того, ми надаємо їм правову допомогу. Днями в Києві відбулася презентація нашого проєкту. Наша діяльність направлена на допомогу українській владі. Ми розраховуємо на взаємодію.

  • Ресурс наш не величезний, але професійний і вмотивований. Сподіваюся, що це буде важливий внесок у перемогу України.

Ми бачимо, що «путінський рейх» стає абсолютно нездоровим. Російська влада скоює військові злочини та акти геноциду щодо українців. Ми розуміємо, що юридичними рішеннями їх не зупинити. Але паліативна допомога — це дуже важливо. Виконання вимог конвенції щодо комунікацій військовополонених із родиною, стану їх здоров’я та забезпечення необхідної медичної допомоги, збір у рамках юридичних процедур необхідної інформації для формування кейсів у міжнародні інстанції — це те, що поки що дозволяє робити РФ. В умовах скорочення можливостей, звісно, ми будемо використовувати весь потенціал і інструменти.

Головна мета — допомогти повернути українських військовополонених додому

Микола Полозов: Повна репатріація можлива лише після завершення бойових дій. Тому існує деяка небезпека для деяких військовополонених бути звинуваченими на так званих «трибуналах», які проходять в Росії. Навіть у випадку обміну ці люди не одразу зможуть повернутися додому. Щодо таких військових треба виділяти найбільше уваги зі сторони української влади.

Кремль і всі його репресивні служби виконують свої дії щодо політв’язнів і військовополонених в умовах повної тиші та темряви, якщо по це ніхто не знає. Як тільки ситуація стає відкритою, шанси на зміну обставин дуже зростають. Саме тому ми займаємось паліативною допомогою та підтримкою. Покращити умови перебування полонених можна, якщо підходити до цього професійно та комплексно. Кремль не може не реагувати на такі дії зі сторони України, якими б безкарними вони себе не вважали.


Читайте також: Влада Росії, схоже, готує економіку країни до затяжної війни з Україною — ISW 


Чи шкодить розголос?

Микола Полозов: Кожний кейс індивідуальний. Перш за все треба слідувати принципу «не нашкодити». В деяких випадках публічність допомагає. В деяких — протипоказана. Особливо це стосується тих, хто вже є в списку на обмін, але ці списки не афішовані. Тобто ми не знаємо хто в тому списку є. Так от, коли людина вже в списку, а ми про це не знаємо і починаємо інформаційну кампанію щодо її звільнення, це може нашкодити. Людину або прибирають зі списку, або «підвищують ціну». Доля кожного військовополоненого — окрема історія. Тому я за те, щоб всі правозахисники працювали разом із владою. Щоб разом вирішувати кого треба «підсвічувати», а кого краще не треба.

Цивільні полонені

Микола Полозов: Росія — корупційна держава. Це треба розуміти. Стосовно цивільних якраз із більшою ймовірністю можуть проводитися шахрайські дії відносно родичів полоненого. Військовополонені знаходяться в чіткому заліку російської влади. А цивільні не підлягають такому прискіпливому ставленню. Вони не так важливі для Росії. Тому й не так сильно контролюють ситуацію. Через це «маленькі начальнички» намагаються на цьому «нажитися». Пропонують обмін за гроші, вимагають хабарі за покращення умов для полоненого тощо. Питання полонених-мирних жителів дуже чутливе. Мова йде про сотні людей, які не захищені достатньо. Ми поки що не взялися за цю категорію. Неможливо робити все. Краще займатися чимось одним, але якісно. Так ми вирішили.

За Третьою Женевською конвенцією, держава, яка взяла в полон військовослужбовця, зобов’язана повідомити про це. Формується довідкове бюро, де в одному місці зібрана вся ця інформація. В Україні таке бюро створено, в Росії — ні.


Читайте також: Певний час окупанти затримували людей без розбору, для кількості, бо не знали, скільки їм треба «обмінного фонду» — Тетяна Катриченко 


Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS